Матвія 25:30 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

Притча про десятьох дів

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому. (Мт 8:34; Лк 12:35) 2 П’ять із них були нерозумні, а п’ять — мудрі. (Мт 7:24; Мт 7:26) 3 Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли з собою олії. 4 А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію. 5 Оскільки молодий запізнювався, усі задрімали й поснули. (Мт 24:48; Мр 13:36) 6 А опівночі пролунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч! 7 Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці. 8 Нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть! 9 А мудрі у відповідь сказали: Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців, та й купіть собі. 10 Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері. (Мт 22:4) 11 Потім приходять й інші діви, та й кажуть: Пане, пане, відчини нам! (Лк 13:25) 12 А він у відповідь сказав: Запевняю вас, я вас не знаю! (Мт 7:23; Лк 13:27) 13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде]. (Мт 24:42)

Притча про таланти

14 Подібно, як один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм своє майно; (Мр 13:34; Лк 19:12) 15 одному дав п’ять талантів^[1], другому — два, а третьому — один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов. (Рим 12:3; Рим 12:6) 16 Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять; 17 так само той, хто взяв два, заробив ще два. 18 А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана. 19 Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними. (Мт 18:23) 20 Підійшов той, який одержав п’ять талантів, — приніс ще п’ять талантів і каже: Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав! 21 Сказав йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана! (Мт 24:45; Мт 25:23; Лк 16:10; Євр 12:2)

Мт 24:45Мт 25:23Лк 16:10Євр 12:2

22 Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два таланти я заробив! 23 Сказав йому пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана! (Мт 25:21) 24 Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. 25 Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє! 26 У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? 27 Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком. 28 Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. 29 Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має. (Мт 13:12) 30 А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає]! (Мт 8:12; Лк 17:10)

Дві долі

31 Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави; (Мт 16:27; Мт 24:31) 32 і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; (Мт 13:48; Рим 14:10; Об 20:11)

Мт 13:48Рим 14:10Об 20:11

33 і поставить овець праворуч, а козлів — ліворуч. 34 Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу! (Мт 20:23; 1Кор 2:9) 35 Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли; (Мт 10:42) 36 не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене! (Євр 13:3) 37 Тоді озвуться до Нього праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли? 38 Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? 39 Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе? 40 Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені. (Мт 10:42; Ів 20:17) 41 Тоді скаже й тим, які ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований дияволові та його ангелам! (Мт 7:23; 2Кор 12:7; Об 12:7; Об 12:9; Об 14:10)

Мт 7:232Кор 12:7Об 12:7Об 12:9Об 14:10

42 Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене; (Як 2:15) 43 чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене. 44 Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли це ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або нагим, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі? 45 Тоді у відповідь скаже їм: Запевняю вас: коли ви не зробили цього одному з найменших, то не зробили й Мені. 46 І підуть ті на вічне покарання, а праведні — на життя вічне. (Ів 5:29)

Новий Переклад Українською

від Biblica

Притча про розумних та нерозумних дів

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, які взяли свої світильники й вийшли назустріч нареченому. 2 П’ять із них були нерозумні, а п’ять – мудрі. 3 Нерозумні взяли світильники, але не взяли з собою олії. 4 А мудрі разом зі своїми світильниками взяли й олію в глечиках. 5 Оскільки наречений запізнювався, усі задрімали й заснули. 6 Опівночі пролунав крик: «Ось наречений іде! Виходьте йому назустріч!» 7 Тоді всі діви встали та приготували свої світильники. 8 Нерозумні сказали мудрим: «Дайте і нам вашої олії, бо наші світильники гаснуть». 9 А мудрі у відповідь сказали: «Не можемо, щоб і нам часом не забракло. Ідіть і купіть собі». 10 Коли вони пішли купувати, прийшов наречений. Ті, що були готові, увійшли разом із ним на весілля, і ворота зачинилися. 11 Потім повернулися й інші діви та сказали: «Господарю! Господарю! Відчини нам!» 12 Але він відповів: «Істинно кажу вам: я не знаю вас». 13 Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде!

Притча про таланти

14 Подібно як чоловік, який, вирушивши в подорож, покликав своїх рабів і роздав їм своє майно. 15 Одному дав п’ять талантів^[1], другому – два, іншому – один, кожному за його здібностями, і відразу вирушив. 16 Той, що отримав п’ять талантів, негайно пішов, вклав їх у діло й заробив ще п’ять. 17 Так само й той, що отримав два, заробив ще два. 18 А той, що отримав один, пішов і закопав у землю срібло свого господаря. 19 Коли минуло багато часу, господар тих рабів повернувся, щоб розрахуватися з ними. 20 Прийшов той, що отримав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: «Господарю, ти мені доручив п’ять талантів, ось я заробив ще п’ять талантів». 21 Господар сказав йому: «Добре, хороший та вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість твого господаря». 22 Прийшов той, що отримав два таланти, і сказав: «Господарю, ти мені доручив два таланти, ось я заробив ще два таланти». 23 Господар сказав йому: «Добре, хороший та вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість твого господаря». 24 Прийшов і той, що отримав один талант, і сказав: «Господарю, я знав, що ти жорстока людина: жнеш там, де не сіяв, і збираєш там, де не розкидав. 25 Я побоявся та пішов і сховав у землю твій талант. Ось твоє!» 26 Господар сказав йому: «Злий та лукавий рабе! Ти знав, що я жну там, де не сіяв, і збираю там, де не розкидав?» 27 Тобі слід було вкласти моє срібло в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком. 28 Заберіть від нього талант і віддайте тому, хто має десять талантів. 29 Бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться. 30 А цього негідного раба викиньте в зовнішню темряву, там буде плач та скрегіт зубів.

Останній суд

31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі ангели з Ним, тоді Він сяде на престолі Своєї слави. 32 Усі народи зберуться перед Ним, і Він відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від кіз. 33 І поставить овець праворуч від Себе, а кіз – ліворуч. 34 Тоді Цар скаже тим, хто праворуч: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, й отримайте Царство, яке було приготовлене вам від початку світу. 35 Бо коли Я голодував, ви дали Мені їсти; коли страждав від спраги, ви дали Мені пити; коли був чужинцем, ви прийняли Мене; 36 коли був без одягу, ви одягли мене; коли був хворий, ви доглядали Мене; коли був у в’язниці, ви відвідали Мене». 37 Тоді праведні у відповідь скажуть Йому: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і дали пити? 38 Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або без одягу та одягли? 39 Коли бачили хворим або у в’язниці й прийшли до Тебе?» 40 Цар відповість їм: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з цих найменших Моїх братів, ви зробили Мені». 41 Тоді скаже тим, хто ліворуч: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, який був приготовлений для диявола та його ангелів. 42 Бо коли Я голодував, ви не дали Мені їсти; страждав від спраги, а ви не дали Мені пити; 43 коли був чужинцем, ви не прийняли Мене; коли був без одягу, ви не одягли Мене; коли був хворим і у в’язниці, ви не відвідали Мене». 44 Тоді вони у відповідь скажуть: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або без одягу, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?» 45 Тоді Він відповість їм: «Істинно кажу вам: якщо ви не зробили це одному з цих найменших, то й Мені не зробили». 46 І підуть вони у вічне покарання, а праведні – у життя вічне.