Матвія 20

Українська Біблія LXX УБТ

1 Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. (Мт 13:52; Мт 21:33)2 Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. (Мт 20:13)3 Вийшовши о третій годині[1], побачив інших, які стояли без діла на ринку,4 і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості. (Кол 4:1)5 Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.6 Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?7 Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].8 Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.9 Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.10 А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.11 Відтак, одержавши, нарікали на пана,12 кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.13 А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? (Мт 20:2; Мт 22:12)14 Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;15 хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий? (Мт 6:23)16 Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних]. (Мт 19:30)17 Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм: (Мр 10:32; Лк 9:51; Лк 18:31)18 Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть, (Мт 16:21; Ів 18:36)19 і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне. (Мт 10:38; Мт 27:29; Мт 28:6; Ів 18:30; Ів 18:35; Ів 19:1; Дії 21:11)20 Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього. (Мт 4:21; Мр 10:35)21 Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві. (Мт 13:41; Мт 16:28; Мт 19:28; Лк 1:33; Лк 22:29; Лк 23:42; Ів 18:36)22 У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо. (Мт 26:39)23 Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець. (Мт 25:34; Дії 12:2; Об 1:9)24 Почувши це, десятеро обурилися на двох братів. (Лк 22:24)25 Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними. (Пс 9:26; Пс 9:31; 1Кор 2:6)26 Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою, (Мт 5:19; Мт 23:11; Мр 9:35)27 і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом; (1Кор 9:19; 3Ів 1:9)28 так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох! (флп 2:7; 1Тим 2:6)29 Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп. (Мт 9:27; Мр 10:46; Лк 18:35)30 І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів! (Мт 9:27; Мт 17:15)31 Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів! (Мт 19:13)32 Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?33 Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.34 Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним. (Мт 9:36)

Матвія 20

Новий Переклад Українською

1 «Царство Небесне подібне до господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників до свого виноградника.2 Погодившись із робітниками по одному динарію[1] в день, він послав їх до свого виноградника.3 Вийшовши о третій годині[2], він побачив інших, які стояли на ринку без роботи.4 Він сказав їм: „Ідіть і ви в мій виноградник, і дам вам по справедливості“.5 Вони пішли. Вийшовши о шостій і о дев’ятій годині, зробив так само.6 Коли вийшов об одинадцятій годині, побачив інших і сказав їм: „Чому ви стоїте весь день без роботи?“7 Вони кажуть йому: „Тому що ніхто нас не найняв“. Він говорить: „Ідіть і ви в мій виноградник“.8 Коли настав вечір, господар виноградника каже своєму управителеві: „Поклич робітників і заплати їм. Почни з останніх до перших“.9 Ті, що прийшли об одинадцятій годині, отримали кожен по динарію.10 Ті, що прийшли першими, думали, що отримають більше, але й вони отримали по динарію.11 Отримавши, вони нарікали на господаря,12 кажучи: „Ці останні працювали тільки одну годину, і ти зрівняв їх із нами, що зносили тягар дня та спеку“.13 Він же сказав одному з них: „Друже, я не ображаю тебе, чи не за динарія ти домовлявся зі мною?14 Тож візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати, як тобі.15 Хіба я не можу зробити того, що хочу, з тим, що моє? Чи твоє око заздрісне через те, що я добрий?“16 Так останні будуть першими, а перші – останніми. Бо багато покликаних, та мало обраних».17 Прямуючи до Єрусалима[3], Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо й дорогою сказав їм:18 «Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам; вони засудять Його на смерть,19 віддадуть язичникам для знущання, катування та розп’яття, але третього дня Він воскресне».20 Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих разом зі своїми синами. Вклонившись, вона хотіла щось попросити в Нього.21 Він запитав її: ―Що бажаєш Мені сказати? Вона сказала: ―Накажи, щоб двоє моїх синів сиділи в Царстві Твоєму: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе.22 Ісус у відповідь сказав їм: ―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я питиму, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся? Вони відповіли: ―Зможемо!23 Він сказав їм: ―Чашу Мою ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені. Але щоб сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені Моїм Отцем.24 Решта десятеро учнів, почувши про це, обурилися на двох братів.25 Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що керівники народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.26 Але серед вас не так має бути: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою.27 І хто хоче бути першим, нехай буде вашим рабом.28 Так само й Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».29 Коли вони виходили з Єрихона, багато людей пішло за Ним.30 І ось двоє сліпих, котрі сиділи біля дороги, почувши, що Ісус проходить повз них, почали голосно кричати: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!31 Натовп докоряв їм, щоб мовчали. Але вони ще голосніше закричали: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!32 Ісус зупинився, покликав їх та сказав: ―Що хочете, щоб Я зробив для вас?33 Вони відповіли: ―Господи, щоб відкрилися наші очі!34 Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей – і вони відразу прозріли та пішли за Ним.