1Через шість днів Ісус бере Петра, Якова та його брата Івана і виводить їх самих на високу гору. (Мт 26:37; Мр 5:37; Мр 9:2; Мр 13:3; Лк 9:28; 2Пет 1:16)2І Він преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, немов сонце, одяг став білий, немов світло. (Мт 13:43; Об 1:16)3І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним. (Мт 17:10)4Озвавшись, Петро сказав Ісусові: Господи, добре нам тут; коли хочеш, поставлю тут три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі. (Лк 9:54)5Поки він говорив, ясна хмара оповила їх, і з хмари пролунав голос: Це є Мій Улюблений Син, Якого Я вподобав; Його слухайте! (Мт 3:17)6Почувши це, учні попадали долілиць і дуже злякалися.7Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: Підійміться й не бійтеся. (Об 1:17)8Підвівши свої очі, учні не побачили нікого, крім одного Ісуса.9Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм, говорячи: Нікому не розповідайте про видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих. (Мт 8:4; Дії 9:10)10І учні запитали Його, кажучи: Чому книжники говорять, що спочатку має прийти Ілля? (Мр 9:11)11А Він, відповідаючи їм, сказав: Ілля справді прийде і все приготує. (Дії 1:6)12Проте кажу вам, що Ілля вже прийшов, та його не впізнали, але зробили з ним те, що хотіли. Так і Син Людський має від них постраждати. (Мт 11:14; Мт 14:9; Мт 16:21)13Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Івана Хрестителя.
Ісус оздоровляє сновиду
14Коли вони прийшли до людей, то до Нього підійшов один чоловік і, упавши Йому до ніг, (Мр 9:14; Лк 9:37)15каже: Господи, помилуй мого сина, бо він — сновида і тяжко страждає: часто кидається у вогонь і часто у воду. (Мт 4:24; Мт 9:27; Мт 15:22; Мт 20:30; Лк 17:13)16Я привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його оздоровити.17А Ісус сказав у відповідь: О роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть Мені його сюди! (Мт 12:39; Ів 14:9)18І погрозив йому Ісус, і біс вийшов з нього: тієї ж миті юнак одужав. (Мт 8:13)
Про силу віри
19Тоді учні, прийшовши до Ісуса, Який був на самоті, запитали: Чому ми не змогли його вигнати? (Мт 10:1)20Він сказав їм: Через ваше маловір’я. Запевняю вас: коли будете мати віру, як гірчичне зерно, то скажете цій горі: Перейди звідси туди! — і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого. (Мт 6:30; Мт 13:31; Мт 21:21; Лк 17:6; 1Кор 13:2)21[Цей же рід не виходить інакше — тільки молитвою і постом].
Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння
22Коли вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий у руки людям, (Мт 16:21; Мр 9:30; Лк 9:43)23і вони Його вб’ють, але третього дня Він воскресне. І учні дуже засмутилися. (Мт 28:6; Ів 16:6)
Ісус платить данину
24Коли вони прибули в Капернаум, наблизилися збирачі дідрахм[1] до Петра і запитали: А ваш Учитель заплатить дідрахму? (Мт 9:1; Мт 22:19)25Він відповідає: Так. А коли ввійшов до хати, випередив його Ісус, промовивши: Як тобі здається, Симоне, з кого земні царі беруть данину чи податок: зі своїх синів чи із чужих?26Коли той відповів: Із чужих, — то Ісус сказав йому: Отже, сини вільні. (1Кор 9:1)27Але, щоб ми не спокусили їх, піди до моря, закинь вудку, візьми рибу, яка першою попадеться, і, відкривши їй рота, знайдеш статир[2]; візьми його і дай їм за Мене та за себе. (Мр 14:13; Рим 14:13; 1Кор 8:13)
1Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та його брата Івана й вивів їх на високу гору.2Там Він преобразився перед ними: Його обличчя засяяло, мов сонце, а Його одяг став білим, як світло.3І ось з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.4Петро звернувся до Ісуса й сказав: «Господи, добре нам тут бути! Якщо бажаєш, зробимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».5Коли він ще говорив, ось ясна хмара накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, у Якому Моє вподобання. Його слухайте!»6Почувши це, учні впали долілиць, бо дуже злякалися.7Але Ісус підійшов та, доторкнувшись до них, сказав: ―Встаньте, не бійтеся!8Підвівши свої очі, вони нікого не побачили, окрім Ісуса.9Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: ―Не кажіть нікому про те, що ви бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.10Учні запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим?11Тоді Ісус відповів: ―Ілля дійсно приходить для того, щоб відновити все.12Але кажу вам: Ілля вже прийшов, та не впізнали його й вчинили з ним усе, що схотіли. Так само й Син Людський має постраждати від них.13Тоді учні зрозуміли, що Він говорив про Івана Хрестителя.
Ісус зцілює одержимого хлопчика
14Коли вони прийшли до людей, підійшов чоловік, упав на коліна перед Ісусом15і промовив: ―Господи, змилуйся над моїм сином, бо він – сновида й тяжко страждає, часто кидається у вогонь або у воду.16Я приводив його до Твоїх учнів, але вони не змогли його зцілити.17Ісус же відповів: ―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика сюди до Мене!18Ісус наказав демону, і той вийшов із хлопчика; тієї ж миті хлопець був зцілений.19Тоді учні підійшли до Ісуса й наодинці запитали: ―Чому ми не змогли вигнати демона?20Він відповів: ―Через ваше маловір’я. Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру, як гірчичне зерно, і скажете цій горі: «Перейди звідси туди!», – вона перейде. Нічого неможливого для вас не буде.21Але цей рід демонів виганяється лише постом та молитвою.[1]
Ісус удруге звіщає Свою смерть та воскресіння
22Коли ж вони разом зібралися в Галілеї, Ісус сказав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські.23Його вб’ють, але третього дня Він воскресне». Учні дуже засмутилися.
Ісус платить данину
24Коли вони прибули до Капернаума, прийшли до Петра ті, що збирали дводрахмову данину[2], і запитали: ―Ваш учитель платить дводрахмову данину?25Він відповів: ―Так! Коли ж Петро зайшов у дім, Ісус випередив його, запитавши: ―Симоне, як ти думаєш, від кого збирають данину або податок земні царі, від своїх синів чи від чужих?26Симон відповів: ―Від чужих. Тоді Ісус сказав: ―Отже, сини вільні від податку.27Але щоб не спокушати їх, іди до моря, закинь вудку й витягни першу рибу, яку впіймаєш. Відкривши їй рота, ти знайдеш статер[3]. Візьми його та віддай їм за Мене й за себе.