1Тоді підходять до Ісуса фарисеї[1] і книжники[2] з Єрусалима й питають: (Мр 7:1; Ів 1:19)2Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб? (Лк 11:38; Гал 1:14; Кол 2:8)3А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?4Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.5А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,6то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви — задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.7Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи: (Мт 22:18)8Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене; (Пс 77:36)9та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей. (Кол 2:22; Тит 1:14)
Що опоганює людину
10Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:11не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину. (Мт 12:34; Мт 15:18; Дії 10:15; Дії 11:8; Рим 14:14; Рим 14:20; Еф 4:29; Як 3:6)12Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?13А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.14Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму. (Мт 23:16; Мт 23:24; Лк 6:39; Рим 2:19)15У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.16[Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?17Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?18А те, що виходить з уст, виходить із серця — воно опоганює людину. (Мт 15:11)19Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага. (Мт 15:11; Рим 1:29)20Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.
Віра жінки-ханаанки
21І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона. (Мр 3:8; Мр 7:24)22Жінка-ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс! (Мт 9:27; Мт 17:15)23Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід. (Дії 16:17)24У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля. (Мт 10:6; Рим 15:8)25Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!26А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам. (Мт 7:6)27Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів. (Лк 16:21)28Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті. (Мт 8:13)29Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там. (Мт 5:1; Мр 7:31)30І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх. (Мт 19:2; Мр 3:10)31Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїлевого. (Пс 40:14; Мт 8:27; Мт 9:33; Мт 11:5; Лк 2:20)
Нагодування чотирьох тисяч
32А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі. (Мт 9:36; Мр 8:1; Ів 6:1)33Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?34А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.35Звелівши людям сісти на землі,36Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям.37Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків. (Мт 16:10)38А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.39Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських. (Мт 14:23)
1Тоді деякі фарисеї та книжники з Єрусалима підійшли до Ісуса й запитали:2―Чому Твої учні порушують звичай наших батьків? Вони їдять, не помивши своїх рук.3Він же відповів їм: ―А чому ж ви порушуєте заповідь Божу через ваш звичай?4Адже Бог сказав: «Шануй батька та матір», а також: «Той, хто зневажає батька або матір, нехай буде покараний смертю!»5Ви ж говорите, що той, хто скаже батькові або матері: «Те, чим я міг би допомогти тобі, – дар Богові»,6той може не шанувати своїх батьків. Так ви скасували Слово Боже через свій звичай.7Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, коли казав:8«Цей народ шанує Мене лише устами, а серце його далеко від Мене.9Даремно вони поклоняються Мені, навчаючи людей людських заповідей».
Справжня нечистота
10Покликавши народ, Ісус промовив до них: «Слухайте та зрозумійте!11Не те, що входить в уста, оскверняє людину, але те, що виходить з уст, оскверняє людину».12Тоді учні підійшли до Нього й сказали: ―Чи знаєш, що фарисеї образилися, почувши ці слова?13Ісус відповів: ―Кожна рослина, яка не була посаджена Моїм Небесним Отцем, буде викоренена.14Облиште їх, вони сліпі поводирі сліпців. Якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму.15Петро у відповідь сказав: ―Поясни нам цю притчу.16Тоді Ісус запитав: ―Невже ви ще не розумієте?17Не знаєте, що все, що входить в уста, потрапляє в шлунок і виходить геть?18А те, що виходить з уст, походить із серця, саме це й оскверняє людину.19Бо з серця виходять погані думки, вбивства, перелюб, статева розпуста, крадіж, неправдиві свідчення та богохульство.20Саме це оскверняє людину, а їсти немитими руками не оскверняє людини.
Віра ханаанеянки
21Вийшовши звідти, Ісус пішов до земель Тира й Сидона.22І ось прийшла до Нього одна жінка-ханаанеянка з тієї землі. Вона казала благаючи: ―Господи, Сину Давида, змилуйся наді мною! Моя донька одержима злим духом.23Але Ісус нічого не відповів їй. Тоді підійшли Його учні та благали Його, кажучи: ―Допоможи їй та відпусти, бо вона йде за нами й кричить.24У відповідь Він сказав: ―Я посланий лише до загиблих овець народу Ізраїля.25Вона ж, підійшовши, вклонилася Йому та сказала: ―Господи, допоможи мені!26Він же відповів: ―Не годиться брати хліб від дітей та кидати щенятам.27Проте вона сказала: ―Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх господарів.28Тоді Ісус відповів їй: ―О жінко, твоя віра велика! Нехай станеться, як ти бажаєш. І тієї ж миті її донька була зцілена.
Зцілення багатьох людей
29Відійшовши звідти, Ісус пішов до Галілейського моря, зійшов на гору й сів там.30І прийшло до Нього багато людей, які мали з собою кривих, сліпих, калік, німих та багатьох інших хворих. Вони поклали їх біля Його ніг, і Він зцілив їх.31Побачивши, що німі розмовляють, криві стають здоровими, каліки ходять і сліпі бачать, люди дивувались та прославляли Бога Ізраїлевого.
Ісус годує чотири тисячі
32Ісус же покликав Своїх учнів та сказав: ―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, щоб не ослабли в дорозі.33Учні спитали Його: ―Звідки в пустелі нам взяти стільки хліба, щоб нагодувати такий натовп?34Ісус сказав їм: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім і декілька малих рибин.35Він звелів людям сісти на землю.36Потім узяв сім хлібів та рибу, подякував, розламав та дав учням, а учні роздали людям.37Усі їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.38Тих, хто їв, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.39Відпустивши людей, Ісус сів у човен та відплив до землі Магадана.