Марка 9 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

Преображення Господнє

1 Ісус промовив до них: Запевняю вас: деякі з тих, які стоять отут, не зазнають смерті, доки не побачать Боже Царство, що прийшло в могутності. (Ів 8:52; Рим 1:4) 2 А через шість днів Ісус бере Петра, Якова та Івана і виводить тільки їх самих на високу гору. І Він преобразився перед ними. (Мт 17:1; Лк 9:28; 2Кор 3:18; 2Пет 1:18)

Мт 17:1Лк 9:282Кор 3:182Пет 1:18

3 Одяг Його став блискучим і таким білосніжним, що жодний білильник на землі не зміг би так вибілити. (Мр 16:5) 4 І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом. 5 І озвався Петро, і сказав Ісусові: Учителю, добре нам тут бути. Зробімо три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі! (Мр 11:21; Мр 14:45) 6 Однак він не знав, що говорив, — так вони були налякані. (Мр 14:40) 7 І з’явилася хмара, яка оповила їх, і пролунав голос із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайте! (Мр 1:11; 2Пет 1:17) 8 І враз, озирнувшись навколо, не побачили біля себе вже нікого, крім одного Ісуса. 9 А коли вони сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих. (Мт 8:4) 10 І вони зберегли те слово для себе, допитуючись: Що то значить — з мертвих воскреснути? 11 І запитували Його, мовлячи: Чому книжники кажуть, що спершу потрібно прийти Іллі? (Мт 17:10) 12 Він же пояснив їм: Ілля прийде раніше і приготує все. Тож написано про Сина Людського, що Він має багато постраждати і бути зневаженим. (Пс 21:7; Дії 1:6) 13 Та кажу вам, що Ілля прийшов, але зробили з ним те, що хотіли, як написано про нього. (Мт 11:14)

Вигнання німого духа. Сила молитви й посту

14 Повернувшись до учнів, вони побачили безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними. (Мт 17:14; Лк 9:37) 15 Як тільки ці люди побачили Його, зніяковіли і, підбігши, привітали Його. 16 А Він запитав їх: Про що сперечаєтеся між собою? 17 І відповів Йому один із натовпу: Учителю, я привів до Тебе свого сина, який має німого духа. (Мр 7:37; Мр 9:25) 18 Як тільки де схопить його, то кидає ним, і він піну пускає, скрегоче зубами, ціпеніє. Просив я Твоїх учнів, щоб вигнали його, але вони не змогли! 19 А Він у відповідь каже їм: О роде невірний, доки Я буду між вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене! (Лк 24:25) 20 І його привели до Нього. Дух, побачивши Його, відразу затряс хлопцем. Упавши на землю, той качався, пускаючи піну. (Мр 1:26) 21 Ісус запитав його батька: Скільки часу, як це сталося з ним? Той відповів: З дитинства. 22 Часто кидає його у вогонь і воду, щоби погубити його. Якщо можеш, допоможи нам, змилосердься над нами! (Лк 8:29) 23 А Ісус сказав йому: Щодо«якщо можеш», то все можливе віруючому! (Мт 17:20) 24 Тут батько дитини, скрикнувши, [зі сльозами] вигукнув: Вірю! Допоможи моєму невірству! (Лк 17:5) 25 Зауваживши, що збігається натовп, погрозив нечистому духові, кажучи йому: Духу німий і глухий, Я тобі наказую: вийди з нього і більше не входь у нього! (Мр 1:25; Мр 9:17) 26 Закричавши, дух сильно затряс ним і вийшов, а хлопець став як мертвий, так що деякі говорили, що він помер. (Мр 1:26) 27 А Ісус узяв його за руку, підвів його, і той устав. (Мт 8:15) 28 Коли Він зайшов у дім, учні наодинці стали запитувати Його: Чому ми не змогли його вигнати? (Мр 9:33; Мр 10:10) 29 А Він сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою [і постом].

Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння

30 Вийшовши звідти, вони пішли через Галилею. Та Ісус не бажав, щоби хтось довідався. (Мт 17:22; Лк 9:43; Лк 17:11; Ів 7:1)

Мт 17:22Лк 9:43Лк 17:11Ів 7:1

31 Він навчав Своїх учнів і говорив їм, що Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, і, будучи вбитий, Він через три дні воскресне. (Мр 8:31) 32 Вони не розуміли цих слів, але боялися Його запитати. (Лк 9:45)

Найбільший у Царстві Небесному

33 Прибули вони в Капернаум. А коли Він був у домі, то запитав їх: Що це дорогою ви обговорювали? (Мт 18:1; Мр 1:21; Мр 9:28; Лк 9:46)

Мт 18:1Мр 1:21Мр 9:28Лк 9:46

34 Вони ж мовчали, бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них більший. (Мт 11:11) 35 Сівши, Він покликав дванадцятьох і каже їм: Якщо хто хоче бути першим, нехай буде між усіма найменший і всім слугою. (Мт 20:27; Мр 10:43) 36 І, взявши дитину, Він поставив її посеред них, обійняв і сказав їм: (Мр 10:16) 37 Якщо хто ось таку одну дитину прийме в Моє Ім’я, той Мене приймає, а хто Мене приймає, той не Мене приймає, але Того, Хто Мене послав. (Мт 10:40; Мр 9:39; Мр 13:6)

Мт 10:40Мр 9:39Мр 13:6

Хто не проти нас, той за нас

38 Іван Йому відповів: Учителю, ми бачили одного, [який не ходить з нами], котрий Твоїм Ім’ям виганяв бісів; і ми заборонили йому, бо він не ходить з нами. (Лк 9:49; Дії 19:13) 39 А Ісус сказав: Не забороняйте йому. Бо немає такого, хто зробив би чудо в Моє Ім’я і зміг би відразу Мене лихословити; (Мт 19:14; Мр 9:37; 1Кор 12:3)

Мт 19:14Мр 9:371Кор 12:3

40 бо хто не проти нас, той за нас. (Мт 12:30) 41 І коли хто напоїть вас чашкою води в [Моє] Ім’я, — адже ви Христові, — то правду кажу вам, що не втратить він своєї нагороди. (Мт 10:42)

Спокуси треба побороти

42 А коли хто спокусить одного із цих малих, які вірять у Мене, то краще йому було би прив’язати жорновий камінь на свою шию і кинутися в море. (Мт 18:6; Лк 17:2; Об 18:21)

Мт 18:6Лк 17:2Об 18:21

43 І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою ввійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєни^[1], у невгасимий вогонь, (Мт 3:12; Мт 5:30) 44 [де черв’як не гине, і вогонь не гасне]. 45 І якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її; краще тобі ввійти до життя кульгавим, аніж з обома ногами бути вкиненим до геєни, 46 [у вогонь невгасимий, де черв’як не гине, і вогонь не гасне]. 47 І якщо твоє око спокушає тебе, вибери його; краще тобі з одним оком увійти до Божого Царства, ніж, маючи двоє очей, бути вкиненим у геєну, (Мт 5:29) 48 де їхній черв’як не гине, і вогонь не гасне. 49 Бо кожний вогнем буде посолений, [і всяка жертва посолиться сіллю]. (Мт 5:13; Лк 14:34) 50 Сіль — добра річ; якщо ж сіль стане несолоною, то чим посолите її? Майте сіль у собі та зберігайте мир між собою. (Рим 12:18; Кол 4:6)

Новий Переклад Українською

1 І сказав: «Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі».

Преображення Ісуса

2 Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та Івана й вивів тільки їх на високу гору. Там Він преобразився перед ними: 3 Його одяг став блискучим і таким білим, що жоден відбілювач у світі не міг би так відбілити. 4 І з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ісусом. 5 Петро сказав Ісусові: «Равві^[1], добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі». 6 Бо не знав, що сказати, такі налякані були. 7 Тоді з’явилася хмара, яка накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!» 8 І раптом, подивившись навкруги, вони нікого не побачили, окрім Ісуса. 9 Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм, щоб не казали нікому про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих. 10 Вони зберегли це Слово для себе, тільки міркували між собою, що означає воскресіння з мертвих. 11 Потім вони запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим? 12 Ісус відповів: ―Ілля дійсно має прийти першим, щоб відновити все. І, як написано про Сина Людського, Він має багато постраждати та бути приниженим. 13 Але кажу вам: Ілля прийшов, і вони вчинили з ним усе, що схотіли, як написано про нього.

Зцілення одержимого хлопця

14 Повернувшись до інших учнів, вони побачили навколо них великий натовп і книжників, які сперечалися з ними. 15 Як тільки ці люди побачили Ісуса, здивувалися й побігли привітати Його. 16 Він запитав їх: ―Чому ви сперечалися з ними? 17 Один чоловік із натовпу відповів: ―Учителю, я привів до Тебе мого сина, бо він одержимий духом німоти. 18 Коли дух його хапає, то кидає на землю, з рота йде піна, хлопчик скрегоче зубами й ціпеніє. Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли. 19 Ісус у відповідь сказав: ―О роде невірний, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика до Мене! 20 І привели хлопчика до Ісуса. Коли дух побачив Ісуса, відразу кинув хлопчика в судоми. Той, упавши на землю, покотився й пустив піну з рота. 21 Ісус запитав його батька: ―Скільки часу з ним таке? Він відповів: ―З дитинства. 22 Часто дух кидає його у вогонь або у воду, щоб вбити його. Якщо можеш щось зробити, допоможи нам. Змилуйся над нами. 23 Ісус же сказав йому: ―Якщо можеш?! Усе можливе для того, хто вірує! 24 Тоді батько хлопчика скрикнув: ― Вірую! Допоможи моєму невірству. 25 Коли Ісус побачив, що люди збігаються, то наказав нечистому духові, кажучи: «Духу німий та глухий, наказую тобі: вийди з нього й більше не заходь у нього!» 26 Скрикнувши, дух сильно потряс хлопця в конвульсіях і вийшов із нього. Хлопець став як мертвий, так що багато хто говорив, що він помер. 27 Але Ісус узяв його за руку, підняв його, і він устав. 28 Пізніше, коли Ісус увійшов у дім, учні наодинці запитали Його: ―Чому ми не змогли вигнати демона? 29 Ісус відповів: ―Цей рід можна вигнати лише молитвою та постом.

Ісус удруге звіщає Свою смерть та воскресіння

30 Вийшовши звідти, вони пройшли через Галілею. Ісус не хотів, щоб хтось дізнався про це, 31 бо Він навчав Своїх учнів та казав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські. Його вб’ють, але через три дні Він воскресне». 32 Однак учні не зрозуміли цих слів, а спитати Його боялися.

Хто найбільший у Царстві Небесному?

33 Коли вони прийшли в Капернаум і були в домі, Ісус запитав їх: ―Про що ви говорили в дорозі? 34 Але вони мовчали, тому що в дорозі сперечалися між собою, хто з них найбільший. 35 Тоді Ісус присів, покликав до Себе дванадцятьох і сказав їм: ―Якщо хтось хоче бути першим, той хай буде останнім серед усіх та слугою для всіх. 36 Ісус узяв дитину, поставив посеред них і, обійнявши її, сказав їм: 37 ―Хто приймає таку дитину в ім’я Моє, той не Мене приймає, а Того, Хто надіслав Мене.

Хто не проти нас, той за нас

38 Іван сказав Йому: ―Учителю, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами. 39 Але Ісус сказав: ―Не зупиняйте його, бо немає такого, хто б робив чудо в ім’я Моє й відразу злословив би Мене. 40 Той, хто не проти нас, той за нас. 41 Адже хто подасть вам чашу води в ім’я Моє, бо ви Христові, – істинно кажу вам, – не втратить своєї винагороди.

Про спокуси

42 Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море. 43 Якщо твоя рука спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим, ніж, маючи дві руки, іти до Геєни, у вогонь незгасимий, 44 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.^[2] 45 Якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві ноги, бути вкинутим до Геєни, 46 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.^[3] 47 Якщо твоє око спокушає тебе, вирви його. Краще тобі увійти до Царства Божого однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну, 48 «де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне».^[4] 49 Бо кожен буде вогнем посолений і кожна жертва буде посолена сіллю. 50 Сіль – добра річ, але якщо сіль втратить солоність, як її знов зробити солоною? Майте сіль самі в собі та зберігайте мир між собою.