Марка 11

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society
1 Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, Він послав двох Своїх учнів (Мт 21:1; Лк 19:28; Ів 12:12)2 і сказав їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть.3 А коли хто запитає вас: Навіщо це ви робите? — то скажіть: Господь потребує його, — Він відразу ж відішле його назад. (Мр 5:19; Мр 14:14)4 І вони пішли, знайшли осля, прив’язане до воріт ззовні на узбіччі, і почали відв’язувати його.5 Дехто з тих, які там стояли, говорили їм: Що це ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?6 А вони відказали їм так, як звелів Ісус; тоді відпустили їх.7 І привели осля до Ісуса, поклали на нього свої плащі, і Він сів на нього.8 Багато хто стелив свій одяг на дорозі, інші ж різали гілки на полях [і стелили по дорозі].9 7 І ті, які йшли попереду, і ті, які йшли слідом за Ним, вигукували: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! (Пс 117:26; Мр 10:47; Лк 1:32)10 Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида! Осанна на висотах! (Пс 148:1)11 Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії. (Мт 21:10; Мт 21:17; Лк 21:37)12 Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів. (Мт 21:18)13 І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви. (Лк 13:6)14 Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть! І чули те Його учні. (Мр 11:20)15 І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів, (Мт 21:12; Мр 5:40; Лк 19:45; Ів 2:14)16 та не дозволяв, щоб носили речі через храм.17 І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!18 І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням. (Мр 1:22; Мр 12:12; Мр 14:1; Лк 19:47)19 А як ставало пізно, вони виходили за межі міста.20 Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла. (Мт 21:20; Мр 11:14)21 І, згадавши, Петро каже Йому: Учителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла! (Мр 9:5; Мр 14:72)22 У відповідь Ісус промовив до них: Майте віру Божу!23 Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, — і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, — то так і буде йому. (Мт 17:20; Як 1:6)24 Тому Я кажу вам: Усе, про що молитесь і просите, — вірте, що одержите, і сповниться вам. (Мт 7:7)25 І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини. (Мт 5:23; Мт 6:14)26 [Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин].27 І знову вони прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старші, (Мт 21:23; Лк 20:1)28 та й кажуть Йому: Якою владою Ти все це робиш? Або хто дав Тобі владу чинити оце? (Мр 1:22)29 А Ісус відповів їм: Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню.30 Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь! (Дії 5:38)31 Вони міркували між собою, говорячи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає: Чому ж ви йому не повірили?32 А якщо скажемо, що від людей… Вони боялися народу, адже всі вважали Івана за справжнього пророка. (Мт 21:26)33 Тому у відповідь сказали Ісусові: Не знаємо! А Ісус їм каже: То і Я не скажу вам, якою владою це чиню!

Марка 11

Новий Переклад Українською

від Biblica
1 Коли наблизились до Єрусалима, до Вітфагії та Віфанії, до Оливної гори, Він надіслав двох Своїх учнів2 та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу, як зайдете, знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть.3 І якщо хтось спитає вас: „Чому це робите?“, скажіть: „Господь потребує його й відразу відішле назад“».4 Вони пішли й знайшли осля, прив’язане на вулиці біля воріт, і розв’язали його.5 Дехто з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Чому відв’язуєте осля?»6 Вони відповіли, як звелів їм Ісус; тоді відпустили їх.7 І привели осля до Ісуса, поклали на нього свій одяг, і Він сів на нього.8 Багато хто стелив свій одяг по дорозі, інші ж стелили по дорозі гілки, які відрізали на полях.9 Ті, що йшли попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»[1] (Пс 117:26)10 «Благословенне Царство батька нашого Давида, яке надходить!» «Осанна на небесах!»11 Коли Він увійшов у Єрусалим, то пішов до Храму й оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, вийшов разом із дванадцятьма та пішли до Віфанії.12 Наступного дня, коли виходили з Віфанії, Ісус зголоднів.13 І, побачивши здалека смоковницю, яка була вкрита листям, Він підійшов подивитися, чи немає на ній плодів. Але не знайшов нічого, окрім листя, бо не був ще час для смокви.14 Тоді промовив до неї: «Нехай же повік ніхто не буде їсти твоїх плодів!» Його учні почули це.15 Коли прийшли в Єрусалим, Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.16 Він не дозволяв нікому переносити через Храм будь-які речі.17 Навчав і казав їм: «Хіба не написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви для всіх народів“?[2] А ви зробили з нього „притулок розбійників!“»[3]18 Первосвященники та книжники почули про це й шукали нагоди вбити Ісуса, але боялися Його, бо весь народ був здивований Його вченням.19 Коли наставав вечір, вони виходили з міста.20 Вранці, проходячи повз смоковницю, вони побачили, що вона всохла від самого коріння.21 Згадавши, що сталося напередодні, Петро сказав Йому: ―Равві[4], ось смоковниця, яку Ти прокляв, всохла!22 У відповідь Ісус сказав: ―Майте віру в Бога!23 Істинно кажу вам: якщо хтось скаже цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – і не буде сумніватися у своєму серці, а буде вірити, що станеться, як сказав, то так і буде.24 Тому кажу вам: усе, про що молитесь і просите, вірте, що ви вже отримали, – і буде дано вам.25 І коли стоїте в молитві, то прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші.26 Але якщо не прощаєте, і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших.[5]27 Вони знову прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у Храмі, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини28 й запитали Його: ―Якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу робити це?29 Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені, і Я скажу вам, якою владою це роблю.30 Іванове хрещення було з Неба чи від людей? Дайте Мені відповідь.31 Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»32 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», – боїмося людей, бо всі вважали Івана пророком.33 Вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.