1І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю. (Мт 1:18; Дії 17:7)2Цей перепис уперше відбувся, як Сирією володів Кириній. (Дії 5:37)3І йшли всі записатися, кожний до свого міста.4Пішов і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, — бо був він з дому та з роду Давидового, — (Лк 1:27)5записатися з Марією, зарученою з ним [жінкою], яка була вагітна. (Лк 1:27)6І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб їй народити. (Лк 1:57)7І вона народила свого Первістка — Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки в гостиниці не було для них місця. (Лк 22:11)8А в тій місцевості були пастухи, які вночі перебували в полі та стерегли свою отару.9Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони були охоплені великим страхом. (Мр 4:41; Лк 24:4; Дії 12:7; Дії 26:13)10Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу: (Мт 2:10; Лк 1:13)11для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь. (Лк 9:20; Ів 4:42; Дії 5:31; Дії 13:23; 1Ів 4:14)12А ось вам ознака: знайдете сповите Немовля, Яке лежить у яслах.13І раптом з’явилася біля ангела сила-силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували: (Мт 26:53)14Слава Богові на висоті, а на землі — мир у людях доброї волі! (Пс 50:20; Лк 3:22; Лк 10:21; Лк 19:38; Еф 6:15)15І сталося, що коли ангели відійшли від них на небо, пастухи почали говорити один одному: Ходімо у Вифлеєм і погляньмо, що там сталося, про що Господь сповістив нам!16Поспішаючи, вони прийшли та знайшли Марію, Йосифа й Немовля, Яке лежало в яслах.17Побачивши, вони розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину.18І всі ті, які чули, здивувалися зі сказаного їм пастухами. (Лк 2:33)19Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця. (Лк 1:66; Лк 2:51)20А пастухи повернулися, славлячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано. (Мт 15:31; Лк 5:25; Лк 7:16; Лк 13:13; Лк 17:15; Лк 18:43; Лк 23:47; Дії 11:18)
Обрізання Ісуса. Симеон і пророчиця Анна
21Як виповнилося вісім днів, — коли мали обрізати Його, — то дали Йому Ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі. (Мт 1:21; Лк 1:59)22І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом,23як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа. (Лк 1:35; Рим 12:1)24І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, — дві горлиці або два молодих голуби.25В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому. (Лк 2:38; Лк 6:24; Дії 2:5)26І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього. (Пс 88:49; Лк 9:20; Ів 8:51; Євр 11:5)27І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм,28він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові, та й сказав:29Нині відпускаєш Свого раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі, (Дії 4:24)30бо мої очі побачили Твоє Спасіння, (Пс 66:3; Пс 97:2; Лк 3:6)31яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів:32Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля!33І Його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього. (Лк 2:18)34А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як ознака суперечок; (Мт 21:42; Дії 28:22)35і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець! (Лк 2:48; Ів 19:25)36І була тут Анна — пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого;37вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами. (Дії 26:7; 1Тим 5:5)38Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима. (Лк 2:25; Лк 23:51; Лк 24:21)39А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета. (Мт 2:22; Мт 2:23)40Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній. (Лк 1:80; Лк 2:52)
Дванадцятилітній Ісус у храмі
41Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи.42І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято [в Єрусалим].43А як закінчилися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, [Йосиф і мати].44Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими;45і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й там шукали Його.46І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.47Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей. (Мт 12:23; Ів 7:15)48Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе. (Лк 2:35; Лк 4:32)49А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця? (Лк 23:46; Ів 2:16)50Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав. (Лк 9:45; Лк 18:34)51І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці. (Мт 2:23; Лк 2:19)52А Ісус набував мудрості, віку та благодаті — у Бога і в людей. (Лк 2:40; Рим 14:18)
1У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.2Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.3І всі пішли записатися, кожний до свого міста.4Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.5Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.6І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.7І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
Ангел звіщає Добру Звістку пастухам
8Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.9Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.10І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!11Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!12І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».13І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:14«Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»15Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».16І пішли вони швидко до Віфлеєма й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.17Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.18Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.19Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.20І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.21Восьмого дня, коли настав час обрізати Дитя, назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
Ісус представлений у Храмі
22І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,23як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».[1]24За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».[2]
Зустріч із Симеоном та Анною
25Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.26І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.27Керований Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,28він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:29«А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,30бо побачили очі мої спасіння Твоє,31яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,32світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».33Батько та мати Ісуса дивувалися сказаному про Нього.34Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,35так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».36Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,37а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.38Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.39І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.40Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
Дванадцятилітній Ісус в Єрусалимі
41Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.42Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.43Коли ж закінчилися дні свята і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.44Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.45І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.46Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.47Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.48Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.49Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?50Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.51Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.52Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.