1Говорив же Він і до учнів: Був один багатий чоловік, котрий мав управителя, якого звинуватили, нібито він розтрачує його майно. (Лк 12:42; Лк 15:13)2Покликавши його, сказав йому: Що це я чую про тебе? Дай звіт за своє управління, бо більше не зможеш керувати! (Мт 12:36; Дії 19:40; Рим 14:2; Євр 4:13; Євр 13:17; 1Пет 4:5)3Став міркувати собі управитель: Що маю робити, — мій пан позбавляє мене управління? Копати не маю сили, жебракувати соромлюся. (Лк 12:17; Лк 15:17; Лк 18:4)4Знаю, що зроблю: коли буду усунений від управління, то хай приймуть мене до своїх домів!5І, покликавши кожного з боржників свого пана, запитав першого: Скільки винен ти моєму панові? (Лк 7:41)6Той відповів: Сто мірок[1] олії. І сказав він йому: Візьми свою розписку, швидко сідай і напиши: п’ятдесят!7Потім запитав другого: А ти скільки винен? Той відказав: Сто мірок[2] пшениці. Каже йому: Візьми свою розписку й напиши: вісімдесят.8І похвалив пан нечесного управителя, бо той мудро вчинив. Адже сини цього світу мудріші від синів світла у своєму роді. (Лк 16:9; Лк 18:6; Лк 20:34; Ів 12:36)9І Я вам кажу: Набувайте собі друзів з мамони[3] неправди, щоб коли вона зникне, прийняли вас до вічних осель. (Об 13:6)10Вірний у найменшому — і у великому вірний; несправедливий у найменшому — і у великому несправедливий. (Мт 25:21; Лк 19:17)11Тож коли в неправедному багатстві ви не були вірні, то хто вам довірить справжнє?12І коли в чужому ви не були вірні, то хто вам дасть ваше?
Неможливо служити Богові й мамоні
13Жодний раб не може двом панам служити: або одного буде ненавидіти, а другого любитиме; або одного буде триматися, а другим нехтуватиме. Не можете служити Богові й мамоні! (Мт 6:24)
Ісус викриває грошолюбство фарисеїв
14Чули все це фарисеї, які були грошолюбами, і насміхалися з Нього. (Лк 20:47)15А Він сказав їм: Ви вдаєте із себе праведних перед людьми; Бог же знає ваші серця, бо те, що серед людей високе, — огидне перед Богом. (Мт 23:28; Лк 10:29; Лк 18:9; Лк 20:20)16Закон і пророки були до Івана. Відтоді благовіститься Боже Царство, і кожний його здобуває силою. (Мт 11:12; Дії 10:37; Дії 13:24)17Швидше небо й земля проминуть, ніж пропаде хоч одна риска із Закону. (Мт 5:18)
Роз’яснення про розлучення
18Кожний, хто залишає свою дружину й бере іншу, чинить перелюб; і хто одружується на розлученій із чоловіком, — також чинить перелюб. (Мт 5:32; Мт 19:9)
Притча про багатого й Лазаря
19Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня. (Лк 12:19; Як 5:5; Об 18:12)20А другий — бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах21і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; приходили пси й лизали його рани. (Мт 15:27; Лк 15:16)22Сталося, що бідний помер, і віднесли його ангели на лоно Авраама; помер же й багатий, і його поховали. (Мт 8:11; Ів 1:18)23І, терплячи муки аду, він звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,24й закричав, гукаючи: Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї! (Лк 3:8)25Та Авраам промовив: Сину, згадай, як ти одержував своє добро за свого життя, а Лазар — одне лихо. А тепер він тут втішається, ти ж — мучишся. (Мт 5:4; Лк 6:24)26І, крім усього цього, між нами й вами лежить велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не переходили!27Той же відказав: Благаю тебе, батьку, пошли його до дому мого батька,28бо маю п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання! (Дії 18:5)29Та Авраам відповів: Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають!30А той продовжував: Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються!31Він же сказав йому: Якщо Мойсея і пророків не слухають, не повірять і тому, хто з мертвих воскресне. (Ів 5:46; Ів 11:1)
1Потім сказав учням: ―В одного багатого чоловіка був управитель, якого звинуватили в марнотратстві.2Він покликав його та сказав: «Що це я чую про тебе? Дай мені звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше управляти».3Управитель подумав: «Що мені робити? Мій господар звільняє мене. Копати – не маю сил, просити – соромно.4Але я знаю, що робити, щоб, коли мене звільнять з управління, знайшлися люди, які приймуть мене до своїх домівок».5Почав він кликати кожного з боржників свого господаря. Першого він запитав: «Скільки ти винен моєму господареві?»6Той відповів: «Сто мір оливкової олії». І сказав йому: «Візьми швидко свою розписку та запиши п’ятдесят».7Потім другому сказав: «А ти скільки винен?» Той відповів: «Сто мір пшениці». Він сказав йому: «Візьми свою розписку та пиши вісімдесят».8Господар похвалив нечесного управителя за його кмітливість, бо сини цього світу мудріші у справах зі своїм родом, ніж сини світла.9Я кажу вам: здобувайте собі приятелів за допомогою неправедного багатства, щоб коли воно мине, вас прийняли у вічні оселі.10Хто вірний у малому, той вірний і у великому, а невірний у малому, і у великому невірний.11Отже, якщо ви не були вірні в неправедних багатствах, хто вам довірить справжнє?12Якщо в чужому не були вірні, хто вам дасть ваше?13Жоден слуга не може служити двом господарям, бо одного ненавидітиме, а другого любитиме, або одним буде нехтувати, а іншому буде відданим. Не можете служити Богові та багатству.14Почули про це фарисеї, які любили гроші, та глузували з Нього.15Але Ісус відповів їм: ―Ви вдаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне в очах Бога.
Закон і Царство Боже
16Закон та Пророки були до Івана. Відтоді проповідується Добра Звістка Царства Божого, і кожен із зусиллям входить у нього.17Але скоріше небо та земля зникнуть, ніж одна риска Закону пропаде.18Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, перелюбствує; і всякий, хто одружується з розлученою жінкою, чинить перелюб.
Багатий чоловік та Лазар
19Був собі багатий чоловік, який одягався в дорогу та вишукану одежу. Щодня він розкішно бенкетував.20Біля його воріт лежав убогий, на ім’я Лазар, що весь був у виразках21і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого. Собаки, підходячи, лизали його рани.22Надійшов час, убогий помер, і ангели віднесли його на лоно Авраама. Помер же і багач, і поховали його.23А в пеклі[1], будучи в муках, він підняв свої очі та побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні.24І, закричавши, сказав: «Отче Аврааме! Змилуйся наді мною та пішли Лазаря, нехай умочить кінець свого пальця у воду та прохолодить мій язик, бо я сильно страждаю в цьому полум’ї».25Авраам відповів: «Сину! Згадай, що ти за життя свого одержав свої блага, як і Лазар – своє лихо. Тепер же він тішиться, а ти страждаєш.26І крім того, між нами та вами встановлена велика прірва, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не могли, і щоб звідти до нас не переходили».27Той відповів: «Тоді благаю тебе, отче, пошли Лазаря в дім мого батька,28бо в мене п’ятеро братів, нехай він засвідчить їм, щоб вони не прийшли в це місце страждання».29Авраам відповів: «Вони мають Мойсея та Пророків, нехай їх слухають».30Але той відповів: «Ні, отче Аврааме, якщо хтось із мертвих піде до них, то вони покаються!»31Тоді Авраам сказав йому: «Якщо Мойсея і Пророків не слухають, то навіть якщо хтось із мертвих воскресне, це їх не переконає».