1Петро та Іван ішли до храму на молитву на дев’яту годину[1]. (Лк 22:8; Дії 3:11; Дії 4:13; Дії 4:19; Дії 8:14; Дії 10:3; Дії 10:9; Дії 10:30)2І був тут один чоловік, кривий від народження; його приносили і садовили щодня перед воротами храму, котрі називали Гарними, аби просив милостиню у тих, хто приходив до храму. (Дії 14:8)3Побачивши Петра й Івана, які хотіли увійти до храму, він почав просити милостиню.4Поглянули на нього Петро з Іваном і сказали: Подивися на нас! (Дії 13:9; Дії 14:9)5Він пильно дивився на них, сподіваючись щось від них одержати.6А Петро сказав: Срібла й золота не маю, але що маю, те й даю тобі: в Ім’я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи! (Мт 8:15; Ів 5:8; Дії 2:22; Дії 3:16; Дії 4:7; Дії 4:10)7І, узявши його за праву руку, підвів його. Відразу ж зміцніли його стопи й суглоби. Підскочивши, він устав і почав ходити. (Лк 4:39)8Тож ввійшов з ними в храм, ходив і підскакував, хвалячи Бога. (Ів 5:14; Дії 2:47; Дії 14:10)9І весь народ побачив, як він ходив і вихваляв Бога.10Коли ж дізналися, що це той, який сидів заради милостині біля Гарних воріт храму, переповнилися страхом і подивом від того, що з ним сталося. (Лк 5:9; Лк 5:26)11Оскільки він був біля Петра й Івана, то збігся до них весь здивований народ у притвор, який називається Соломоновим. (Ів 10:23; Дії 5:12)
Проповідь у храмі
12Побачивши це, Петро звернувся до народу: Мужі ізраїльські! Чого дивуєтеся із цього? Чому дивитеся на нас так, наче ми своєю силою або побожністю зробили, щоб він ходив? (Дії 14:15)13Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, Бог наших батьків, прославив Свого слугу Ісуса, Якого ви видали й відреклися перед Пилатом, який присудив Його відпустити. (Лк 20:37; Лк 23:16; Дії 3:26)14Ви відреклися від Святого й Праведного, а випросили звільнити вам людину-вбивцю. (Мт 27:19; Лк 23:18; Лк 23:25; Лк 23:47; Дії 4:27; Дії 4:30; Дії 7:52; Дії 22:14; 1Пет 3:18; 1Ів 2:1)15Володаря життя ви вбили, та Бог воскресив Його з мертвих, свідками чого є ми. (Дії 1:22; Дії 2:24; Дії 4:10; Дії 5:30; Дії 5:31; Дії 7:52; Дії 10:40; Дії 13:30; Дії 13:37; Євр 2:10; Євр 12:2)16І вірою в Ім’я Його — Його Ім’я оздоровило того, кого бачите й знаєте. Віра, яка від Нього, дала йому це зцілення перед усіма вами. (Дії 14:9)17А тепер, [мужі-] брати, знаю, що зробили ви так через незнання — і так само ваші володарі. (Лк 23:34; Дії 13:27; Дії 17:30; 1Тим 1:13)18Бог провістив наперед устами всіх пророків, що Христос має постраждати; так Він і виконав. (Лк 24:26; Дії 26:22)19Тож покайтеся і наверніться, аби були стерті ваші гріхи, (Дії 2:38; Дії 26:20; Кол 2:14)20щоб від обличчя Господнього прийшов час відлиги, щоби послав наперед призначеного вам Ісуса Христа, (Дії 2:36; 2Пет 3:12)21бо треба, щоб небо прийняло Його до часу відновлення всього, про що Бог говорив устами Своїх святих відвічних пророків. (Лк 1:70; Дії 1:6)22Мойсей провіщав [батькам], що Господь, Бог ваш, підійме вам Пророка з братів ваших, як і мене: Його слухайте в усьому, що тільки скаже вам. (Мр 9:7; Дії 7:37)23Буде так, що кожна душа, яка не послухає Того Пророка, буде вигублена з народу.24І так само всі пророки — від Самуїла й пізніших — говорили й сповіщали про ці дні. (Лк 24:27; Дії 10:43)25Ви — сини пророків і Завіту, який Бог заповів вашим батькам, кажучи Авраамові: І в нащадкові твоєму благословляться всі народи землі! (Лк 1:72)26Воскресивши Слугу Свого, Бог насамперед послав Його вам, і Він благословить вас, щоб відвернувся кожний з вас від свого зла! (Мт 12:18; Дії 3:13; Дії 4:27; Дії 4:30; Дії 13:46; Рим 1:16; Рим 2:9)
1Якось Петро та Іван о дев’ятій годині[1] йшли разом у Храм на молитву.2Там був чоловік, каліка від народження. Його приносили щодня та клали біля храмових воріт, які називалися Прекрасними, щоб він міг просити милостиню в тих, хто заходив у Храм.3Побачивши Петра та Івана, які заходили в Храм, він попросив і в них милостиню.4Петро та Іван подивились уважно на нього, і Петро промовив: «Поглянь на нас!»5Той уважно подивився, сподіваючись отримати щось від них.6Але Петро сказав: «Золота й срібла не маю, але те, що маю, те й тобі даю: в ім’я Ісуса Христа з Назарета – встань і ходи!»7І, узявши каліку за праву руку, підняв. Одразу його ноги та коліна зміцнилися.8Підскочивши, він встав і ходив. Зайшовши разом із ними в Храм, він ходив, підстрибуючи та прославляючи Бога.9Весь народ побачив, що він ходить та прославляє Бога.10Упізнавши в ньому того, хто просив милостиню біля Прекрасних воріт Храму, вони наповнилися страхом та здивуванням від того, що з ним сталося.
Петро звертається до народу
11Цей чоловік тримався Петра та Івана, і весь народ, дуже здивований, побіг до них у ту частину Храму, що зветься колонадою Соломона.12Побачивши це, Петро промовив до народу: «Ізраїльтяни, чому це так здивувало вас? Чому ви дивитесь на нас, ніби ми своєю силою або своїм благочестям зробили так, щоб цей чоловік ходив?13Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, Бог наших батьків, прославив Свого Слугу Ісуса, Якого ви зрадили й зреклися перед Пилатом, незважаючи на те, що той вирішив Його відпустити.14Ви зреклися Святого та Праведного й просили, щоб вам визволили вбивцю.[2] (Лк 23:18)15Ви вбили Засновника життя, але Бог воскресив Його з мертвих, і ми – свідки цього.16Через віру в Його ім’я цей чоловік, якого ви бачите й знаєте, був зміцнений. Ім’я Ісуса та віра, котра дається через Нього, зцілили повністю його перед вашими очима.17Тепер, брати, знаю, що ви зробили це через незнання, як і ваші керівники.18Але так Бог здійснив те, про що говорив устами всіх пророків: Його Христос має страждати.19Отже, покайтеся та наверніться до Бога, щоб ваші гріхи були видалені20й настали від Господа часи відродження; і щоб Він надіслав призначеного вам Христа Ісуса,21Якого небо має прийняти до часу відновлення всіх речей, про що споконвіку говорив Бог устами Своїх святих пророків.22Адже Мойсей казав: „Господь, Бог ваш, підійме вам з-посеред ваших братів Пророка, подібного до мене. Його слухайтеся в усьому, що Він вам скаже.23І кожна душа, що не буде слухатися Цього Пророка, буде винищена з народу“.[3]24Також і всі пророки – від Самуїла й після нього – проголошували ці дні.25Ви – нащадки пророків та заповіту, який Бог склав із нашими батьками. Він казав Авраамові: „Через твого нащадка всі народи землі отримають благословення“.[4]26Коли Бог воскресив Свого Слугу, то надіслав Його в першу чергу до вас, щоб благословити та навернути кожного з вас від ваших злих учинків».