від Ukrainian Bible Society1На закінчення. Тим, які колись зміняться. Повчання Давида на згадку про те, як він спустошив вогнем Сирійську Месопотамію і Сирію Сованську,2коли повернувся Йоав і розгромив у Соляній долині дванадцять тисяч чоловік.3Боже, Ти нас відкинув і розтрощив, — Ти був розгніваний, та помилував нас.4Ти потряс землею, привів її в замішання. Зціли її рани, бо вона захиталася.5Ти навів великі труднощі на Свій народ, Ти напоїв нас вином приголомшення.6А тим, які Тебе бояться, Ти подав знак, щоб утікали від лука. (Музична пауза).7Щоби Твої улюблені спаслися, — вислухай мене і спаси Своєю правицею.8Бог сказав у святині Своїй: Буду радіти, розділю Сікіму, виміряю Долину поселень:9Мій Ґалаад, Мій Манасія, Ефраїм — сила Моєї голови, Юда — Мій цар.10Моав — посудина Моєї надії, до Ідумеї сягатиме Моє взуття, филистимці підкорилися Мені!11Хто ж приведе мене до укріпленого міста? Хто мене поведе в Ідумею?12Чи не Ти, Боже, що нас відкинув? Чи не виступиш, Боже, з нашими військами?13Надай нам допомогу в біді, адже людська поміч марна.14А з Богом ми наберемося сили, — Він матиме за ніщо тих, які гноблять нас.
1Ein güldenes Kleinod Davids, vorzusingen, nach der Weise »Vertilge nicht«, als Saul hinsandte und sein Haus bewachen ließ, um ihn zu töten. (1Сам 19:11)2Errette mich, mein Gott, von meinen Feinden und schütze mich vor meinen Widersachern.3Errette mich von den Übeltätern und hilf mir von den Blutgierigen!4Denn siehe, HERR, sie lauern mir auf; Starke rotten sich wider mich zusammen ohne meine Schuld und Missetat.5Ich habe nichts verschuldet; / sie aber laufen herzu und machen sich bereit. Erwache, komm herbei und sieh darein!6Du, HERR, Gott Zebaoth, Gott Israels, wache auf und suche heim alle Völker! Sei keinem von ihnen gnädig, die so verwegene Übeltäter sind. Sela.7Des Abends kommen sie wieder, heulen wie die Hunde und laufen in der Stadt umher.8Siehe, sie geifern mit ihrem Maul; Schwerter sind auf ihren Lippen: »Wer sollte es hören?«9Aber du, HERR, wirst ihrer lachen und aller Völker spotten.10Meine Stärke, zu dir will ich mich halten; denn Gott ist mein Schutz. (Пс 9:10)11Gott erzeigt mir reichlich seine Güte, Gott lässt mich herabsehen auf meine Feinde.12Bringe sie nicht um, dass es mein Volk nicht vergesse; zerstreue sie aber mit deiner Macht, Herr, unser Schild, und stoß sie hinunter!13Das Wort ihrer Lippen ist nichts als Sünde; darum sollen sie sich fangen in ihrer Hoffart mit all ihren Flüchen und Lügen.14Vertilge sie ohne alle Gnade, vertilge sie, dass sie nicht mehr sind! Lass sie innewerden, dass Gott Herrscher ist in Jakob, bis an die Enden der Erde. Sela.15Des Abends kommen sie wieder, heulen wie die Hunde und laufen in der Stadt umher.16Sie laufen hin und her nach Speise und murren, wenn sie nicht satt werden.17Ich aber will von deiner Macht singen / und des Morgens rühmen deine Güte; denn du bist mir Schutz und Zuflucht in meiner Not.18Meine Stärke, dir will ich lobsingen; denn Gott ist mein Schutz, mein gnädiger Gott.