Йова 28 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Адже є місце срібла, звідки приходить, і місце золота, де воно очищується. 2 Бо і залізо видобувається із землі, і мідь рубається подібно до каменя. 3 Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті, 4 а переривання потоку через порох. Ті ж, хто забуває праведну дорогу, знемогли від смертних людей. 5 Земля — з неї вийде хліб, а під нею наче повернувся вогонь. 6 Її каміння — місце сапфіру, і порох — її золото. 7 Стежка — не пізнала її пташина, і не доглянуло її око грифа. 8 Не потоптали її сини зарозумілих, не прийшов на неї лев. 9 Він простягнув Свою руку на круту скелю і вивернув гори з коренем. 10 Він розірвав річкові вири, і моє око побачило все дорогоцінне. 11 Він відкрив глибини рік, показав Свою силу на світлі. 12 А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння? 13 Смертна людина не знає її дороги, і не знайдеться між людьми. 14 Безодня сказала: Немає в мене! І море сказало: Немає зі мною! 15 Не дасть місце сховища за неї, і не зважиться срібло їй на заміну. 16 Не прирівняється до офірського золота, до дорогоцінного онікса чи сапфіра. 17 З нею не зрівняється золото і скло, і золотий посуд не буде їй на заміну. 18 Величні речі та кришталь не згадаються, ти ж шануй мудрість понад те, що всередині. 19 Вона не буде прирівняна до топазу Ефіопії, не прирівняється до чистого золота. 20 А де знайдеться мудрість? Яким же є місце вмілості? 21 Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів. 22 Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї! 23 Бог добре проклав її дорогу, Він же знає її місце. 24 Адже Він бачить усю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він створив, 25 вагу вітрів і міру води. 26 Коли Він зробив так, то розрахував дощ, і дорогу при гуркоті грому. 27 Тоді Він її побачив і визнав її, приготувавши, дослідив.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Das Lied von der Weisheit Gottes

1 Es hat das Silber seine Gänge und das Gold seinen Ort, wo man es läutert. 2 Eisen bringt man aus der Erde, und aus dem Gestein schmilzt man Kupfer. 3 Man macht der Finsternis ein Ende, und bis ins Letzte erforscht man das Gestein, das im Dunkel tief verborgen liegt. 4 Man gräbt einen Schacht fern von da, wo man wohnt; vergessen, ohne Halt für den Fuß, hängen und schweben sie, fern von den Menschen. 5 Man zerwühlt wie Feuer unten die Erde, auf der doch oben das Brot wächst. 6 Man findet Saphir in ihrem Gestein, und es birgt Goldstaub. 7 Den Steig dahin hat kein Geier erkannt und kein Falkenauge gesehen. 8 Das stolze Wild hat ihn nicht betreten, und kein Löwe ist darauf gegangen. 9 Auch legt man die Hand an die Felsen und gräbt die Berge von Grund aus um. 10 Man bricht Stollen durch die Felsen, und alles, was kostbar ist, sieht das Auge. 11 Man wehrt dem Tröpfeln des Wassers und bringt, was verborgen ist, ans Licht. 12 Wo will man aber die Weisheit finden? Und wo ist die Stätte der Einsicht? 13 Niemand weiß, was sie wert ist, und sie wird nicht gefunden im Lande der Lebendigen. 14 Die Tiefe spricht: »In mir ist sie nicht«; und das Meer spricht: »Bei mir ist sie auch nicht.« 15 Man kann nicht Gold für sie geben noch Silber darwägen, sie zu bezahlen. (Прип 3:13) 16 Sie kann mit Gold aus Ofir nicht aufgewogen werden, nicht mit kostbarem Onyx und Saphir. 17 Gold und edles Glas kann man ihr nicht gleichachten noch sie eintauschen um güldnes Kleinod. 18 Korallen und Kristall achtet man gegen sie nicht; ein Beutel voll Weisheit ist mehr wert als Perlen. 19 Topas aus Kusch wird ihr nicht gleichgeschätzt, und das reinste Gold wiegt sie nicht auf. 20 Woher kommt denn die Weisheit? Und wo ist die Stätte der Einsicht? 21 Sie ist verhüllt vor den Augen aller Lebendigen, auch verborgen den Vögeln unter dem Himmel. 22 Der Abgrund und der Tod sprechen: »Wir haben mit unsern Ohren nur ein Gerücht von ihr gehört.« 23 Gott weiß den Weg zu ihr, er allein kennt ihre Stätte. (Прип 8:22) 24 Denn er sieht die Enden der Erde und schaut alles, was unter dem Himmel ist. 25 Als er dem Wind sein Gewicht gegeben und dem Wasser sein Maß gesetzt, 26 als er dem Regen ein Gesetz gegeben hat und dem Blitz und Donner den Weg: 27 Damals schon sah er sie und verkündigte sie, bereitete sie und ergründete sie 28 und sprach zum Menschen: Siehe, die Furcht des Herrn, das ist Weisheit, und meiden das Böse, das ist Einsicht. (Пс 111:10; Прип 1:7)