Буття 49 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І покликав Яків синів своїх, та й промовив: Зберіться, щоб я звістив вам, що станеться з вами в останні дні. 2 Зійдіться і послухайте, сини Якова, послухайте вашого батька Ізраїля. 3 Рувиме, ти — мій первенець, моя сила і перший з моїх дітей, — жорстокий та нестерпний, жорстокий та самовпевнений! 4 Закипів ти, як вода, — гляди, щоб не вибухнув. Бо ти ввійшов на ложе свого батька; тоді заплямував ти постіль, на яку ввійшов. 5 Симеон і Левій — брати; вони з власної волі здійснили злочин. 6 Хай не приєднається моя душа до їхньої ради, і до їхньої змови хай не пристане моє нутро, бо у своїм гніві вбили людей і у своєму свавіллі порізали сухожилля бику. 7 Проклятий їхній гнів, бо безжалісний, і їхня лють — бо жорстока; поділю їх у Якові й розсію їх у Ізраїлі. 8 Юдо, тебе похвалили твої брати; твої руки — на раменах твоїх ворогів. Тобі поклоняться сини твого батька. 9 Юдо, лев молодий, сину мій, ти вийшов із хащі, ліг і заснув: наче лев та подібно до левеняти; хто його розбудить? 10 Не переведеться князь у Юди й володар з його лона, доки не прийде призначене для нього, Він же — очікування народів. 11 Він прив’язує до виноградної лози свого осла, — своє осля — до лози. Він випере одяг свій у вині, свої шати — в крові виноградної лози. 12 Іскряться його очі від вина, а зуби його біліші за молоко. 13 При узбережжі оселиться Завулон, — біля причалу кораблів, і простягнеться аж до Сидона. 14 Іссахар добро задумав, коли осів серед спадку; 15 він побачив, що відпочинок добрий і земля багата, тож руки свої приклав до роботи і став чоловіком-землеробом. 16 Дан судитиме свій народ, як одне з племен Ізраїля. 17 Нехай Дан буде змією при дорозі, яка причаїлася на стежці, яка жалить коня в п’яту, а вершник падає назад. 18 Я чекаю на Господнє спасіння. 19 Ґад — ватага розбійників пограбує його, та він ограбить їх, наступаючи їм на п’яти. 20 Асир — багатий його хліб, він постачатиме ласощі володарям. 21 Нефталим — розквітла гілка, що приносить гарні плоди. 22 Йосиф — син, який зростає; син, якому заздрять, що став славним; мій син наймолодший — повернувся до мене. 23 Змовники — обмовляли його, і противилися йому начальники стрільців; 24 та силою знищив їхні луки, і ослабли сухожилля в’язів їхніх рук від руки Сильного Бога Якова, — через те, що зміцнив Ізраїля, — 25 від Бога твого батька, і допоміг тобі мій Бог, і поблагословив тебе небесним благословенням згори і благословенням землі, що має все. Через благословення грудей і лона, — 26 благословення твого батька і твоєї матері, — зміцнів у благословенні вічних гір і благословенням вічних вершин. Вони спочиватимуть на голові Йосифа, і на голові братів, яких він попровадив. 27 Веніамин — хижий вовк: вранці ще їсть, а ввечері ховає їжу. 28 Оце всі дванадцять синів Якова, і сказав їм це їхній батько. Він поблагословив їх — кожного з них поблагословив окремим благословенням. 29 І сказав їм: Я приєднуюся до мого народу; поховайте мене з моїми батьками в печері, яка на полі Ефрона-хета, — 30 в подвійній печері, що напроти Мамврії, у Ханаанській землі, у печері, котру купив Авраам у Ефрона-хета для власної гробниці. 31 Там поховали Авраама і його дружину Сарру, там поховали й Ісаака та його дружину Ревеку, там поховали Лію, — 32 в полі, купленому в хетових синів, — у печері, що на ньому. 33 Давши заповіт своїм синам, Яків замовк, простягнув ноги на ліжку і помер. Він приєднався до свого народу.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Jakobs Segen

1 Und Jakob rief seine Söhne und sprach: Versammelt euch, dass ich euch verkünde, was euch begegnen wird in künftigen Zeiten. (Повт 33:1) 2 Kommt zuhauf und hört zu, ihr Söhne Jakobs, und hört euren Vater Israel. 3 Ruben, mein erster Sohn bist du, meine Kraft und der Erstling meiner Stärke, der Oberste in der Würde und der Oberste in der Macht. (Бут 29:32; Повт 21:17) 4 Du walltest auf wie Wasser. Du sollst nicht der Oberste bleiben, denn du bist auf deines Vaters Lager gestiegen, daselbst hast du mein Bett entweiht, das du bestiegst. (Бут 35:22) 5 Die Brüder Simeon und Levi, ihre Schwerter sind mörderische Waffen. (Бут 34:25) 6 Meine Seele komme nicht in ihren Rat, und meine Ehre sei nicht in ihrer Versammlung; denn in ihrem Zorn haben sie Männer gemordet, und in ihrem Mutwillen haben sie Stiere gelähmt. 7 Verflucht sei ihr Zorn, dass er so heftig ist, und ihr Grimm, dass er so grausam ist. Ich will sie versprengen in Jakob und zerstreuen in Israel. (ІНав 19:1; ІНав 21:1) 8 Juda, du bist’s! Dich werden deine Brüder preisen. Deine Hand wird deinen Feinden auf dem Nacken sein, vor dir werden deines Vaters Söhne sich verneigen. (Чис 10:14; Суд 1:1) 9 Juda ist ein junger Löwe. Du bist hochgekommen, mein Sohn, vom Raube. Wie ein Löwe hat er sich hingestreckt und wie eine Löwin sich gelagert. Wer will ihn aufstören? (Чис 23:24; Єз 19:2; Об 5:5) 10 Es wird das Zepter von Juda nicht weichen noch der Stab des Herrschers von seinen Füßen, bis dass der komme, dem es gehört^[1], und ihm werden die Völker anhangen. (Чис 24:17; ЛЄр 5:2; ЛЄр 28:4; Єз 21:32; Євр 7:14)

Чис 24:17ЛЄр 5:2ЛЄр 28:4Єз 21:32Євр 7:14

11 Er wird seinen Esel an den Weinstock binden und seiner Eselin Füllen an die edle Rebe. Er wird sein Kleid in Wein waschen und seinen Mantel in Traubenblut. (Йоіл 4:18) 12 Seine Augen sind dunkler als Wein und seine Zähne weißer als Milch. 13 Sebulon wird am Gestade des Meeres wohnen und am Gestade der Schiffe und reichen bis Sidon. (ІНав 19:10) 14 Issachar wird ein knochiger Esel sein und sich lagern zwischen den Sattelkörben: 15 Er sah die Ruhe, dass sie gut ist, und das Land, dass es lieblich ist; da hat er seine Schultern geneigt, zu tragen, und ist ein fronpflichtiger Knecht geworden. 16 Dan wird Richter sein in seinem Volk wie nur irgendein Stamm in Israel. (Суд 13:2; Суд 13:24) 17 Dan wird eine Schlange werden auf dem Wege und eine Otter auf dem Steige und das Pferd in die Fersen beißen, dass sein Reiter zurückfalle. 18 HERR, ich warte auf dein Heil! (Пс 119:166; Авак 2:3) 19 Gad wird gedrängt werden von Kriegshaufen, er aber drängt ihnen nach auf der Ferse. 20 Assers Brot wird fett sein, und er wird leckere Speise wie für Könige geben. (ІНав 19:24) 21 Naftali ist eine flüchtige Hirschkuh, er gibt schöne Rede. (Суд 4:6) 22 Ein junger Fruchtbaum ist Josef, ein junger Fruchtbaum an einer Quelle, dessen Zweige emporsteigen über die Mauer. 23 Und wiewohl ihn die Schützen erzürnen und gegen ihn kämpfen und ihm nachstellen, 24 so bleibt doch sein Bogen fest und seine Arme und Hände stark durch den Mächtigen in Jakob. Von dort kommt der Hirte, der Fels Israels. (Повт 32:18) 25 Von deines Vaters Gott werde dir geholfen, und von dem Allmächtigen seist du gesegnet mit Segen oben vom Himmel herab, mit Segen von der Flut, die drunten liegt, mit Segen der Brüste und des Mutterleibes. (Бут 1:2; Повт 28:3; Повт 33:13) 26 Die Segnungen deines Vaters waren stärker als die Segnungen der ewigen Berge, die köstlichen Güter der ewigen Hügel. Mögen sie kommen auf das Haupt Josefs und auf den Scheitel des Geweihten unter seinen Brüdern! 27 Benjamin ist ein reißender Wolf; des Morgens wird er Raub fressen und des Abends wird er Beute austeilen. (Суд 20:25; 1Сам 9:1) 28 Das sind die zwölf Stämme Israels alle, und das ist’s, was ihr Vater zu ihnen geredet hat, als er sie segnete, einen jeden mit einem besonderen Segen.

Jakobs Tod

29 Und Jakob gebot ihnen und sprach zu ihnen: Ich werde versammelt zu meinem Volk; begrabt mich bei meinen Vätern in der Höhle auf dem Acker Efrons, des Hetiters, (Бут 23:13) 30 in der Höhle auf dem Felde von Machpela, die gegenüber von Mamre liegt im Lande Kanaan, die Abraham kaufte samt dem Acker von Efron, dem Hetiter, zum Erbbegräbnis. 31 Da haben sie Abraham begraben und Sara, seine Frau. Da haben sie auch Isaak begraben und Rebekka, seine Frau. Da habe ich auch Lea begraben (Бут 25:9; Бут 35:29) 32 in dem Acker und der Höhle, die von den Hetitern gekauft ist. 33 Und als Jakob dies Gebot an seine Söhne vollendet hatte, tat er seine Füße zusammen auf dem Bett und verschied und wurde versammelt zu seinen Vätern.