Буття 11

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society
1 Уся земля мала одну мову й одні слова для всіх.2 І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися.3 І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину.4 Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі.5 І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини.6 І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу.7 Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього.8 І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу.9 Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі.10 Ось родовід Сима: Симові було сто років, коли породив Арфаксада, — через два роки після потопу.11 І прожив Сим після того, як породив він Арфаксада, п’ятсот років; і породив синів та дочок; і помер.12 Арфаксад прожив сто тридцять п’ять років, — і породив Каїнана.13 І прожив Арфаксад після того, як породив він Каїнана, чотириста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. Каїнан прожив сто тридцять років — і породив Салу. І прожив Каїнан після того, як породив він Салу, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.14 Сала прожив сто тридцять років — і породив Евера.15 І прожив Сала після того, як породив він Евера, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.16 Евер прожив сто тридцять чотири роки — і породив Фалека.17 І прожив Евер після того, як породив він Фалека, триста сімдесят років, і породив синів та дочок; і він помер.18 Фалек прожив сто тридцять років — і породив Раґава.19 І прожив Фалек після того, як породив він Раґава, двісті дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.20 Раґав прожив сто тридцять два роки — і породив Серуха.21 І прожив Раґав після того, як породив він Серуха, двісті сім років, і породив синів та дочок; і він помер.22 Серух прожив сто тридцять років — і породив Нахора.23 І прожив Серух після того, як породив він Нахора, двісті років, і породив синів та дочок; і він помер.24 Нахор прожив сімдесят дев’ять років — і породив Тару.25 І прожив Нахор після того, як породив він Тару, сто двадцять дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.26 Тара прожив сімдесят років — і породив Аврама, Нахора й Арана.27 Ось родовід Тари: Тара породив Аврама, Нахора й Арана; Аран породив Лота.28 Аран помер раніше за Тару, свого батька, у землі, в якій народився, у Халдейському краю.29 І взяли Аврам і Нахор собі дружин: ім’я Аврамової дружини — Сара, а ім’я Нахорової дружини — Мелха, дочка Арана, який був батьком Мелхи і батьком Єсхи.30 Сара була неплідна і не народжувала дітей.31 І взяв Тара Аврама, свого сина, і свого внука Лота, Аранового сина, і Сару — свою невістку, дружину свого сина Аврама, — і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти в Ханаанську землю; він дійшов аж до Харана, та й поселився там.32 І було всього днів Тари в Харані двісті п’ять років; і помер Тара в Харані.

Буття 11

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft
1 Es hatte aber alle Welt einerlei Zunge und Sprache.2 Als sie nun von Osten aufbrachen, fanden sie eine Ebene im Lande Schinar und wohnten daselbst.3 Und sie sprachen untereinander: Wohlauf, lasst uns Ziegel streichen und brennen! – und nahmen Ziegel als Stein und Erdharz als Mörtel4 und sprachen: Wohlauf, lasst uns eine Stadt und einen Turm bauen, dessen Spitze bis an den Himmel reiche, dass wir uns einen Namen machen; denn wir werden sonst zerstreut über die ganze Erde.5 Da fuhr der HERR hernieder, dass er sähe die Stadt und den Turm, die die Menschenkinder bauten. (Бут 18:21; Пс 14:2)6 Und der HERR sprach: Siehe, es ist einerlei Volk und einerlei Sprache unter ihnen allen und dies ist der Anfang ihres Tuns; nun wird ihnen nichts mehr verwehrt werden können von allem, was sie sich vorgenommen haben zu tun. (Дії 2:1)7 Wohlauf, lasst uns herniederfahren und dort ihre Sprache verwirren, dass keiner des andern Sprache verstehe!8 So zerstreute sie der HERR von dort über die ganze Erde, dass sie aufhören mussten, die Stadt zu bauen. (Повт 32:8; Лк 1:51)9 Daher heißt ihr Name Babel, weil der HERR daselbst verwirrt hat aller Welt Sprache und sie von dort zerstreut hat über die ganze Erde.10 Dies ist das Geschlecht Sems: Sem war 100 Jahre alt und zeugte Arpachschad zwei Jahre nach der Sintflut (Бут 10:21; ЛЄр 1:24; Лк 3:34)11 und lebte danach 500 Jahre und zeugte Söhne und Töchter.12 Arpachschad war 35 Jahre alt und zeugte Schelach13 und lebte danach 403 Jahre und zeugte Söhne und Töchter.14 Schelach war 30 Jahre alt und zeugte Eber15 und lebte danach 403 Jahre und zeugte Söhne und Töchter.16 Eber war 34 Jahre alt und zeugte Peleg17 und lebte danach 430 Jahre und zeugte Söhne und Töchter.18 Peleg war 30 Jahre alt und zeugte Regu19 und lebte danach 209 Jahre und zeugte Söhne und Töchter.20 Regu war 32 Jahre alt und zeugte Serug21 und lebte danach 207 Jahre und zeugte Söhne und Töchter.22 Serug war 30 Jahre alt und zeugte Nahor23 und lebte danach 200 Jahre und zeugte Söhne und Töchter.24 Nahor war 29 Jahre alt und zeugte Terach25 und lebte danach 119 Jahre und zeugte Söhne und Töchter.26 Terach war 70 Jahre alt und zeugte Abram, Nahor und Haran.27 Dies ist das Geschlecht Terachs: Terach zeugte Abram, Nahor und Haran; und Haran zeugte Lot.28 Haran aber starb vor seinem Vater Terach in seinem Vaterland zu Ur in Chaldäa.29 Da nahmen sich Abram und Nahor Frauen. Abrams Frau hieß Sarai und Nahors Frau Milka, Harans Tochter, der der Vater war der Milka und der Jiska. (Бут 22:20)30 Aber Sarai war unfruchtbar und hatte kein Kind.31 Da nahm Terach seinen Sohn Abram und Lot, den Sohn seines Sohnes Haran, und seine Schwiegertochter Sarai, die Frau seines Sohnes Abram, und führte sie aus Ur in Chaldäa, um ins Land Kanaan zu ziehen. Und sie kamen nach Haran und wohnten dort. (ІНав 24:2; Неем 9:7)32 Und Terach wurde zweihundertundfünf Jahre alt und starb in Haran.