І.Навина 10 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Коли Адонівезек, цар Єрусалима, почув, що Ісус взяв Ґай і повністю знищив його, — як учинив з Єрихоном і його царем, так зробили і з Ґаєм, і його царем, а ті, які живуть у Ґаваоні, самі здалися Ісусові та Ізраїлеві, 2 то вони ними були дуже налякані. Адже він знав, що Ґаваон — велике місто, як одне з великих міст, і всі його мужі сильні. 3 Тож Адонівезек, цар Єрусалима, послав до Елама, царя Хеврону, до Фідона — царя Єрімута, до Єфти — царя Лахіса, і до Давіра — царя Одолама, закликаючи: 4 Давайте, прийдете до мене, допоможете мені, і воюватимемо проти Ґаваона, бо самі здалися Ісусові та ізраїльським синам! 5 І п’ятеро євусейських царів: цар Єрусалима, цар Хеврона, цар Єрімута, цар Лахіса і цар Одолама, вони і весь їхній народ, пішли, обійшли Ґаваон і оточили його. 6 А ті, які жили в Ґаваоні, послали до Ісуса, до ізраїльського табору, у Ґалґал, кажучи: Не відпускай руки твоєї від твоїх рабів. Прийди до нас швидко, визволи нас і допоможи нам, бо проти нас зібралися всі царі аморейців, які живуть у горах! 7 Тож Ісус вирушив з Ґалґала — сам і весь боєздатний народ з ним, кожний могутній силою. 8 І в той час Господь промовив до Ісуса: Не бійся їх, бо Я передав їх у твої руки, не залишиться з них ніхто перед вами! 9 Тож Ісус зненацька напав на них, — цілу ніч він ішов з Ґалґала. 10 А Господь нагнав на них страх від обличчя ізраїльських синів, і Господь розгромив їх великим знищенням у Ґаваоні. І вони гналися за ними дорогою, що йде до Ороніна, і громили їх аж до Азику і аж до Макиди. 11 Коли ж втікали вони від обличчя ізраїльських синів по схилі в Орнін, Господь закидав їх з неба кам’яним градом — аж до Азики. І було більше мертвих від каміння граду, ніж тих, яких у битві вбили ізраїльські сини мечем. 12 Тоді Ісус звернувся до Господа (в той день, коли передав Бог Аморея в руки Ізраїлеві, коли розбив їх у Ґаваоні, і були знищені з-перед обличчя ізраїльських синів) і сказав Ісус: Нехай стане сонце напроти Ґаваону і місяць напроти долини Елону! 13 І сонце стало, і місяць залишався стояти, доки Бог не помстився своїм ворогам. Сонце стало посеред неба, не пішло вперед на захід на закінчення одного дня. 14-15 І не було такого дня ні раніше, ні пізніше, щоби Бог вислухав людину, бо Господь воював за Ізраїль. 16 А ці п’ять царів утекли і сховалися в печері, що в Макиді. 17 Та Ісусові сповістили, кажучи: Знайдено п’ять царів, які сховалися в печері, що в Макиді. 18 Тож Ісус сказав: Заваліть камінням отвір печери й поставте мужів стерегти їх! 19 Ви ж не переставайте переслідувати ваших ворогів, захопіть їхні тили і не дайте їм увійти до своїх міст, бо Господь, наш Бог, передав їх у наші руки! 20 І сталося, коли Ісус і кожний ізраїльський син зупинився, знищуючи їх аж до кінця дуже великим знищенням, то лише деякі вбереглися, — вони врятувалися в укріплених містах. 21 А весь народ повернувся до Ісуса в Макиду здоровим, і ніхто з ізраїльських синів і не забурмотів своїм язиком. 22 Тоді Ісус сказав: Відкрийте печеру і виведіть цих п’ятьох царів з печери! 23 І п’ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя єрімутського, царя лахіського і царя одоламського вивели з печери. 24 А коли привели їх до Ісуса, то Ісус скликав увесь Ізраїль і військових начальників, які ходили з ним, кажучи їм: Вийдіть і поставте ваші ноги на їхні шиї! І, підійшовши, вони поставили свої ноги на їхні шиї. 25 Тоді Ісус промовив до них: Не бійтеся їх і не жахайтеся! Будьте мужніми і сильними, бо так учинить Господь з усіма вашими ворогами, проти яких ви воюватимете! 26 І вбив їх Ісус, і повісив їх на п’ятьох деревах. І були повішені на деревах до вечора. 27 І сталося, що при заході сонця Ісус наказав, і їх зняли з дерев, і кинули їх у печеру, до якої вони втекли, і заклали печеру камінням, і так є аж до сьогоднішнього дня. 28 У той день вони взяли Макиду і розгромили її вістрям мечів, і вигубили все, що в ній дихає, і не залишилося в ній жодного, хто врятувався б і втік. А із царем Макиди зробили так, як учинили із царем Єрихону. 29 Тоді Ісус, а з ним увесь Ізраїль пішли з Макиди до Левни, і облягли Левну. 30 І Господь передав її в руки Ізраїлю, і захопили її та її царя, і розгромили її вістрям меча, і все, що в ній дихає, — в ній не залишилося жодного, хто врятувався б і втік. І зробили з його царем так, як учинили із царем Єрихона. 31 І пішов Ісус, і з ним весь Ізраїль з Левни до Лахіса, обійшов його і взяв його в облогу. 32 І Господь передав Лахіс у руки Ізраїля, і на другий день він взяв його, і вибили його вістрям меча і розгромили його, як зробили і з Левною. 33 Тоді Елам, цар Ґазеру, прийшов на допомогу Лахісові, та Ісус вістрям меча побив його і його народ, аж не залишилося з них того, хто врятувався б і втік. 34 І пішов Ісус, а з ним весь Ізраїль з Лахіса до Одолама, оточив його і взяв його в облогу. 35 І передав його Господь в руки Ізраїлю, взяв його в той день і вибив його вістрям меча, і вигубили все, що в ньому дихає, вчинили так, як з Лахісом. 36 Далі пішов Ісус, а з ним весь Ізраїль до Хеврона, і оточив його. 37 Він розгромив його вістрям меча, і все, що було в ньому, що дихає, і не було того, хто врятувався б, — як учинили з Одоламом, так знищили і його, і те, що в ньому було. 38 І повернувся Ісус і весь Ізраїль до Давіра, і, оточивши його, 39 взяли його, його царя та його поселення, розгромили його вістрям меча і вигубили його й усе, що в ньому дихає, і не залишили в ньому нікого, хто врятувався б, — як учинили з Хевроном і з його царем, так учинили з Давіром і його царем. 40 І розгромив Ісус усю гірську землю, Наґев, рівнину, Асидот і їхніх царів, не залишили з них того, хто врятувався б, і вигубив усе, що дихає життям, — як і заповів Господь, Бог Ізраїля. 41 Від Кадис-Варни до Ґази, весь Ґосом аж до Ґаваона, 42 усіх їхніх царів і їхню землю розгромив Ісус за одним разом, бо Господь, Ізраїлів Бог, воював за Ізраїля.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Josuas Sieg bei Gibeon

1 Als aber Adoni-Zedek, der König von Jerusalem, hörte, dass Josua Ai erobert und an ihm den Bann vollstreckt und mit Ai samt seinem König getan hatte, wie er mit Jericho und seinem König getan hatte, und dass die von Gibeon Frieden mit Israel gemacht hätten und mitten unter ihnen wohnten, (ІНав 6:1; ІНав 8:1; ІНав 9:1) 2 fürchteten sie sich sehr; denn Gibeon war eine große Stadt wie eine der Königsstädte und größer als Ai, und alle seine Männer waren Helden. 3 Und Adoni-Zedek, der König von Jerusalem, sandte zu Hoham, dem König von Hebron, und zu Piram, dem König von Jarmut, und zu Jafia, dem König von Lachisch, und zu Debir, dem König von Eglon, und ließ ihnen sagen: 4 Kommt herauf zu mir und helft mir, dass wir Gibeon schlagen; denn es hat mit Josua und den Israeliten Frieden gemacht. 5 Da sammelten sich und zogen hinauf die fünf Könige der Amoriter, der König von Jerusalem, der König von Hebron, der König von Jarmut, der König von Lachisch, der König von Eglon mit ihren ganzen Heeren und belagerten Gibeon und kämpften gegen die Stadt. 6 Aber die Männer von Gibeon sandten zu Josua ins Lager nach Gilgal und ließen ihm sagen: Zieh deine Hand nicht ab von deinen Knechten; komm eilends zu uns herauf, rette und hilf uns! Denn es haben sich gegen uns versammelt alle Könige der Amoriter, die auf dem Gebirge wohnen. 7 Da zog Josua hinauf von Gilgal und das ganze Kriegsvolk mit ihm und alle streitbaren Männer. 8 Und der HERR sprach zu Josua: Fürchte dich nicht vor ihnen; denn ich habe sie in deine Hände gegeben. Niemand unter ihnen wird vor dir bestehen können. 9 So kam Josua plötzlich über sie; denn die ganze Nacht war er heraufgezogen von Gilgal. 10 Und der HERR erschreckte sie vor Israel, dass sie eine große Schlacht schlugen bei Gibeon, und sie jagten ihnen nach, die Steige von Bet-Horon hinauf, und schlugen sie bis nach Aseka und Makkeda. 11 Und als sie vor Israel flohen den Weg von Bet-Horon hinab, ließ der HERR große Steine vom Himmel auf sie fallen bis Aseka, dass sie starben. Und von ihnen starben viel mehr durch die Hagelsteine, als die Israeliten mit dem Schwert töteten. 12 Damals redete Josua mit dem HERRN an dem Tage, da der HERR die Amoriter vor den Israeliten dahingab, und er sprach in Gegenwart Israels: Sonne, steh still zu Gibeon, und Mond, im Tal Ajalon! 13 Da stand die Sonne still und der Mond blieb stehen, bis sich das Volk an seinen Feinden gerächt hatte. Ist dies nicht geschrieben im Buch des Redlichen? So blieb die Sonne stehen mitten am Himmel und beeilte sich nicht unterzugehen fast einen ganzen Tag. (2Сам 1:18; Авак 3:11) 14 Und es war kein Tag diesem gleich, weder vorher noch danach, dass der HERR so auf die Stimme eines Menschen hörte; denn der HERR stritt für Israel. (Вих 14:25) 15 Josua aber kehrte ins Lager nach Gilgal zurück und ganz Israel mit ihm. 16 Aber die fünf Könige waren geflohen und hatten sich versteckt in der Höhle bei Makkeda. 17 Da wurde Josua angesagt: Wir haben die fünf Könige gefunden, verborgen in der Höhle bei Makkeda. 18 Josua sprach: So wälzt große Steine vor den Eingang der Höhle und stellt Männer davor, die sie bewachen; 19 ihr aber, bleibt nicht stehen, sondern jagt euren Feinden nach und fasst sie von hinten; lasst sie nicht in ihre Städte entrinnen; denn der HERR, euer Gott, hat sie in eure Hände gegeben. 20 Und als Josua und die Israeliten sie ganz geschlagen hatten in dieser sehr großen Schlacht – was übrig blieb von ihnen, entkam in die festen Städte –, 21 da kam das ganze Volk wohlbehalten ins Lager zurück zu Josua nach Makkeda, und es wagte niemand, gegen Israel seine Zunge zu regen. 22 Josua aber sprach: Macht den Eingang der Höhle auf und bringt die fünf Könige aus der Höhle zu mir! 23 Sie taten so und brachten die fünf Könige zu ihm aus der Höhle: den König von Jerusalem, den König von Hebron, den König von Jarmut, den König von Lachisch, den König von Eglon. 24 Als aber die fünf Könige zu ihm herausgebracht waren, rief Josua alle Männer Israels zu sich und sprach zu den Obersten des Kriegsvolks, die mit ihm zogen: Kommt her und setzt eure Füße auf den Nacken dieser Könige. Und sie kamen und setzten ihre Füße auf ihren Nacken. 25 Und Josua sprach zu ihnen: Fürchtet euch nicht und erschreckt nicht, seid getrost und unverzagt; denn ebenso wird der HERR allen euren Feinden tun, gegen die ihr kämpft. 26 Und Josua schlug sie danach tot und hängte sie an fünf Bäume, und sie hingen an den Bäumen bis zum Abend. 27 Als aber die Sonne untergegangen war, gebot Josua, dass man sie von den Bäumen nehmen und in die Höhle werfen sollte, in die sie sich verkrochen hatten. Und sie legten große Steine vor den Eingang der Höhle. Die sind noch da bis auf diesen Tag. (Повт 21:22)

Die Eroberung des südlichen Kanaan

28 An diesem Tag nahm Josua auch Makkeda ein und schlug es mit der Schärfe des Schwerts samt seinem König und vollstreckte den Bann an der Stadt und an allen, die darin waren, und ließ niemand übrig und tat mit dem König von Makkeda, wie er mit dem König von Jericho getan hatte. 29 Da zogen Josua und ganz Israel mit ihm von Makkeda nach Libna und kämpften gegen Libna. 30 Und der HERR gab auch dieses mit seinem König in die Hand Israels; und er schlug die Stadt mit der Schärfe des Schwerts und alle, die darin waren, und ließ niemand darin übrig und tat mit ihrem König, wie er mit dem König von Jericho getan hatte. 31 Danach zogen Josua und ganz Israel mit ihm von Libna nach Lachisch, und er belagerte die Stadt und kämpfte gegen sie. 32 Und der HERR gab auch Lachisch in die Hände Israels, dass sie es am nächsten Tag einnahmen und es schlugen mit der Schärfe des Schwerts und alle, die darin waren, ganz wie sie mit Libna getan hatten. 33 Zu dieser Zeit zog Horam, der König von Geser, hinauf, um Lachisch zu helfen; aber Josua schlug ihn und sein Volk, bis niemand übrig blieb. 34 Und Josua zog von Lachisch mit ganz Israel nach Eglon und belagerte die Stadt und kämpfte gegen sie; 35 und sie nahmen sie ein an diesem Tag und schlugen sie mit der Schärfe des Schwerts, und Josua vollstreckte den Bann an allen, die darin waren, an diesem Tag, ganz wie er mit Lachisch getan hatte. 36 Danach zog Josua hinauf mit ganz Israel von Eglon nach Hebron, und sie kämpften gegen die Stadt 37 und nahmen sie ein und schlugen sie mit der Schärfe des Schwerts, samt ihrem König und allen ihren Städten und allen, die darin waren; und er ließ niemand übrig, ganz wie er mit Eglon getan hatte, und vollstreckte an ihr den Bann und an allen, die darin waren. 38 Da kehrte Josua um mit ganz Israel nach Debir und kämpfte gegen die Stadt 39 und nahm sie ein samt ihrem König und allen ihren Städten, und sie schlugen sie mit der Schärfe des Schwerts und vollstreckten den Bann an allen, die darin waren, und er ließ niemand übrig. Wie er mit Hebron getan hatte und wie er mit Libna und seinem König getan hatte, so tat er auch mit Debir und seinem König. 40 So schlug Josua das ganze Land – das Gebirge, den Süden, das Hügelland und die Abhänge – und alle seine Könige und ließ niemand übrig und vollstreckte den Bann an allem, was Odem hatte, wie der HERR, der Gott Israels, geboten hatte. (Повт 20:16) 41 Und Josua schlug sie von Kadesch-Barnea an bis Gaza und das ganze Land Goschen bis Gibeon (ІНав 11:16) 42 und unterwarf alle diese Könige mit ihrem Lande auf einmal. Denn der HERR, der Gott Israels, hatte für Israel gestritten. 43 Und Josua kehrte ins Lager nach Gilgal zurück mit ganz Israel. (ІНав 15:1)