Ісаї 7 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І сталося, що в дні Ахаза, сина Йоатама, сина Озії, царя Юди, прийшов Раассон, цар Араму, і Факей, син Ромелія, царя Ізраїля, проти Єрусалима, щоб воювати проти нього, і не змогли його взяти в облогу. 2 І сповістили в домі Давида, повідомляючи: Змовився Арам з Єфремом! І жахнулася його душа і душа його народу, так, наче в лісі дерево затрясло вітром. 3 І Господь сказав Ісаї: Вийди назустріч Ахазові, ти і той, хто залишився, Ясув, твій син, до купелі горішньої дороги біля поля тих, які білять полотно, 4 і скажеш йому: Бережися, щоб мовчати, і не бійся, і хай не ослабне твоя душа від цих двох згорілих полін, що димлять. Адже коли буде гнів Моєї люті, знову оздоровлю. 5 А син Арама і син Ромелія, оскільки вони вчинили погану раду стосовно тебе, кажучи: 6 Підемо в Юдею і, поговоривши з ними, повернемо їх до нас, а над нею поставимо царем сина Тавеїла! — 7 то так говорить Господь Саваот: Не встоїть ця рада і так не буде! 8 Але голова Араму — Дамаск, і ще шістдесят п’ять років, і не стане царства Єфрема в народі, 9 а голова Єфрема — Самарія, а голова Самарії — син Ромелія. Якщо ж не повірите, то й не зрозумієте! 10 І Господь продовжував говорити до Ахаза, кажучи: 11 Попроси собі знак у твого Господа Бога в глибину чи у висоту. 12 І Ахаз сказав: Я не проситиму і не спокушуватиму Господа. 13 А Він сказав: Послухайте ж, доме Давида: Чи мало вам змагатися з людьми? Тож як змагатиметеся з Господом? 14 Тому Господь сам дасть вам знак. Ось діва матиме в лоні й породить сина, і даси його ім’я Еммануїл. 15 Він їстиме масло і мед раніше, ніж пізнає, чи зволити погане, чи вибрати добре. 16 Тому-то раніше, ніж дитина пізнає добро або зло, відкине зло, щоб вибрати добро, і покинутою буде земля, за яку ти боїшся через присутність двох царів. 17 Але Бог наведе на тебе, на твій народ і на дім твого батька дні, які ніколи не приходили від того дня, коли Єфрем відділився від Юди, — царя ассирійців. 18 І буде в той день, що мухами вчинить дзижчання Господь, Який володіє частинами єгипетської ріки, і бджолою, яка є в країні ассирійців. 19 І підуть усі, і спочинуть в ущелинах країни, у кам’яних порожнинах, у печерах, у всякій розколині та в усякому дереві. 20 У той день Господь поголить великою й оп’янілою бритвою, що по тому боці ріки царя ассирійців, голову, волосся ніг і бороду. 21 І буде в той день, що людина вигодує телицю з рогатої худоби і дві вівці, 22 і буде, що від безлічі отриманого від них кожний, хто залишився на тій землі, їстиме молоко, масло і мед. 23 І станеться в той день, що будь-яке місце, де тільки буде тисяча виноградників по тисячі сиклів, перетвориться на суху землю і тернину. 24 Увійдуть туди зі стрілами і луком, бо голою землею і тернями наповниться вся земля. 25 І всяка гора, що ореться, буде зорана, і туди не піде страх, бо перетвориться на голу землю і тернину, — для випасання овець і для вола на топтання.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Jesaja ruft den König Ahas zum Glauben

1 Es begab sich zur Zeit des Ahas, des Sohnes Jotams, des Sohnes Usijas, des Königs von Juda, da zogen Rezin, der König von Aram, und Pekach, der Sohn Remaljas, der König von Israel, herauf nach Jerusalem, um es zu bekämpfen; sie konnten es aber nicht erobern.^[1] (2Цар 16:5) 2 Da wurde dem Hause David angesagt: Die Aramäer haben sich gelagert in Ephraim. Da bebte ihm das Herz und das Herz seines Volks, wie die Bäume im Walde beben vom Winde. 3 Aber der HERR sprach zu Jesaja: Geh hinaus, Ahas entgegen, du und dein Sohn Schear-Jaschub^[2], an das Ende der Wasserleitung des oberen Teiches, an der Straße beim Acker des Walkers, (Іс 10:21; Іс 36:2) 4 und sprich zu ihm: Hüte dich und bleibe still; fürchte dich nicht, und dein Herz sei unverzagt vor diesen beiden Brandscheiten, die nur noch rauchen, dem glühenden Zorn Rezins und der Aramäer und des Sohnes Remaljas. (Іс 30:15) 5 Weil die Aramäer gegen dich Böses ersonnen haben samt Ephraim und dem Sohn Remaljas und sagen: 6 »Wir wollen hinaufziehen nach Juda und es in Schrecken versetzen und für uns erobern und zum König darin machen den Sohn Tabeals«, – 7 so spricht Gott der HERR: Das soll nicht bestehen und wird nicht geschehen. 8 Denn das Haupt von Aram ist Damaskus, und das Haupt von Damaskus ist Rezin – und in fünfundsechzig Jahren soll es mit Ephraim aus sein, dass sie nicht mehr ein Volk seien. 9 Und das Haupt von Ephraim ist Samaria, und das Haupt von Samaria ist der Sohn Remaljas. Glaubt ihr nicht, so bleibt ihr nicht. (2Хр 20:20; Іс 28:16)

Das Zeichen des Immanuel und das Strafgericht durch die Assyrer

10 Und der HERR redete abermals zu Ahas und sprach: 11 Fordere dir ein Zeichen vom HERRN, deinem Gott, es sei drunten in der Tiefe oder droben in der Höhe! 12 Aber Ahas sprach: Ich will’s nicht fordern, damit ich den HERRN nicht versuche. (Повт 6:16) 13 Da sprach Jesaja: Wohlan, so hört, ihr vom Hause David: Ist’s euch zu wenig, dass ihr Menschen müde macht? Müsst ihr auch meinen Gott müde machen? 14 Darum wird euch der Herr selbst ein Zeichen geben: Siehe, eine Jungfrau^[3] ist schwanger und wird einen Sohn gebären, den wird sie nennen Immanuel^[4]. (Іс 9:5; Мих 5:2; Мт 1:23; Лк 1:31)

Іс 9:5Мих 5:2Мт 1:23Лк 1:31

15 Butter und Honig wird er essen, bis er weiß, Böses zu verwerfen und Gutes zu erwählen. (Іс 22:1) 16 Denn ehe der Knabe weiß, Böses zu verwerfen und Gutes zu erwählen, wird das Land verödet sein, vor dessen zwei Königen dir graut. (Іс 8:4) 17 Der HERR wird über dich, über dein Volk und über deines Vaters Haus Tage kommen lassen, wie sie nicht gekommen sind seit der Zeit, da Ephraim sich von Juda schied, nämlich durch den König von Assyrien. 18 Zu der Zeit wird der HERR herbeipfeifen die Fliege am Ende der Ströme Ägyptens und die Biene im Lande Assur, (Іс 5:26) 19 dass sie kommen und sich alle niederlassen in den tiefen Tälern und in den Steinklüften und in allen Hecken und an jeder Tränke. 20 Zu der Zeit wird der Herr das Haupt und die Haare am Leib scheren und den Bart abnehmen durch das Schermesser, das gedungen ist jenseits des Stroms, durch den König von Assyrien. 21 Zu der Zeit wird ein Mann eine junge Kuh und zwei Schafe aufziehen 22 und wird so viel zu melken haben, dass er Butter essen wird; denn Butter und Honig wird essen, wer übrig bleiben wird im Lande. (Іс 15:1) 23 Und es wird zu der Zeit geschehen: Wo jetzt tausend Weinstöcke stehen, tausend Silberstücke wert, da werden Dornen und Disteln sein, (Іс 5:6) 24 dass man mit Pfeil und Bogen dahin gehen muss. Denn im ganzen Lande werden Dornen und Disteln sein, 25 dass man auch zu all den Bergen, die man jetzt mit der Hacke zu behacken pflegt, nicht kommen kann aus Scheu vor Dornen und Disteln, sondern man wird Rinder darüber treiben und Schafe es zertreten lassen.