Ісаї 58 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Закричи з усіх сил і не стримуйся, здійми свій голос, як трубу, і сповісти Моєму народові їхні гріхи, і домові Якова — їхні беззаконня! 2 Мене з дня на день вони шукають і бажають пізнати Мої дороги. Як народ, який чинив праведність, і який не залишив суду свого Бога, просять у Мене тепер праведного суду і бажають наблизитися до Бога, 3 кажучи: Як це, що ми постили, а Ти не бачив? Ми упокорювали наші душі, а Ти не пізнав? Бо в дні вашого посту ви знаходите ваші бажання і всіх, які поруч вас, ви колете! 4 Якщо на суди і бійки постите і б’єте бідного кулаками, навіщо для Мене постите, щоб сьогодні Я прислухався до звуку вашого голосіння? 5 Не такий піст Я вибрав і день, щоб людина впокорювала свою душу! Коли ти не зігнеш, як кільце, свою шию і не постелиш мішковину та попіл, то не назвете такий піст прийнятним. 6 Ні, не такий піст Я вибрав! — говорить Господь. Але звільни всякі кайдани неправедності, розв’яжи вузол насильних угод, відішли побитих на свободу і порви всяку неправедну розписку. 7 Розділи з голодним свій хліб, а бідних, які без даху, введи у свій дім. Якщо побачиш нагого, зодягни, і не погордуй родичем з твого потомства. 8 Тоді проб’ється твоє ранкове світло, і швидко зійде твоє зцілення, і перед тобою піде твоя праведність, і Божа слава огорне тебе. 9 Тоді закличеш — і Бог тебе вислухає. Ще, коли ти говориш, Він скаже: Ось Я! Якщо відкинеш від себе кайдани і посягання рук, і слово нарікання, 10 і даси голодуючому хліба від усієї своєї душі, і наситиш пригнічену душу, тоді твоє світло засяє в темряві, і твоя темрява буде як полудень. 11 І твій Бог буде завжди з тобою. І наситишся так, як бажає твоя душа, і твої кості погрубішають, і будеш, як напоєний сад, і як джерело, в якому не забракло води. 12 І твої вічно пустинні місця забудуються, і твої основи будуть вічні — з роду в рід. І назвешся відбудовником мурів, і принесеш спокій стежкам, що в середині. 13 Якщо повернеш свою ногу стосовно субот, щоб не чинити своїх бажань у святий день, і назвеш суботи радісними, святими для твого Бога, не піднімеш свою ногу на діло, і не викажеш у гніві слово зі своїх уст, 14 а будеш надіятися на Господа, то Він підніме тебе на вершину добробуту землі й нагодує тебе спадком Якова, твого батька. Адже Господні уста це сказали!

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Falsches und rechtes Fasten

1 Rufe laut, halte nicht an dich! Erhebe deine Stimme wie eine Posaune und verkündige meinem Volk seine Abtrünnigkeit und dem Hause Jakob seine Sünden! (Мих 3:8) 2 Sie suchen mich täglich und wollen gerne meine Wege wissen, als wären sie ein Volk, das die Gerechtigkeit schon getan und das Recht seines Gottes nicht verlassen hätte. Sie fordern von mir Recht, sie wollen, dass Gott ihnen nahe sei. (Іс 29:13) 3 »Warum fasten wir und du siehst es nicht an? Warum kasteien wir unseren Leib und du willst’s nicht wissen?« Siehe, an dem Tag, da ihr fastet, geht ihr doch euren Geschäften nach und bedrückt alle eure Arbeiter. (Єр 14:12) 4 Siehe, wenn ihr fastet, hadert und zankt ihr und schlagt mit gottloser Faust drein. Ihr sollt nicht so fasten, wie ihr jetzt tut, wenn eure Stimme in der Höhe gehört werden soll. 5 Soll das ein Fasten sein, an dem ich Gefallen habe, ein Tag, an dem man sich kasteit oder seinen Kopf hängen lässt wie Schilf und in Sack und Asche sich bettet? Wollt ihr das ein Fasten nennen und einen Tag, an dem der HERR Wohlgefallen hat? (Зах 7:5; Мт 6:16) 6 Ist nicht das ein Fasten, an dem ich Gefallen habe: Lass los, die du mit Unrecht gebunden hast, lass ledig, auf die du das Joch gelegt hast! Gib frei, die du bedrückst, reiß jedes Joch weg! 7 Heißt das nicht: Brich dem Hungrigen dein Brot, und die im Elend ohne Obdach sind, führe ins Haus! Wenn du einen nackt siehst, so kleide ihn, und entzieh dich nicht deinem Fleisch und Blut! (Повт 15:11; Єз 18:7; Мт 25:35) 8 Dann wird dein Licht hervorbrechen wie die Morgenröte, und deine Heilung wird schnell voranschreiten, und deine Gerechtigkeit wird vor dir hergehen, und die Herrlichkeit des HERRN wird deinen Zug beschließen. (Пс 37:6; Іс 52:12) 9 Dann wirst du rufen und der HERR wird dir antworten. Wenn du schreist, wird er sagen: Siehe, hier bin ich. Wenn du in deiner Mitte niemand unterjochst und nicht mit Fingern zeigst und nicht übel redest, (Іс 30:19) 10 sondern den Hungrigen dein Herz finden lässt und den Elenden sättigst, dann wird dein Licht in der Finsternis aufgehen, und dein Dunkel wird sein wie der Mittag. 11 Und der HERR wird dich immerdar führen und dich sättigen in der Dürre und dein Gebein stärken. Und du wirst sein wie ein bewässerter Garten und wie eine Wasserquelle, der es nie an Wasser fehlt. (Єр 31:12) 12 Und es soll durch dich wieder aufgebaut werden, was lange wüst gelegen hat, und du wirst wieder aufrichten, was vorzeiten gegründet ward; und du sollst heißen: »Der die Lücken zumauert und die Wege ausbessert, dass man da wohnen könne«. (Іс 61:4)

Vom Segen der Sabbatheiligung

13 Wenn du deinen Fuß am Sabbat zurückhältst und nicht deinen Geschäften nachgehst an meinem heiligen Tage und den Sabbat »Lust« nennst und den heiligen Tag des HERRN »Geehrt«; wenn du ihn dadurch ehrst, dass du nicht deine Gänge machst und nicht deine Geschäfte treibst und kein leeres Geschwätz redest, (Іс 56:2; Іс 56:4) 14 dann wirst du deine Lust haben am HERRN, und ich will dich über die Höhen auf Erden gehen lassen und will dich speisen mit dem Erbe deines Vaters Jakob; denn des HERRN Mund hat’s geredet.