Ісаї 2 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Слово, що було від Господа до Ісаї, сина Амоса, про Юдею і про Єрусалим. 2 Адже в останні дні явною буде Господня гора і Божий дім на верхів’ї гір, — він підніметься понад пагорби. І прийдуть до нього всі народи, 3 прийдуть численні народи і скажуть: Давайте підемо до Господньої гори і до дому Бога Якова, і Він сповістить нам Свою дорогу, і підемо по ній! Адже із Сіону вийде закон, і Господнє слово — з Єрусалима. 4 Він учинить суд між народами і звинуватить численний народ, і перекують їхні мечі на плуги, а їхні списи — на серпи, і більше не візьме народ проти народу меча, і більше не вчитимуться воювати. 5 Тепер же, доме Якова, давайте підемо в Господньому світлі! 6 Адже Він вивів Свій народ, дім Ізраїля, бо їхня країна, як на початку, наповнилася чаклунством, як та країна чужинців, і в них народилися численні чужі діти. 7 Бо їхня країна наповнилася сріблом і золотом, і не було міри їхнім скарбам. І земля наповнилася кіньми, і не було рахунку їхнім колісницям. 8 І земля сповнилася гидотами діл їхніх рук, і вони поклонялися тим, яких зробили їхні пальці. 9 І схилилася додолу людина, і впокорений був чоловік, тож не прощу їм! 10 Тепер же зійдіть у скелі й сховайтеся в землю з-перед Господнього страху і від слави Його могутності, коли Він підійметься, щоб уразити землю. 11 Адже Господні очі високі, а чоловік упокорений. Тож принижена буде піднесеність людей, а сам Господь звеличиться в той день. 12 Бо прийде день Господа Саваота на кожного зарозумілого, гордого і на кожного високого, на того, хто високо здіймається, — вони будуть упокорені; 13 і буде над усяким високим деревом Лівану — над тими, хто підноситься, і над кожним дубом Васану, 14 і над усякою горою, і над усяким високим пагорбом, 15 і над усяким високим стовпом, і над усяким високим муром, 16 і над усім, що пливе по морі, і над усяким гарним виглядом кораблів. 17 І кожна людина буде впокорена, і впаде велич людини, а один Господь буде звеличений у той день. 18 І сховають усіх рукотворних ідолів, 19 вносячи в печери, кам’яні ущелини і ями землі з-перед Господнього страху і від слави Його могутності, коли Він підійметься, щоб уразити землю. 20 У той день людина викине свої срібні й золоті гидоти, які зробила, щоб поклонятися марнотам і кажанам, 21 аби ввійти в ущелини твердої скелі та розколини в камінні з-перед Господнього страху і від слави Його могутності, коли Він підійметься, щоб уразити землю.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

In Zion finden alle Völker Heil und Frieden

1 Dies ist das Wort, das Jesaja, der Sohn des Amoz, schaute über Juda und Jerusalem. (Іс 1:1) 2 Es wird zur letzten Zeit der Berg, da des HERRN Haus ist, fest stehen, höher als alle Berge und über alle Hügel erhaben, und alle Heiden werden herzulaufen, (Іс 60:3; Іс 66:23; Єр 3:17; Мих 4:1)

Іс 60:3Іс 66:23Єр 3:17Мих 4:1

3 und viele Völker werden hingehen und sagen: Kommt, lasst uns hinaufgehen zum Berg des HERRN, zum Hause des Gottes Jakobs, dass er uns lehre seine Wege und wir wandeln auf seinen Steigen! Denn von Zion wird Weisung ausgehen und des HERRN Wort von Jerusalem. (Повт 4:6; Іс 51:4; Зах 8:20; Ів 4:22)

Повт 4:6Іс 51:4Зах 8:20Ів 4:22

4 Und er wird richten unter den Nationen und zurechtweisen viele Völker. Da werden sie ihre Schwerter zu Pflugscharen machen und ihre Spieße zu Sicheln. Denn es wird kein Volk wider das andere das Schwert erheben, und sie werden hinfort nicht mehr lernen, Krieg zu führen. (Йоіл 4:10) 5 Kommt nun, ihr vom Hause Jakob, lasst uns wandeln im Licht des HERRN!

Der Tag des Herrn macht alles Hohe niedrig

6 Ja, du hast dein Volk, das Haus Jakob, verstoßen; denn sie sind den Sitten des Ostens verfallen, und es gibt Zeichendeuter wie bei den Philistern, und Kinder von Fremden haben sie mehr als genug. 7 Ihr Land wurde voll Silber und Gold, und ihrer Schätze war kein Ende; ihr Land wurde voll Rosse, und ihrer Wagen war kein Ende. (Іс 31:1; Мих 5:9) 8 Auch wurde ihr Land voll Götzen; sie beten an ihrer Hände Werk, das ihre Finger gemacht haben. (Єр 1:16) 9 Aber gebeugt wurde der Mensch, gedemütigt der Mann. Vergib ihnen nicht! 10 Geh in die Felsen und verbirg dich in der Erde vor dem Schrecken des HERRN und vor seiner herrlichen Majestät! (Іс 19:1) 11 Denn alle hoffärtigen Augen werden erniedrigt, und die stolzen Männer müssen sich beugen; der HERR aber wird allein hoch sein an jenem Tage. (Іс 5:15; Іс 17:1) 12 Denn der Tag des HERRN Zebaoth wird kommen über alles Hoffärtige und Hohe und über alles Erhabene, dass es erniedrigt werde: (Іс 10:33; Єр 46:10; Єз 30:3; Йоіл 1:15; Ам 5:18; Соф 1:14)

Іс 10:33Єр 46:10Єз 30:3Йоіл 1:15Ам 5:18Соф 1:14

13 über alle hohen und erhabenen Zedern auf dem Libanon und über alle Eichen in Baschan, 14 über alle hohen Berge und über alle erhabenen Hügel, 15 über alle hohen Türme und über alle festen Mauern, 16 über alle Tarsisschiffe im Meer und über alle kostbaren Boote, 17 dass sich beugen muss alle Hoffart der Menschen und sich demütigen müssen, die stolze Männer sind, und der HERR allein hoch sei an jenem Tage. (Іс 11:1) 18 Und mit den Götzen wird’s ganz aus sein. 19 Da wird man in die Höhlen der Felsen gehen und in die Klüfte der Erde vor dem Schrecken des HERRN und vor seiner herrlichen Majestät, wenn er sich aufmachen wird, zu schrecken die Erde. 20 An jenem Tage wird jedermann wegwerfen seine silbernen und goldenen Götzen, die er sich hatte machen lassen, um sich vor Mäusen und Fledermäusen niederzuwerfen, (1Сам 6:11; Іс 30:22; Іс 31:7) 21 damit er sich verkriechen kann in die Felsspalten und Steinklüfte vor dem Schrecken des HERRN und vor seiner herrlichen Majestät, wenn er sich aufmachen wird, zu schrecken die Erde. 22 So lasst nun ab von dem Menschen, dessen Odem nur ein Hauch ist; denn für was ist er zu achten? (Бут 2:7)