Ісаї 1 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Видіння, яке бачив Ісая, син Амоса, — те, що він побачив проти Юдеї і проти Єрусалима в царювання Озії, Йоатама, Ахаза та Езекії, які царювали в Юдеї. 2 Послухай, небо, і сприйми, земле, бо Господь заговорив: Я породив і звеличив синів, а вони Мене відкинули! 3 Віл упізнає господаря, і осел — ясла свого володаря. А Ізраїль Мене не пізнав, і народ Мене не зрозумів! 4 Горе, народе грішний, народе, сповнений гріхів, погане насіння, беззаконні сини! Ви покинули Господа і викликали гнів Святого Ізраїля. 5 Чому ще ви маєте бути биті, продовжуючи чинити беззаконня? Уся голова — у болі, і все серце — у смутку! 6 Від ніг аж до голови чи рана, чи синяк, чи побиття — вони роз’ятрені, немає як накласти пластир, олію чи пов’язку. 7 Ваша земля — пустеля, ваші міста спалені вогнем. Вашу країну перед вами пожирають чужинці, і вона спустошена, знищена чужими народами. 8 Дочка Сіон залишиться, як намет у винограднику і як будиночок-сторожка в саду, як місто в облозі. 9 І якщо б Господь Саваот не залишив нам потомства, то ми стали б як Содом, і ми уподібнилися б до Гоморри. 10 Послухайте слово Господа, володарі Содому, сприйміть Божий Закон, народе Гоморри! 11 Навіщо Мені велика кількість ваших жертв? — говорить Господь. Я сповнений всепалень баранів і жиру ягнят, і крові биків та козлів Я не бажаю! 12 Тож не приходьте, щоб з’явитися переді Мною! Бо хто жадав їх з ваших рук, щоб даремно топтати Мій двір? 13 Якщо несете пшеничне борошно, надаремно! Ладан для Мене — огида! Ваші нові місяці, суботи і великий день Я не сприймаю! Піст, святкування, 14 ваші нові місяці та ваші свята ненавидить Моя душа! Ви стали Мені досита, ніколи більше не прощатиму ваших гріхів! 15 Коли простягатимете до Мене руки, Я відведу від вас Свої очі, і коли помножуватимете молитви, не вислухаю вас, бо ваші руки сповнені крові! 16 Помийтеся, станьте чистими, відкиньте зло від ваших душ перед Моїми очима, зупиніться у вашому злі, 17 навчіться чинити добро, шукайте суду, визвольте ображеного, учиніть суд сироті і з удовою поступіть справедливо! 18 Приходьте і порозмовляємо, — говорить Господь, — і якщо ваші гріхи будуть, як кармазин, вибілю, як сніг, а якщо будуть, наче багряниця, вибілю, як вовну. 19 І якщо ви забажаєте і послухаєте Мене, то будете споживати блага землі. 20 Якщо ж не захочете і не послухаєте Мене, то вас пожере меч. Адже Господні уста це сказали! 21 Як стало блудницею вірне місто Сіон, повне суду, те, в якому справедливість заснула, а тепер — убивства. 22 Ваше срібло без вартості. Твої корчмарі змішують вино з водою. 23 Твої володарі — неслухняні, спільники злодіїв, котрі люблять хабарі, які женуться за винагородою, не судять сиріт і не приймають суду вдів. 24 Через це так говорить Володар, Господь Саваот: Горе, сильні Ізраїля, бо Мій гнів на противників не зупиниться! Я вчиню суд проти Моїх ворогів! 25 Тож наведу на тебе Мою руку, і вогнем переплавлю тебе для очищення, а тих, хто неслухняний, знищу, — відніму від тебе всіх беззаконних і впокорю всіх гордих. 26 І Я поставлю твоїх суддів, як раніше, і твоїх радників, як на початку. І після цього назвешся: Місто праведності, місто-матір, вірний Сіон. 27 Адже судом і милосердям врятуються його полонені. 28 А беззаконні та грішні будуть разом знищені, і тим, хто покидає Господа, буде покладено кінець. 29 Тому вони будуть засоромлені своїми ідолами, яких вони забажали, і були засоромлені своїми священними гаями, яких прагнули. 30 Оскільки вони будуть, як модрина, що скинула листя, і як сад, що не має води. 31 І їхня сила буде, як стебло коноплі, а їхні діла — як іскри вогню, і беззаконні та грішники разом будуть спалені, і не буде того, хто загасив би.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

1 Dies ist das Gesicht, das Jesaja, der Sohn des Amoz, schaute über Juda und Jerusalem zur Zeit des Usija, Jotam, Ahas und Hiskia, der Könige von Juda. (2Хр 26:22; Іс 2:1)

Gottes Anklage gegen das abtrünnige Volk

2 Höret, ihr Himmel, und Erde, nimm zu Ohren, denn der HERR redet: Ich habe Kinder großgezogen und hochgebracht, und sie sind von mir abgefallen! (Повт 32:1) 3 Ein Ochse kennt seinen Herrn und ein Esel die Krippe seines Herrn; aber Israel kennt’s nicht, und mein Volk versteht’s nicht. 4 Wehe dem sündigen Volk, dem Volk mit Schuld beladen, dem boshaften Geschlecht, den verderbten Kindern, die den HERRN verlassen, den Heiligen Israels lästern, die abgefallen sind! (Іс 30:1; Іс 30:9) 5 Wohin soll man euch noch schlagen, die ihr doch weiter im Abfall verharrt? Das ganze Haupt ist krank, das ganze Herz ist matt. (Єр 2:30) 6 Von der Fußsohle bis zum Haupt ist nichts Gesundes an ihm, sondern Beulen und Striemen und frische Wunden, die nicht gereinigt noch verbunden noch mit Öl gelindert sind. (Повт 28:35) 7 Euer Land ist verwüstet, eure Städte sind mit Feuer verbrannt; Fremde verzehren eure Äcker vor euren Augen; alles ist verwüstet wie durch Fremde verheert. 8 Übrig geblieben ist allein die Tochter Zion wie ein Häuslein im Weinberg, wie eine Nachthütte im Gurkenfeld, wie eine belagerte Stadt. 9 Hätte uns der HERR Zebaoth nicht einen geringen Rest übrig gelassen, so wären wir wie Sodom und gleich wie Gomorra. (Бут 19:24; Рим 9:29) 10 Höret des HERRN Wort, ihr Herren von Sodom! Nimm zu Ohren die Weisung unsres Gottes, du Volk von Gomorra! 11 Was soll mir die Menge eurer Opfer?, spricht der HERR. Ich bin satt der Brandopfer von Widdern und des Fettes von Mastkälbern und habe kein Gefallen am Blut der Stiere, der Lämmer und Böcke. (Пс 40:7; Іс 66:3; Єр 6:20; Ос 8:13; Ам 5:21)

Пс 40:7Іс 66:3Єр 6:20Ос 8:13Ам 5:21

12 Wenn ihr kommt, zu erscheinen vor meinem Angesicht – wer fordert denn von euch, dass ihr meine Vorhöfe zertretet? 13 Bringt nicht mehr dar so vergebliche Speisopfer! Das Räucherwerk ist mir ein Gräuel! Neumond und Sabbat, den Ruf zur Versammlung – Frevel und Festversammlung – ich mag es nicht! (Чис 10:10) 14 Meine Seele ist feind euren Neumonden und Jahresfesten; sie sind mir eine Last, ich bin’s müde, sie zu tragen. 15 Und wenn ihr auch eure Hände ausbreitet, verberge ich doch meine Augen vor euch; und wenn ihr auch viel betet, höre ich euch doch nicht; denn eure Hände sind voll Blut. (Прип 1:28; Прип 15:29; Іс 9:3; Ів 9:31)

Прип 1:28Прип 15:29Іс 9:3Ів 9:31

16 Wascht euch, reinigt euch, tut eure bösen Taten aus meinen Augen. Lasst ab vom Bösen, 17 lernt Gutes tun! Trachtet nach Recht, helft den Unterdrückten, schafft den Waisen Recht, führt der Witwen Sache! (Єр 7:5) 18 So kommt denn und lasst uns miteinander rechten, spricht der HERR. Wenn eure Sünde auch blutrot ist, soll sie doch schneeweiß werden, und wenn sie rot ist wie Purpur, soll sie doch wie Wolle werden. (Пс 51:9; Іс 44:22) 19 Wollt ihr mir gehorchen, so sollt ihr des Landes Gut genießen. (Лев 25:18) 20 Weigert ihr euch aber und seid ungehorsam, so sollt ihr vom Schwert gefressen werden; denn der Mund des HERRN hat’s geredet. (Лев 26:25; Іс 40:5; Іс 58:14)

Gottes Gericht zur Läuterung Jerusalems

21 Ach, wie ist zur Hure geworden die treue Stadt! Sie war voll Recht, Gerechtigkeit wohnte darin; nun aber – Mörder. 22 Dein Silber ist Schlacke geworden und dein Wein mit Wasser verfälscht. (Єр 6:28; Єз 22:18) 23 Deine Fürsten sind Abtrünnige und Diebsgesellen, sie nehmen alle gern Geschenke an und trachten nach Gaben. Den Waisen schaffen sie nicht Recht, und der Witwen Sache kommt nicht vor sie. 24 Darum spricht der Herr, der HERR Zebaoth, der Mächtige Israels: Wehe! Ich werde mir Trost schaffen an meinen Feinden und mich rächen an meinen Widersachern 25 und will meine Hand wider dich kehren und wie mit Lauge ausschmelzen, was Schlacke ist, und all dein Zinn ausscheiden. (Пс 119:119) 26 Und ich will dir wieder Richter geben, wie sie vormals waren, und Ratsherren wie im Anfang. Alsdann wirst du eine Stadt der Gerechtigkeit und eine treue Stadt heißen. (Зах 8:3) 27 Zion wird durch Recht erlöst werden, und wer dorthin umkehrt, durch Gerechtigkeit. (Іс 46:13) 28 Die Übertreter aber und Sünder werden allesamt zerbrochen werden, und die den HERRN verlassen, werden umkommen. 29 Denn sie sollen zuschanden werden wegen der Eichen, an denen ihr eure Lust habt, und ihr sollt schamrot werden wegen der Gärten, die ihr erwählt habt. (Іс 57:5; Іс 65:3; Іс 66:17) 30 Denn ihr werdet sein wie eine Eiche mit dürren Blättern und wie ein Garten ohne Wasser; 31 und der Starke wird sein wie Werg und sein Tun wie ein Funke, und beides wird miteinander brennen und niemand löscht.