від Ukrainian Bible Society1На закінчення. Псалом Давида. Пісня. Згідно з пророцтвами Єремії та Єзекиїла про переселення, коли їм належало виходити.2Тобі, Боже, належить пісня в Сіоні, Тобі засилатимуть молитву в Єрусалимі.3Вислухай мою молитву. До Тебе прийде все живе.4Нас побороли беззаконні вчинки, прости ж Ти нам наші нечестиві дії.5Блаженний той, кого Ти вибрав і прийняв. Він поселиться у Твоїх дворах. Ми наповнені добром Твого дому. Твій храм — святий.6[Дивовижний у праведності], вислухай нас, Боже, наш Спасителю, надія всіх кінців землі й тих, хто далеко в морі, —7Ти, Який утворюєш гори Своєю силою і підперезаний могутністю,8Котрий збурюєш морські глибини та викликаєш галас його хвиль. Народи стривожаться, —9ті, хто живе на окраїнах землі, налякаються Твоїх знамень. Настанням ранку та вечора приноситимеш радість.10Ти відвідав землю, напоїв її, надзвичайно збагатив її: Божа ріка повна води. Ти приготував їм поживу, бо так Ти запровадив.11Напувай її борозни, примножуй її плоди; вона радітиме краплинами дощу, коли рясно зазеленіє.12Ти благословлятимеш вінець року у своїй доброті, і Твої поля наповняться рясним врожаєм.13Розквітне пустеля красою, пагорби будуть охоплені радістю.14Барани твоїх отар покриються шерстю, а долини зарясніють пшеницею. Радісно вони вигукуватимуть і співатимуть.
1Ein Lied von David.2Gott, ich bin in großer Not, höre auf mein Schreien! Ich fürchte mich vor meinen Feinden – rette mein Leben!3Eine Bande von Verbrechern hat sich gegen mich verschworen. Sie planen einen Aufstand – wende die Gefahr von mir ab!4Ihre Zungen sind scharf geschliffene Schwerter, und ihre bissigen Worte verletzen wie Pfeile.5Aus dem Hinterhalt schießen sie auf Unschuldige – skrupellos und ohne Vorwarnung schlagen sie zu.6Sie stacheln sich gegenseitig zum Bösen an und wollen heimlich Fallen legen. Hämisch fragen sie: »Wer wird’s schon merken?«7Sie brüten Gemeinheiten aus und prahlen: »Wir haben’s! Unser Plan ist ausgezeichnet!« Abgrundtief böse ist das Herz dieser Menschen.[1]8Doch jetzt schießt Gott seine Pfeile auf sie, und plötzlich sind sie schwer verwundet.9Ihre eigenen Worte bringen sie nun zu Fall;[2] wer sie am Boden liegen sieht, schüttelt nur noch den Kopf.10Da wird jeder von Furcht gepackt und bekennt: »So handelt Gott! So machtvoll greift er ein!«11Wer aber nach dem Willen des HERRN lebt, wird sich über ihn freuen und bei ihm sicher sein. Ja, jeder, der von Herzen aufrichtig ist, darf sich glücklich schätzen!