від Ukrainian Bible Society1На закінчення. Псалом Давида. Захоплення.2Господи, я покладаю надію на Тебе, тож хай не буду засоромлений навіки. Спаси мене у Своїй праведності й визволи мене.3Прихили до мене Своє вухо, поспіши спасти мене. Будь для мене Богом-оборонцем, місцем притулку, щоби спасти мене.4Бо Ти — моя сила і моє пристановище, тож задля Свого Імені Ти поведеш мене й опікуватимешся мною.5Ти виведеш мене із цієї пастки, яку мені наставили, бо Ти є моїм захисником.6У Твої руки передам свій дух. Ти викупив мене, Господи, Боже правди.7Ти незлюбив тих, які даремно плекають марноту. Я ж надію покладаю на Господа.8Я буду радіти й веселитися Твоєю милістю, бо Ти побачив моє приниження і визволив із недолі душу мою;9Ти не замкнув мене в руках ворога, а поставив мої ноги на просторому місці.10Помилуй мене, Господи, бо страждаю. Стривожилися з журби мої очі, моя душа і нутро моє.11Моє життя проминуло в стражданнях, а мої роки — у стогонах. У біді пропала моя сила, а мої кості стали дрижати.12Для всіх моїх ворогів я став посміховищем, особливо для моїх сусідів, і страховищем для моїх знайомих: вони, коли бачили мене надворі, втікали від мене геть.13Мене забули, наче померлого, викинули із серця; я став, як розбитий глечик,14бо я чув наклепи багатьох, які живуть навколо. Коли вони зібралися разом проти мене, зробили змову, щоб узяти мою душу.15Я ж на Тебе, Господи, покладаю надію. Я сказав: Ти — Бог мій.16У Твоїх руках моя доля. Спаси мене від руки моїх ворогів, від моїх гонителів.17Засяй світлом Свого обличчя на Твого раба, спаси мене у Своєму милосерді.18Господи, хай не буду я засоромлений, адже я волав до Тебе. А безбожні хай засоромляться — хай будуть зведені в ад.19Хай заніміють обманливі уста, які в погорді й зневазі говорять проти праведного беззаконне.20Яка безмірно велика Твоя доброта, Господи, котру Ти заховав для тих, які Тебе бояться, котру Ти перед людськими синами виявив тим, хто на Тебе надіється!21Ти будеш оберігати їх у потаємному місці Своєї присутності від людської гризні, Ти захистиш їх у наметі від нарікань язиків.22Благословенний Господь, бо виявив до мене Свою дивовижну милість в оточеному місті.23Тож у своєму подиві я сказав: Я вже відкинений від присутності Твоїх очей, але Ти прислухався до голосу мого благання, коли я закликав до Тебе.24Любіть Господа, усі Його праведні, бо Господь шукає правду, а пихатим віддає з надлишком.25Тож усі ви, які надієтеся на Господа, будьте мужні, і нехай загартовується ваше серце!
1Ein Lied von David. Es wurde zur Einweihung des Tempels gesungen.2Ich will dich preisen, HERR, denn du hast mich aus der Tiefe heraufgezogen! Du hast meinen Feinden keinen Grund gegeben, sich über mein Unglück zu freuen.3HERR, mein Gott! Zu dir schrie ich um Hilfe, und du hast mich geheilt.4Ich war schon mehr tot als lebendig, doch du hast mich dem sicheren Tod entrissen und mir das Leben neu geschenkt.5Singt dem HERRN eure Lieder, alle, die ihr treu zu ihm steht! Lobt ihn und bezeugt: Er ist der heilige Gott!6Nur einen Augenblick streift uns sein Zorn, aber ein Leben lang währt seine Güte. Wenn wir am Abend noch weinen und traurig sind, so können wir am Morgen doch wieder vor Freude jubeln.7Als es mir gut ging, dachte ich selbstzufrieden: »Was kann mir schon passieren?«8Denn du, HERR, hattest mir Macht und Sicherheit verliehen, alles hatte ich deiner Güte zu verdanken. Dann aber hast du dich von mir abgewandt, und mich packte das Entsetzen.9Ich flehte um Erbarmen und schrie zu dir:10»Was hast du davon, wenn ich jetzt sterbe und man mich zu Grabe trägt? Kann ein Mensch dich noch loben, wenn er zu Staub zerfallen ist? Kann ein Toter noch von deiner Treue erzählen?11Höre mich, HERR, und sei mir gnädig! HERR, komm du mir zu Hilfe!«12Du hast mein Klagelied in einen Freudentanz verwandelt. Du hast mir die Trauerkleider ausgezogen und mich mit einem Festgewand bekleidet.13Nun kann ich dich mit meinen Liedern loben, nie will ich verschweigen, was du für mich getan hast. Immer und ewig will ich dir danken, HERR, mein Gott!