1Тому зараз немає осуду для тих, хто в Ісусі Христі,2бо Закон Духа життя через Ісуса Христа звільнив вас від закону гріха та смерті.3Оскільки сила Закону була ослаблена через людське тіло, Бог послав Свого Сина в людському тілі, подібному до гріховного тіла, як жертву за гріх, і засудив гріх у тілі4для того, щоб справедливі вимоги Закону були виконані в нас, що живемо не за тілом, а за Духом.5Ті, хто живе за тілом, думають про тілесне; а ті, що за Духом, – про духовне.6Бо думки тіла – це смерть, а думки Духа – це життя і мир.7Розум, керований тілом, ворожий до Бога; він не підкоряється Божому Закону й не може цього зробити.8Ті, хто живе за тілом, не можуть догодити Богові.9Але ви не тілесні, а духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Якщо хтось не має Духа Христа, він Йому не належить.10Якщо ж Христос перебуває у вас, то, хоча ваше тіло й підлягає смерті через гріх, але Дух дає життя через праведність.[1]11І якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Він – Той, Хто воскресив Христа з мертвих, – оживить і ваші смертні тіла через Його Духа, Який живе у вас.12Отже, брати, ми не є боржниками тіла, щоб жити за тілом.13Бо якщо живете за тілом, то помрете, але якщо ви Духом умертвляєте вчинки тіла, будете жити.14Адже всі, кого веде Дух Божий, є дітьми Божими.15Бо Дух, Якого ви отримали, не робить вас рабами, щоб ви знову жили в страху, але ви отримали Духа всиновлення, яким кличемо: «Авва, Отче!»16Сам Дух свідчить нашому духові, що ми є дітьми Бога.17Якщо ми діти, то й спадкоємці – спадкоємці Бога й співспадкоємці Христа, якщо ми насправді страждаємо разом із Ним, щоб із Ним розділити Його славу.
Слава, яка нас очікує
18Я вважаю, що наші нинішні страждання не варто порівнювати зі славою, яка буде виявлена в нас.19Адже творіння з нетерпінням чекає, коли виявляться діти Божі.20Бо творіння було піддане розчаруванню не за власним вибором, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії,21що й саме творіння буде звільнене від рабства занепаду й отримає свободу й славу дітей Божих.22Ми знаємо, що все творіння стогне й страждає донині.23Та не тільки воно, але й ми самі, що маємо завдаток Духа, стогнемо в собі, з нетерпінням чекаючи всиновлення та відкуплення нашого тіла.24Бо ми були спасенні надією. Але видима надія – це зовсім не надія. Хто сподівається на те, що вже бачить?25А якщо ми сподіваємось на те, чого не бачимо, тоді з терпінням чекаємо цього.26Так само Дух допомагає нам у нашій слабкості. Бо ми не знаємо, за що і як маємо молитися, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями.27А Той, Хто досліджує наші серця, знає думки Духа, бо Дух заступається за святих з волі Божої.28Ми знаємо, що все працює на добро тих, що люблять Бога й що покликані згідно з Його наміром.29Адже кого Бог знав заздалегідь, тих і призначив наперед бути подібними до образу Свого Сина, щоб Він був Первістком серед багатьох братів.30І кого Він призначив наперед, тих Він покликав; кого покликав, тих і виправдав, і кого виправдав, тих і прославив.
Любов Божа в Ісусі Христі
31Що ж тоді скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?32Той, Хто не пощадив Свого Сина, але віддав Його за нас усіх, як же Він разом із Ним не подарує нам усього?33Хто буде обвинувачувати тих, кого Бог обрав? Бо саме Бог їх виправдовує.34Хто тоді їх засудить? Ісус Христос помер і воскрес. Він знаходиться праворуч від Бога й заступається за нас.35Хто відлучить нас від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?36Як написано: «Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення».[2] (Пс 43:23)37Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу через Того, Хто полюбив нас.38Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,39ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка є в Ісусі Христі, нашому Господі.
1Therefore, there is now no condemnation for those who are in Christ Jesus,2because through Christ Jesus the law of the Spirit who gives life has set you[1] free from the law of sin and death.3For what the law was powerless to do because it was weakened by the flesh,[2] God did by sending his own Son in the likeness of sinful flesh to be a sin offering.[3] And so he condemned sin in the flesh,4in order that the righteous requirement of the law might be fully met in us, who do not live according to the flesh but according to the Spirit.5Those who live according to the flesh have their minds set on what the flesh desires; but those who live in accordance with the Spirit have their minds set on what the Spirit desires.6The mind governed by the flesh is death, but the mind governed by the Spirit is life and peace.7The mind governed by the flesh is hostile to God; it does not submit to God’s law, nor can it do so.8Those who are in the realm of the flesh cannot please God.9You, however, are not in the realm of the flesh but are in the realm of the Spirit, if indeed the Spirit of God lives in you. And if anyone does not have the Spirit of Christ, they do not belong to Christ.10But if Christ is in you, then even though your body is subject to death because of sin, the Spirit gives life[4] because of righteousness.11And if the Spirit of him who raised Jesus from the dead is living in you, he who raised Christ from the dead will also give life to your mortal bodies because of[5] his Spirit who lives in you.12Therefore, brothers and sisters, we have an obligation – but it is not to the flesh, to live according to it.13For if you live according to the flesh, you will die; but if by the Spirit you put to death the misdeeds of the body, you will live.14For those who are led by the Spirit of God are the children of God.15The Spirit you received does not make you slaves, so that you live in fear again; rather, the Spirit you received brought about your adoption to sonship.[6] And by him we cry, ‘Abba,[7] Father.’16The Spirit himself testifies with our spirit that we are God’s children.17Now if we are children, then we are heirs – heirs of God and co-heirs with Christ, if indeed we share in his sufferings in order that we may also share in his glory.
Present suffering and future glory
18I consider that our present sufferings are not worth comparing with the glory that will be revealed in us.19For the creation waits in eager expectation for the children of God to be revealed.20For the creation was subjected to frustration, not by its own choice, but by the will of the one who subjected it, in hope21that[8] the creation itself will be liberated from its bondage to decay and brought into the freedom and glory of the children of God.22We know that the whole creation has been groaning as in the pains of childbirth right up to the present time.23Not only so, but we ourselves, who have the firstfruits of the Spirit, groan inwardly as we wait eagerly for our adoption to sonship, the redemption of our bodies.24For in this hope we were saved. But hope that is seen is no hope at all. Who hopes for what they already have?25But if we hope for what we do not yet have, we wait for it patiently.26In the same way, the Spirit helps us in our weakness. We do not know what we ought to pray for, but the Spirit himself intercedes for us through wordless groans.27And he who searches our hearts knows the mind of the Spirit, because the Spirit intercedes for God’s people in accordance with the will of God.28And we know that in all things God works for the good of those who love him, who[9] have been called according to his purpose.29For those God foreknew he also predestined to be conformed to the image of his Son, that he might be the firstborn among many brothers and sisters.30And those he predestined, he also called; those he called, he also justified; those he justified, he also glorified.
More than conquerors
31What, then, shall we say in response to these things? If God is for us, who can be against us?32He who did not spare his own Son, but gave him up for us all – how will he not also, along with him, graciously give us all things?33Who will bring any charge against those whom God has chosen? It is God who justifies.34Who then is the one who condemns? No-one. Christ Jesus who died – more than that, who was raised to life – is at the right hand of God and is also interceding for us.35Who shall separate us from the love of Christ? Shall trouble or hardship or persecution or famine or nakedness or danger or sword?36As it is written: ‘For your sake we face death all day long; we are considered as sheep to be slaughtered.’ (Пс 44:22)37No, in all these things we are more than conquerors through him who loved us.38For I am convinced that neither death nor life, neither angels nor demons,[10] neither the present nor the future, nor any powers,39neither height nor depth, nor anything else in all creation, will be able to separate us from the love of God that is in Christ Jesus our Lord.