від Biblica1Роздуми Етана-езрахітянина.2Про милість ГОСПОДА повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.3Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.4«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:5навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід непохитно поставлю престол твій». Села6І небеса прославлять чудеса Твої, ГОСПОДИ, Твою вірність – на зібранні святих.7Бо хто на хмарах може стати в один ряд із ГОСПОДОМ? Хто серед синів Божих[1] міг би бути подібним до ГОСПОДА?8Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.9ГОСПОДИ, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.10Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.11Ти вразив Раава[2], немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх. (Пс 86:4)12Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.13Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.14Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.15Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.16Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, ГОСПОДИ, вони ходять.17Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.18Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.19Адже від ГОСПОДА – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.20Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.21Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.22Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.23Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.24Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.25Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.26Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.27Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“28Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.29Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.30Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.31Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,32якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,33то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.34Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.35Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.36Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же тепер скажу Я неправду Давидові?37Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,38як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». Села39Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.40Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.41Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.42Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.44Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.45Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.46Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. Села47Доки, ГОСПОДИ, ховатися будеш? Чи назавжди? Доки палатиме, як вогонь, гнів Твій?48Згадай, яке швидкоплинне життя моє![3] Для якого марного життя Ти створив усіх синів людських!49Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? Села50Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?51Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,52як безчестять вороги Твої, ГОСПОДИ, як неславлять сліди помазанця Твого.53Благословенний ГОСПОДЬ повіки! Амінь і амінь!
A song. A psalm of the Sons of Korah. For the director of music. According to mahalath leannoth. A maskil of Heman the Ezrahite.
1Lord, you are the God who saves me; day and night I cry out to you.[1]2May my prayer come before you; turn your ear to my cry.3I am overwhelmed with troubles and my life draws near to death.4I am counted among those who go down to the pit; I am like one without strength.5I am set apart with the dead, like the slain who lie in the grave, whom you remember no more, who are cut off from your care.6You have put me in the lowest pit, in the darkest depths.7Your wrath lies heavily on me; you have overwhelmed me with all your waves.[3]8You have taken from me my closest friends and have made me repulsive to them. I am confined and cannot escape;9my eyes are dim with grief. I call to you, Lord, every day; I spread out my hands to you.10Do you show your wonders to the dead? Do their spirits rise up and praise you?11Is your love declared in the grave, your faithfulness in Destruction[4]?12Are your wonders known in the place of darkness, or your righteous deeds in the land of oblivion?13But I cry to you for help, Lord; in the morning my prayer comes before you.14Why, Lord, do you reject me and hide your face from me?15From my youth I have suffered and been close to death; I have borne your terrors and am in despair.16Your wrath has swept over me; your terrors have destroyed me.17All day long they surround me like a flood; they have completely engulfed me.18You have taken from me friend and neighbour – darkness is my closest friend.