від Biblica1Славте ГОСПОДА, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!2Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,3хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає ГОСПОДА!4Прагніть ГОСПОДА й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.5Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.6О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!7Він – ГОСПОДЬ, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.8Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –9Завіт, який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.10Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,11кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».[1]12Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,13то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.14Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:15«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».[2]16Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.17Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.18Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,19до того часу, поки не здійснилося сказане ГОСПОДОМ, поки слово ГОСПОДА не очистило його.20Послав цар слуг своїх і розв’язав його; правитель народів звільнив його.21Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,22щоб він князів його міг стримувати[3] на свій розсуд і старійшин його повчав.23Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.24І дуже розмножив Бог народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,25чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.[4]26Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.27Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.28Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.29Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.30Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх були вони.31Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.32Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;33він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.34Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!35І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.36Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.37І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.38Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.[5]39Розгорнув Бог хмару, як покривало, вдень, і вогонь, щоб світити вночі.40Просив народ, і послав їм Господь перепілок і хлібом небесним наситив їх.[6]41Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.[7]42Бо згадав Він слово Своє святе, що дав Авраамові, слузі Своєму.[8]43І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.44Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,45щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
Псалом 104
New International Version
від Biblica1Praise the Lord, my soul. Lord my God, you are very great; you are clothed with splendour and majesty.2The Lord wraps himself in light as with a garment; he stretches out the heavens like a tent3and lays the beams of his upper chambers on their waters. He makes the clouds his chariot and rides on the wings of the wind.4He makes winds his messengers,[1] flames of fire his servants.5He set the earth on its foundations; it can never be moved.6You covered it with the watery depths as with a garment; the waters stood above the mountains.7But at your rebuke the waters fled, at the sound of your thunder they took to flight;8they flowed over the mountains, they went down into the valleys, to the place you assigned for them.9You set a boundary they cannot cross; never again will they cover the earth.10He makes springs pour water into the ravines; it flows between the mountains.11They give water to all the beasts of the field; the wild donkeys quench their thirst.12The birds of the sky nest by the waters; they sing among the branches.13He waters the mountains from his upper chambers; the land is satisfied by the fruit of his work.14He makes grass grow for the cattle, and plants for people to cultivate – bringing forth food from the earth:15wine that gladdens human hearts, oil to make their faces shine, and bread that sustains their hearts.16The trees of the Lord are well watered, the cedars of Lebanon that he planted.17There the birds make their nests; the stork has its home in the junipers.18The high mountains belong to the wild goats; the crags are a refuge for the hyrax.19He made the moon to mark the seasons, and the sun knows when to go down.20You bring darkness, it becomes night, and all the beasts of the forest prowl.21The lions roar for their prey and seek their food from God.22The sun rises, and they steal away; they return and lie down in their dens.23Then people go out to their work, to their labour until evening.24How many are your works, Lord! In wisdom you made them all; the earth is full of your creatures.25There is the sea, vast and spacious, teeming with creatures beyond number – living things both large and small.26There the ships go to and fro, and Leviathan, which you formed to frolic there.27All creatures look to you to give them their food at the proper time.28When you give it to them, they gather it up; when you open your hand, they are satisfied with good things.29When you hide your face, they are terrified; when you take away their breath, they die and return to the dust.30When you send your Spirit, they are created, and you renew the face of the ground.31May the glory of the Lord endure for ever; may the Lord rejoice in his works –32he who looks at the earth, and it trembles, who touches the mountains, and they smoke.33I will sing to the Lord all my life; I will sing praise to my God as long as I live.34May my meditation be pleasing to him, as I rejoice in the Lord.35But may sinners vanish from the earth and the wicked be no more. Praise the Lord, my soul. Praise the Lord.[2] (Пс 105:1)