1Одного разу, проходячи, Ісус побачив чоловіка, сліпого від народження.2Його учні запитали: ―Равві, хто згрішив, він чи його батьки, що він народився сліпий?3Ісус відповів: ―Ні, це не через його гріх або гріх його батьків, але це сталося, щоб через нього були виявлені діла Божі.4Доки ще день, ми маємо виконувати діла Того, Хто послав Мене. Коли настане ніч, ніхто вже не зможе працювати.5Доки Я у світі, Я – світло світу.6Сказавши це, Ісус плюнув на землю, змішав грязь зі слини й землі та помазав очі сліпому.7Потім сказав йому: «Іди та вмийся в купальні Силоам» (що в перекладі означає: «Посланий»). Той пішов, умився й прийшов зрячий.8Сусіди й ті, хто бачив його раніше, як він просив, казали: ―Чи не він раніше сидів та просив?9Одні казали: ―Так, це він! Інші казали: ―Ні, він лише схожий на нього! Він же казав: ―Це я!10Тоді запитали його: ―Як же ти прозрів?11Він відповів: ―Чоловік, Якого звуть Ісус, змішав грязь та помазав Мої очі, потім Він наказав піти в Силоам та вмитися. Я пішов, умився й прозрів.12Вони його запитали: ―Де Він? Він відповів: ―Я не знаю.
Фарисеї досліджують зціленого
13Чоловіка, який раніше був сліпий, привели до фарисеїв.14А того дня, коли Ісус змішав грязь і відкрив йому очі, була Субота.15Фарисеї знову запитали його, як він прозрів. Той відповів: ―Він помазав мої очі гряззю, я вмився й бачу.16Деякі фарисеї почали казати: ―Цей чоловік не від Бога, тому що не дотримується Суботи. Інші ж казали: ―Як може грішна людина робити такі знамення? І між ними виникло розділення.17Тоді вони знов запитали сліпого: ―Що ти кажеш про Нього? Адже це Він відкрив тобі очі. Чоловік відповів: ―Він Пророк.18Юдеї не вірили, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали його батьків.19Вони запитали: ―Це ваш син, про якого ви казали, що народився сліпий? Як же тепер він бачить?20Тоді батьки його відповіли: ―Ми знаємо, що він наш син і що він народився сліпий.21А як він вже бачить, не знаємо. І хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Запитайте його. Він дорослий і може сам відповісти за себе.22Його батьки казали так, адже боялися юдеїв, бо ті вже вирішили: хто визнає Ісуса Христом, буде відлучений від синагоги.23Тому його батьки й сказали: «Він вже дорослий, запитайте в нього!»24Вони вдруге покликали чоловіка, який був сліпий, та сказали йому: ―Віддай славу Богові, ми знаємо, що той Чоловік – грішник.25Він відповів: ―Я не знаю, грішник Він чи ні. Я знаю лише одне: я був сліпий, а зараз бачу.26Тоді вони запитали: ―Що Він тобі зробив? Як Він відкрив твої очі?27Він відповів: ―Я вже казав вам, але ви не почули. Чому хочете почути ще раз? Чи не хочете й ви стати Його учнями?28Вони докорили йому та сказали: ―Це ти Його учень! Ми ж учні Мойсея!29Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цього ми не знаємо, звідки Він.30Чоловік сказав їм у відповідь: ―Дивно, що ви не знаєте, звідки Він, адже Він відкрив мені очі.31Ми знаємо, що Бог не слухає грішників. Він слухає тільки тих, хто шанує Його й виконує Його волю.32Споконвіку ніхто не чув, щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпий.[1]33Якби Він не був від Бога, то не зміг би зробити нічого.34Вони відповіли: ―Ти увесь народився в гріхах, а нас повчаєш? І вигнали його геть.
Духовна сліпота
35Ісус, почувши, що вони вигнали геть зціленого, знайшов його й запитав: ―Чи віриш ти в Сина Людського?36Зцілений відповів: ―Хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?37Ісус сказав: ―Ти Його бачив, це Той, Хто говорить із тобою.38Тоді чоловік відповів: ―Вірю, Господи! – і вклонився Йому.39Ісус сказав: ―Я прийшов у цей світ судити, щоб ті, хто не бачить, побачили, а ті, хто бачить, стали сліпими.40Фарисеї, які були з Ним і почули це, сказали Йому: ―Невже й ми сліпі?41Ісус сказав: ―Якби ви були сліпі, то не мали б гріха. Але оскільки ви кажете, що бачите, гріх ваш залишається.
1As he went along, he saw a man blind from birth.2His disciples asked him, ‘Rabbi, who sinned, this man or his parents, that he was born blind?’3‘Neither this man nor his parents sinned,’ said Jesus, ‘but this happened so that the works of God might be displayed in him.4As long as it is day, we must do the works of him who sent me. Night is coming, when no-one can work.5While I am in the world, I am the light of the world.’6After saying this, he spat on the ground, made some mud with the saliva, and put it on the man’s eyes.7‘Go,’ he told him, ‘wash in the Pool of Siloam’ (this word means ‘Sent’). So the man went and washed, and came home seeing.8His neighbours and those who had formerly seen him begging asked, ‘Isn’t this the same man who used to sit and beg?’9Some claimed that he was. Others said, ‘No, he only looks like him.’ But he himself insisted, ‘I am the man.’10‘How then were your eyes opened?’ they asked.11He replied, ‘The man they call Jesus made some mud and put it on my eyes. He told me to go to Siloam and wash. So I went and washed, and then I could see.’12‘Where is this man?’ they asked him. ‘I don’t know,’ he said.
The Pharisees investigate the healing
13They brought to the Pharisees the man who had been blind.14Now the day on which Jesus had made the mud and opened the man’s eyes was a Sabbath.15Therefore the Pharisees also asked him how he had received his sight. ‘He put mud on my eyes,’ the man replied, ‘and I washed, and now I see.’16Some of the Pharisees said, ‘This man is not from God, for he does not keep the Sabbath.’ But others asked, ‘How can a sinner perform such signs?’ So they were divided.17Then they turned again to the blind man, ‘What have you to say about him? It was your eyes he opened.’ The man replied, ‘He is a prophet.’18They still did not believe that he had been blind and had received his sight until they sent for the man’s parents.19‘Is this your son?’ they asked. ‘Is this the one you say was born blind? How is it that now he can see?’20‘We know he is our son,’ the parents answered, ‘and we know he was born blind.21But how he can see now, or who opened his eyes, we don’t know. Ask him. He is of age; he will speak for himself.’22His parents said this because they were afraid of the Jewish leaders, who already had decided that anyone who acknowledged that Jesus was the Messiah would be put out of the synagogue.23That was why his parents said, ‘He is of age; ask him.’24A second time they summoned the man who had been blind. ‘Give glory to God by telling the truth,’ they said. ‘We know this man is a sinner.’25He replied, ‘Whether he is a sinner or not, I don’t know. One thing I do know. I was blind but now I see!’26Then they asked him, ‘What did he do to you? How did he open your eyes?’27He answered, ‘I have told you already and you did not listen. Why do you want to hear it again? Do you want to become his disciples too?’28Then they hurled insults at him and said, ‘You are this fellow’s disciple! We are disciples of Moses!29We know that God spoke to Moses, but as for this fellow, we don’t even know where he comes from.’30The man answered, ‘Now that is remarkable! You don’t know where he comes from, yet he opened my eyes.31We know that God does not listen to sinners. He listens to the godly person who does his will.32Nobody has ever heard of opening the eyes of a man born blind.33If this man were not from God, he could do nothing.’34To this they replied, ‘You were steeped in sin at birth; how dare you lecture us!’ And they threw him out.
Spiritual blindness
35Jesus heard that they had thrown him out, and when he found him, he said, ‘Do you believe in the Son of Man?’36‘Who is he, sir?’ the man asked. ‘Tell me so that I may believe in him.’37Jesus said, ‘You have now seen him; in fact, he is the one speaking with you.’38Then the man said, ‘Lord, I believe,’ and he worshipped him.39Jesus said,[1] ‘For judgment I have come into this world, so that the blind will see and those who see will become blind.’40Some Pharisees who were with him heard him say this and asked, ‘What? Are we blind too?’41Jesus said, ‘If you were blind, you would not be guilty of sin; but now that you claim you can see, your guilt remains.