Івана 4 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Ісус розмовляє з самарянкою

1 Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, – 2 хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, – 3 то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї. 4 Йому треба було пройти через Самарію, 5 і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові. 6 Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів відпочити біля криниці. Було десь близько шостої години^[1]. 7 Одна жінка з Самарії прийшла по воду. Ісус сказав їй: ―Дай Мені напитися! 8 (Його учні пішли до міста купити їжі.) 9 Жінка-самарянка сказала Йому: ―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки? (Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.) 10 Ісус відповів їй: ―Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, Що каже тобі: «Дай Мені напитися!», ти б сама просила в Нього, і Він дав би тобі живої води. 11 Жінка сказала: ―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода? 12 Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада? 13 Ісус відповів: ―Кожен, хто п’є цю воду, знову захоче пити. 14 Але той, хто п’є воду, яку Я йому дам, повік не відчуватиме спраги. Вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне. 15 Жінка сказала Йому: ―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати. 16 Він сказав їй: ―Іди, поклич свого чоловіка та приходь сюди. 17 Вона відповіла: ―У мене немає чоловіка. Ісус сказав: ―Ти добре відповіла, що не маєш чоловіка. 18 Адже в тебе було п’ять чоловіків, і той, з ким ти зараз живеш, тобі не чоловік. Тут ти сказала правду. 19 Жінка сказала Йому: ―Господи, я бачу, що Ти пророк. 20 Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, юдеї, кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися. 21 Ісус відповів: ―Повір Мені, жінко, прийде час, коли не будете поклонятися Отцеві ні на цій горі, ні в Єрусалимі. 22 Ви, самаряни, поклоняєтесь тому, чого не знаєте, ми ж знаємо, Кому поклоняємося, бо спасіння – від юдеїв. 23 Але прийде час, і вже прийшов, коли справжні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо таких поклонників шукає Собі Отець. 24 Бог є Дух, і хто поклоняється Йому, той повинен поклонятися в Дусі та істині. 25 Жінка сказала Йому: ―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить. 26 Ісус сказав їй: ―Це Я, Той, Хто говорить із тобою.

Ісус говорить про духовні жнива

27 У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?» 28 Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям: 29 «Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?» 30 Тоді люди вийшли з міста та прийшли до Ісуса. 31 У цей час Його учні просили Його: ―Равві, поїж! 32 Але Він сказав їм: ―Я маю їсти іншу їжу, про яку ви не знаєте. 33 Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?» 34 Ісус сказав їм: ―Моя їжа в тому, щоб чинити волю Того, Хто надіслав Мене, і звершити Його справу. 35 Хіба ви не говорите: «Ще чотири місяці, і будуть жнива?» Отже, Я кажу вам: підійміть ваші очі й подивіться на поля, бо вони вже білі, готові для жнив. 36 Жнець отримує свою винагороду. Він збирає врожай для вічного життя, щоб раділи разом – той, хто сіє, і той, хто жне. 37 У цьому справджується слово: один сіє, а інший жне. 38 Я надіслав вас жати не те, над чим ви трудилися. Інші трудилися, а ви їхню працю пожинаєте.

Багато самарян увірувало

39 Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила». 40 Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні. 41 І ще більше увірувало через Його Слово. 42 Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».

Ісус зцілює сина придворного

43 Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї. 44 Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має. 45 Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив. 46 Ісус знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий. 47 Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті. 48 Ісус сказав йому: ―Якщо ви не побачите ознак та чудес, ніколи не повірите! 49 Придворний відповів Йому: ―Господи, прийди, доки мій син не помер. 50 Ісус відповів йому: ―Іди, твій син буде жити. Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов. 51 Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий. 52 Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомій^[2] годині гарячка залишила його». 53 Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав: «Твій син буде жити». І повірив він та увесь його дім. 54 Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.

New International Version

від Biblica

Jesus talks with a Samaritan woman

1 Now Jesus learned that the Pharisees had heard that he was gaining and baptising more disciples than John – 2 although in fact it was not Jesus who baptised, but his disciples. 3 So he left Judea and went back once more to Galilee. 4 Now he had to go through Samaria. 5 So he came to a town in Samaria called Sychar, near the plot of ground Jacob had given to his son Joseph. 6 Jacob’s well was there, and Jesus, tired as he was from the journey, sat down by the well. It was about noon. 7 When a Samaritan woman came to draw water, Jesus said to her, ‘Will you give me a drink?’ 8 (His disciples had gone into the town to buy food.) 9 The Samaritan woman said to him, ‘You are a Jew and I am a Samaritan woman. How can you ask me for a drink?’ (For Jews do not associate with Samaritans.^[1]) 10 Jesus answered her, ‘If you knew the gift of God and who it is that asks you for a drink, you would have asked him and he would have given you living water.’ 11 ‘Sir,’ the woman said, ‘you have nothing to draw with and the well is deep. Where can you get this living water? 12 Are you greater than our father Jacob, who gave us the well and drank from it himself, as did also his sons and his livestock?’ 13 Jesus answered, ‘Everyone who drinks this water will be thirsty again, 14 but whoever drinks the water I give them will never thirst. Indeed, the water I give them will become in them a spring of water welling up to eternal life.’ 15 The woman said to him, ‘Sir, give me this water so that I won’t get thirsty and have to keep coming here to draw water.’ 16 He told her, ‘Go, call your husband and come back.’ 17 ‘I have no husband,’ she replied. Jesus said to her, ‘You are right when you say you have no husband. 18 The fact is, you have had five husbands, and the man you now have is not your husband. What you have just said is quite true.’ 19 ‘Sir,’ the woman said, ‘I can see that you are a prophet. 20 Our ancestors worshipped on this mountain, but you Jews claim that the place where we must worship is in Jerusalem.’ 21 ‘Woman,’ Jesus replied, ‘believe me, a time is coming when you will worship the Father neither on this mountain nor in Jerusalem. 22 You Samaritans worship what you do not know; we worship what we do know, for salvation is from the Jews. 23 Yet a time is coming and has now come when the true worshippers will worship the Father in the Spirit and in truth, for they are the kind of worshippers the Father seeks. 24 God is spirit, and his worshippers must worship in the Spirit and in truth.’ 25 The woman said, ‘I know that Messiah’ (called Christ) ‘is coming. When he comes, he will explain everything to us.’ 26 Then Jesus declared, ‘I, the one speaking to you – I am he.’

The disciples rejoin Jesus

27 Just then his disciples returned and were surprised to find him talking with a woman. But no-one asked, ‘What do you want?’ or ‘Why are you talking with her?’ 28 Then, leaving her water jar, the woman went back to the town and said to the people, 29 ‘Come, see a man who told me everything I’ve ever done. Could this be the Messiah?’ 30 They came out of the town and made their way towards him. 31 Meanwhile his disciples urged him, ‘Rabbi, eat something.’ 32 But he said to them, ‘I have food to eat that you know nothing about.’ 33 Then his disciples said to each other, ‘Could someone have brought him food?’ 34 ‘My food,’ said Jesus, ‘is to do the will of him who sent me and to finish his work. 35 Don’t you have a saying, “It’s still four months until harvest”? I tell you, open your eyes and look at the fields! They are ripe for harvest. 36 Even now the one who reaps draws a wage and harvests a crop for eternal life, so that the sower and the reaper may be glad together. 37 Thus the saying “One sows and another reaps” is true. 38 I sent you to reap what you have not worked for. Others have done the hard work, and you have reaped the benefits of their labour.’

Many Samaritans believe

39 Many of the Samaritans from that town believed in him because of the woman’s testimony, ‘He told me everything I’ve ever done.’ 40 So when the Samaritans came to him, they urged him to stay with them, and he stayed two days. 41 And because of his words many more became believers. 42 They said to the woman, ‘We no longer believe just because of what you said; now we have heard for ourselves, and we know that this man really is the Saviour of the world.’

Jesus heals an official’s son

43 After the two days he left for Galilee. 44 (Now Jesus himself had pointed out that a prophet has no honour in his own country.) 45 When he arrived in Galilee, the Galileans welcomed him. They had seen all that he had done in Jerusalem at the Passover Festival, for they also had been there. 46 Once more he visited Cana in Galilee, where he had turned the water into wine. And there was a certain royal official whose son lay ill at Capernaum. 47 When this man heard that Jesus had arrived in Galilee from Judea, he went to him and begged him to come and heal his son, who was close to death. 48 ‘Unless you people see signs and wonders,’ Jesus told him, ‘you will never believe.’ 49 The royal official said, ‘Sir, come down before my child dies.’ 50 ‘Go,’ Jesus replied, ‘your son will live.’ The man took Jesus at his word and departed. 51 While he was still on the way, his servants met him with the news that his boy was living. 52 When he enquired as to the time when his son got better, they said to him, ‘Yesterday, at one in the afternoon, the fever left him.’ 53 Then the father realised that this was the exact time at which Jesus had said to him, ‘Your son will live.’ So he and his whole household believed. 54 This was the second sign Jesus performed after coming from Judea to Galilee.