Луки 24:5-6 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Воскресіння Ісуса

1 Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували. 2 І виявили, що камінь від гробниці був відвалений. 3 Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. 4 І раптом перед розгубленими жінками з’явилися двоє чоловіків у яскравих одежах. 5 Налякані жінки схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих? 6 Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї: 7 „Син Людський має бути виданий у руки грішників і розіп’ятий, а третього дня воскресне“». 8 І вони пригадали собі слова Ісуса. 9 Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим. 10 То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші жінки, які сказали про це апостолам. 11 Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм. 12 Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.

Зустріч з Ісусом дорогою в Емаус

13 Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїв^[1] від Єрусалима й звалося Емаус. 14 Дорогою вони розмовляли між собою про все, що сталося. 15 А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними. 16 Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його. 17 Ісус спитав їх: ―Про що ви говорите між собою в дорозі? Вони зупинилися, повні смутку; 18 і один із них, на ім’я Клеопа, промовив: ―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні. 19 Він спитав: ―Про що саме? Вони відповіли: ―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми. 20 Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його. 21 Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося. 22 Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці 23 та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм з’явилися й сказали, що Він живий. 24 Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили. 25 Він сказав їм: ―О нерозумні та повільні серцем, щоб повірити в усе, що казали пророки! 26 Хіба Христос не мав постраждати та увійти у славу Свою? 27 І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, що написано в усіх Писаннях про Нього. 28 Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі. 29 Але вони просили Його, кажучи: ―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується. Він увійшов у дім та залишився з ними. 30 Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм. 31 Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий. 32 І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?» 33 І тієї ж миті вони встали й повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, що були з ними, 34 які говорили, що Господь дійсно воскрес та з’явився Симонові. 35 Потім ці двоє розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали Ісуса, коли Він розламав хліб.

Ісус з’являється перед учнями

36 Коли вони ще говорили, Сам Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!» 37 Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа. 38 Він же сказав їм: «Чому ви налякані й чому постають сумніви у ваших серцях? 39 Погляньте на руки та на ноги Мої. Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й подивіться: дух не має тіла та кісток, а Я, як бачите, маю!» 40 Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги. 41 Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав: «Чи маєте тут щось поїсти?» 42 Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах. 43 Він узяв та їв перед ними. 44 Потім сказав їм: «Це слова Мої, які Я говорив вам, коли ще був із вами: має здійснитися все, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророків та в Псалмах». 45 Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання. 46 Та промовив: «Так написано, що Христос має постраждати та третього дня воскреснути з мертвих. 47 І в Його ім’я буде проповідуватися покаяння та прощення гріхів усім народам, почавши від Єрусалима. 48 Ви свідки цьому. 49 І ось Я надішлю вам обітницю Мого Отця. Ви ж залишайтесь у місті, доки не будете зодягнені силою з висоти!»

Вознесіння Ісуса

50 Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх. 51 Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо. 52 Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим. 53 І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога. Амінь.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Jesu Auferstehung

1 Aber am ersten Tag der Woche sehr früh kamen sie zum Grab und trugen bei sich die wohlriechenden Öle, die sie bereitet hatten. (Мт 28:1; Мр 16:1; Ів 20:1) 2 Sie fanden aber den Stein weggewälzt von dem Grab 3 und gingen hinein und fanden den Leib des Herrn Jesus nicht. 4 Und als sie darüber ratlos waren, siehe, da traten zu ihnen zwei Männer in glänzenden Kleidern. 5 Sie aber erschraken und neigten ihr Angesicht zur Erde. Da sprachen die zu ihnen: Was sucht ihr den Lebenden bei den Toten? 6 Er ist nicht hier, er ist auferstanden. Gedenkt daran, wie er euch gesagt hat, als er noch in Galiläa war 7 und sprach: Der Menschensohn muss überantwortet werden in die Hände der Sünder und gekreuzigt werden und am dritten Tage auferstehen. (Лк 9:22; Лк 18:32) 8 Und sie gedachten an seine Worte. 9 Und sie gingen wieder weg vom Grab und verkündigten das alles den Elf und allen andern Jüngern. 10 Es waren aber Maria Magdalena und Johanna und Maria, des Jakobus Mutter, und die andern Frauen mit ihnen; die sagten das den Aposteln. (Мр 16:9; Лк 8:2; Ів 20:18) 11 Und es erschienen ihnen diese Worte, als wär’s Geschwätz, und sie glaubten ihnen nicht. 12 Petrus aber stand auf und lief zum Grab und bückte sich hinein und sah nur die Leinentücher und ging davon und wunderte sich über das, was geschehen war. (Ів 20:6)

Die Emmausjünger

13 Und siehe, zwei von ihnen gingen an demselben Tage in ein Dorf, das war von Jerusalem etwa sechzig Stadien entfernt; dessen Name ist Emmaus. (Мр 16:12) 14 Und sie redeten miteinander von allen diesen Geschichten. 15 Und es geschah, als sie so redeten und einander fragten, da nahte sich Jesus selbst und ging mit ihnen. 16 Aber ihre Augen wurden gehalten, dass sie ihn nicht erkannten. 17 Er sprach aber zu ihnen: Was sind das für Dinge, die ihr miteinander verhandelt unterwegs? Da blieben sie traurig stehen. 18 Und der eine, mit Namen Kleopas, antwortete und sprach zu ihm: Bist du der Einzige unter den Fremden in Jerusalem, der nicht weiß, was in diesen Tagen dort geschehen ist? 19 Und er sprach zu ihnen: Was denn? Sie aber sprachen zu ihm: Das mit Jesus von Nazareth, der ein Prophet war, mächtig in Tat und Wort vor Gott und allem Volk; (Мт 21:11; Лк 7:16) 20 wie ihn unsre Hohenpriester und Oberen zur Todesstrafe überantwortet und gekreuzigt haben. 21 Wir aber hofften, er sei es, der Israel erlösen werde. Und über das alles ist heute der dritte Tag, dass dies geschehen ist. (Пс 130:8; Лк 2:25; Дії 1:6) 22 Auch haben uns erschreckt einige Frauen aus unserer Mitte, die sind früh bei dem Grab gewesen, 23 haben seinen Leib nicht gefunden, kommen und sagen, sie haben eine Erscheinung von Engeln gesehen, die sagen, er lebe. 24 Und einige von denen, die mit uns waren, gingen hin zum Grab und fanden’s so, wie die Frauen sagten; aber ihn sahen sie nicht. 25 Und er sprach zu ihnen: O ihr Toren, zu trägen Herzens, all dem zu glauben, was die Propheten geredet haben! 26 Musste nicht der Christus dies erleiden und in seine Herrlichkeit eingehen? 27 Und er fing an bei Mose und allen Propheten und legte ihnen aus, was in allen Schriften von ihm gesagt war. (Пс 22:1; Іс 52:13) 28 Und sie kamen nahe an das Dorf, wo sie hingingen. Und er stellte sich, als wollte er weitergehen. 29 Und sie nötigten ihn und sprachen: Bleibe bei uns; denn es will Abend werden, und der Tag hat sich geneigt. Und er ging hinein, bei ihnen zu bleiben. 30 Und es geschah, als er mit ihnen zu Tisch saß, nahm er das Brot, dankte, brach’s und gab’s ihnen. (Лк 9:16; Лк 22:19; Ів 21:12) 31 Da wurden ihre Augen geöffnet, und sie erkannten ihn. Und er verschwand vor ihnen. 32 Und sie sprachen untereinander: Brannte nicht unser Herz in uns, da er mit uns redete auf dem Wege und uns die Schrift öffnete? 33 Und sie standen auf zu derselben Stunde, kehrten zurück nach Jerusalem und fanden die Elf versammelt und die bei ihnen waren; 34 die sprachen: Der Herr ist wahrhaftig auferstanden und dem Simon erschienen. (1Кор 15:4) 35 Und sie erzählten ihnen, was auf dem Wege geschehen war und wie er von ihnen erkannt wurde, da er das Brot brach.

Jesu Erscheinung vor den Jüngern

36 Als sie aber davon redeten, trat er selbst mitten unter sie und sprach zu ihnen: Friede sei mit euch! (Мр 16:14; Ів 20:19; Дії 1:1; 1Кор 15:5)

Мр 16:14Ів 20:19Дії 1:11Кор 15:5

37 Sie erschraken aber und fürchteten sich und meinten, sie sähen einen Geist. (Мт 14:26; Мр 6:49) 38 Und er sprach zu ihnen: Was seid ihr so erschrocken, und warum kommen solche Gedanken in euer Herz? 39 Seht meine Hände und meine Füße, ich bin’s selber. Fasst mich an und seht; denn ein Geist hat nicht Fleisch und Knochen, wie ihr seht, dass ich sie habe. 40 Und als er das gesagt hatte, zeigte er ihnen seine Hände und Füße. 41 Da sie es aber noch nicht glauben konnten vor Freude und sich verwunderten, sprach er zu ihnen: Habt ihr hier etwas zu essen? 42 Und sie legten ihm ein Stück gebratenen Fisch vor. (Ів 21:5; Ів 21:10; Дії 10:41) 43 Und er nahm’s und aß vor ihnen. 44 Er sprach aber zu ihnen: Das sind meine Worte, die ich zu euch gesagt habe, als ich noch bei euch war: Es muss alles erfüllt werden, was von mir geschrieben steht im Gesetz des Mose und in den Propheten und Psalmen. (Лк 18:31; Ів 5:39; Ів 5:46) 45 Da öffnete er ihnen das Verständnis, dass sie die Schrift verstanden, (Лк 9:45; Ів 12:16; Ів 20:9) 46 und sprach zu ihnen: So steht’s geschrieben, dass der Christus leiden wird und auferstehen von den Toten am dritten Tage; (Ос 6:2) 47 und dass gepredigt wird in seinem Namen Buße zur Vergebung der Sünden unter allen Völkern. Von Jerusalem an (Іс 42:6; Мт 28:19; Лк 2:32; Дії 2:38; Дії 5:31; Дії 17:30)

Іс 42:6Мт 28:19Лк 2:32Дії 2:38Дії 5:31Дії 17:30

48 seid ihr dafür Zeugen. (Дії 1:8) 49 Und siehe, ich sende auf euch, was mein Vater verheißen hat. Ihr aber sollt in der Stadt bleiben, bis ihr angetan werdet mit Kraft aus der Höhe. (Йоіл 3:1; Ів 15:26; Ів 16:7; Дії 1:4; Дії 2:1; Дії 2:16)

Йоіл 3:1Ів 15:26Ів 16:7Дії 1:4Дії 2:1Дії 2:16

Jesu Himmelfahrt

50 Er führte sie aber hinaus bis nach Betanien und hob die Hände auf und segnete sie. 51 Und es geschah, als er sie segnete, schied er von ihnen und fuhr auf gen Himmel. (Лк 9:51; Дії 1:2; Дії 1:9) 52 Sie aber beteten ihn an und kehrten zurück nach Jerusalem mit großer Freude (Лк 2:10) 53 und waren allezeit im Tempel und priesen Gott. (Дії 2:46)