1Тепер закликаю ваших старійшин, адже я теж старійшина, свідок Христових страждань, співучасник слави, що має з’явитися:2пасіть Божу отару, що є у вас, наглядайте за нею не з примусу, а добровільно, як до вподоби Богові. Пасіть не задля ненаситної жадоби, а із завзяттям;3не як ті, хто володіє над ввіреними, але як ті, хто є прикладом для отари.4І коли з’явиться Головний Пастир, ви отримаєте нев’янучий вінок слави.5Так само й ви, молодші, будьте покірні старшим. І всі одягніться в покору одне перед одним, адже: «Бог противиться гордим, а смиренним виявляє милість».[1]6Тож підкоріться під сильну руку Бога, щоб свого часу Він підніс вас.7Усі ваші турботи покладіть на Нього, бо Він піклується про вас.8Будьте тверезі! Пильнуйте! Ваш супротивник – диявол, і він ходить навкруги, як лев, що ричить, шукаючи, кого проковтнути.9Противтеся йому твердою вірою, знаючи, що ваші брати з усього світу зазнають таких самих страждань, що й ви.10А Бог всілякої благодаті, Який покликав вас до Своєї вічної слави в Христі Ісусі, після вашого недовгого страждання Сам вдосконалить вас, зміцнить, зробить сильними й непохитними.11Йому слава і влада навіки![2] Амінь.
Останні вітання
12Я коротко написав вам через Силуана, якого вважаю вірним братом, щоб закликати й завсідчити, що це істинна Божа благодать. Перебувайте в ній!13Вас вітає церква у Вавилоні, обрана, як і ви, а також мій син, Марк.14Вітайте одне одного поцілунком любові. Мир вам усім у Христі.
1Die Ältesten unter euch ermahne ich, der Mitälteste und Zeuge der Leiden Christi, der ich auch teilhabe an der Herrlichkeit, die offenbart werden soll: (Рим 8:17; 2Ів 1:1)2Weidet die Herde Gottes, die euch anbefohlen ist, und achtet auf sie, nicht gezwungen, sondern freiwillig, wie es Gott gefällt, nicht um schändlichen Gewinns willen, sondern von Herzensgrund, (Ів 21:16; Дії 20:28)3nicht als solche, die über die Gemeinden herrschen, sondern als Vorbilder der Herde. (флп 3:17; Тит 2:7)4So werdet ihr, wenn erscheinen wird der Erzhirte, die unverwelkliche Krone der Herrlichkeit empfangen. (1Кор 9:25; 2Тим 4:8)5Desgleichen ihr Jüngeren, ordnet euch den Ältesten unter. Alle aber miteinander bekleidet euch mit Demut; denn Gott widersteht den Hochmütigen, aber den Demütigen gibt er Gnade. (Йов 22:29; Прип 3:34; Мт 23:12; Як 4:6)6So demütigt euch nun unter die gewaltige Hand Gottes, damit er euch erhöhe zu seiner Zeit. (Як 4:10)7Alle eure Sorge werft auf ihn; denn er sorgt für euch. (Пс 55:23; Мт 6:25; флп 4:6)8Seid nüchtern und wacht; denn euer Widersacher, der Teufel, geht umher wie ein brüllender Löwe und sucht, wen er verschlinge. (Лк 22:31; 1Сол 5:6)9Dem widersteht, fest im Glauben, und wisst, dass ebendieselben Leiden über eure Brüder und Schwestern in der Welt kommen. (Як 4:7)
Segenswunsch und Grüße
10Der Gott aller Gnade aber, der euch berufen hat zu seiner ewigen Herrlichkeit in Christus, der wird euch, die ihr eine kleine Zeit leidet, aufrichten, stärken, kräftigen, gründen. (1Пет 1:6)11Ihm sei die Macht in alle Ewigkeit! Amen.12Durch Silvanus, den treuen Bruder, wie ich meine, habe ich euch wenige Worte geschrieben, zu ermahnen und zu bezeugen, dass es die rechte Gnade Gottes ist, in der ihr steht. (Дії 15:22)13Es grüßt euch aus Babylon[1] die Gemeinde, die mit euch auserwählt ist, und mein Sohn Markus. (2Тим 4:11)14Grüßt euch untereinander mit dem Kuss der Liebe. Friede sei mit euch allen, die ihr in Christus seid!