Римлян 8 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Життя через Духа

1 Тому зараз немає осуду для тих, хто в Ісусі Христі, 2 бо Закон Духа життя через Ісуса Христа звільнив вас від закону гріха та смерті. 3 Оскільки сила Закону була ослаблена через людське тіло, Бог послав Свого Сина в людському тілі, подібному до гріховного тіла, як жертву за гріх, і засудив гріх у тілі 4 для того, щоб справедливі вимоги Закону були виконані в нас, що живемо не за тілом, а за Духом. 5 Ті, хто живе за тілом, думають про тілесне; а ті, що за Духом, – про духовне. 6 Бо думки тіла – це смерть, а думки Духа – це життя і мир. 7 Розум, керований тілом, ворожий до Бога; він не підкоряється Божому Закону й не може цього зробити. 8 Ті, хто живе за тілом, не можуть догодити Богові. 9 Але ви не тілесні, а духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Якщо хтось не має Духа Христа, він Йому не належить. 10 Якщо ж Христос перебуває у вас, то, хоча ваше тіло й підлягає смерті через гріх, але Дух дає життя через праведність.^[1] 11 І якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Він – Той, Хто воскресив Христа з мертвих, – оживить і ваші смертні тіла через Його Духа, Який живе у вас. 12 Отже, брати, ми не є боржниками тіла, щоб жити за тілом. 13 Бо якщо живете за тілом, то помрете, але якщо ви Духом умертвляєте вчинки тіла, будете жити. 14 Адже всі, кого веде Дух Божий, є дітьми Божими. 15 Бо Дух, Якого ви отримали, не робить вас рабами, щоб ви знову жили в страху, але ви отримали Духа всиновлення, яким кличемо: «Авва, Отче!» 16 Сам Дух свідчить нашому духові, що ми є дітьми Бога. 17 Якщо ми діти, то й спадкоємці – спадкоємці Бога й співспадкоємці Христа, якщо ми насправді страждаємо разом із Ним, щоб із Ним розділити Його славу.

Слава, яка нас очікує

18 Я вважаю, що наші нинішні страждання не варто порівнювати зі славою, яка буде виявлена в нас. 19 Адже творіння з нетерпінням чекає, коли виявляться діти Божі. 20 Бо творіння було піддане розчаруванню не за власним вибором, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії, 21 що й саме творіння буде звільнене від рабства занепаду й отримає свободу й славу дітей Божих. 22 Ми знаємо, що все творіння стогне й страждає донині. 23 Та не тільки воно, але й ми самі, що маємо завдаток Духа, стогнемо в собі, з нетерпінням чекаючи всиновлення та відкуплення нашого тіла. 24 Бо ми були спасенні надією. Але видима надія – це зовсім не надія. Хто сподівається на те, що вже бачить? 25 А якщо ми сподіваємось на те, чого не бачимо, тоді з терпінням чекаємо цього. 26 Так само Дух допомагає нам у нашій слабкості. Бо ми не знаємо, за що і як маємо молитися, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями. 27 А Той, Хто досліджує наші серця, знає думки Духа, бо Дух заступається за святих з волі Божої. 28 Ми знаємо, що все працює на добро тих, що люблять Бога й що покликані згідно з Його наміром. 29 Адже кого Бог знав заздалегідь, тих і призначив наперед бути подібними до образу Свого Сина, щоб Він був Первістком серед багатьох братів. 30 І кого Він призначив наперед, тих Він покликав; кого покликав, тих і виправдав, і кого виправдав, тих і прославив.

Любов Божа в Ісусі Христі

31 Що ж тоді скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас? 32 Той, Хто не пощадив Свого Сина, але віддав Його за нас усіх, як же Він разом із Ним не подарує нам усього? 33 Хто буде обвинувачувати тих, кого Бог обрав? Бо саме Бог їх виправдовує. 34 Хто тоді їх засудить? Ісус Христос помер і воскрес. Він знаходиться праворуч від Бога й заступається за нас. 35 Хто відлучить нас від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? 36 Як написано: «Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення».^[2] (Пс 43:23) 37 Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу через Того, Хто полюбив нас. 38 Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39 ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка є в Ісусі Христі, нашому Господі.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Das neue Leben im Geist

1 So gibt es nun keine Verdammnis für die, die in Christus Jesus sind. 2 Denn das Gesetz des Geistes, der lebendig macht in Christus Jesus, hat dich frei gemacht von dem Gesetz der Sünde und des Todes. 3 Denn was dem Gesetz unmöglich war, weil es durch das Fleisch geschwächt war, das tat Gott: Er sandte seinen Sohn in der Gestalt des sündigen Fleisches und um der Sünde willen und verdammte die Sünde im Fleisch, (Дії 13:38; Євр 2:17) 4 damit die Gerechtigkeit, die das Gesetz fordert, in uns erfüllt werde, die wir nun nicht nach dem Fleisch wandeln, sondern nach dem Geist. (Гал 5:16; Гал 5:25) 5 Denn die da fleischlich sind, die sind fleischlich gesinnt; die aber geistlich sind, die sind geistlich gesinnt. 6 Denn fleischlich gesinnt sein ist der Tod, doch geistlich gesinnt sein ist Leben und Friede. (Рим 6:21; Гал 6:8) 7 Denn fleischlich gesinnt sein ist Feindschaft gegen Gott, weil das Fleisch sich dem Gesetz Gottes nicht unterwirft; denn es vermag’s auch nicht. (Як 4:4) 8 Die aber fleischlich sind, können Gott nicht gefallen. 9 Ihr aber seid nicht fleischlich, sondern geistlich, da ja Gottes Geist in euch wohnt. Wer aber Christi Geist nicht hat, der ist nicht sein. 10 Wenn aber Christus in euch ist, so ist der Leib zwar tot um der Sünde willen, der Geist aber ist Leben um der Gerechtigkeit willen. (Гал 2:20) 11 Wenn aber der Geist dessen, der Jesus von den Toten auferweckt hat, in euch wohnt, so wird er, der Christus von den Toten auferweckt hat, auch eure sterblichen Leiber lebendig machen durch seinen Geist, der in euch wohnt. (Рим 4:24) 12 So sind wir nun, liebe Brüder und Schwestern, nicht dem Fleisch schuldig, dass wir nach dem Fleisch leben. 13 Denn wenn ihr nach dem Fleisch lebt, so werdet ihr sterben müssen; wenn ihr aber durch den Geist die Taten des Leibes tötet, so werdet ihr leben. (Гал 6:8) 14 Denn welche der Geist Gottes treibt, die sind Gottes Kinder. (Гал 3:26) 15 Denn ihr habt nicht einen Geist der Knechtschaft empfangen, dass ihr euch abermals fürchten müsstet; sondern ihr habt einen Geist der Kindschaft empfangen, durch den wir rufen: Abba, lieber Vater! (Гал 4:5; 2Тим 1:7) 16 Der Geist selbst gibt Zeugnis unserm Geist, dass wir Gottes Kinder sind. 17 Sind wir aber Kinder, so sind wir auch Erben, nämlich Gottes Erben und Miterben Christi, da wir ja mit ihm leiden, damit wir auch mit ihm zur Herrlichkeit erhoben werden. (Гал 4:7; Об 21:7)

Hoffnung für die Schöpfung

18 Denn ich bin überzeugt, dass dieser Zeit Leiden nicht ins Gewicht fallen gegenüber der Herrlichkeit, die an uns offenbart werden soll. (2Кор 4:17) 19 Denn das ängstliche^[1] Harren der Kreatur wartet darauf, dass die Kinder Gottes offenbar werden. (Кол 3:4; 1Ів 3:2) 20 Die Schöpfung ist ja unterworfen der Vergänglichkeit – ohne ihren Willen, sondern durch den, der sie unterworfen hat –, doch auf Hoffnung; (Екл 1:4) 21 denn auch die Schöpfung wird frei werden von der Knechtschaft der Vergänglichkeit zu der herrlichen Freiheit der Kinder Gottes. 22 Denn wir wissen, dass die ganze Schöpfung bis zu diesem Augenblick seufzt und in Wehen liegt.

Die Gewissheit des Heils

23 Nicht allein aber sie, sondern auch wir selbst, die wir den Geist als Erstlingsgabe haben, seufzen in uns selbst und sehnen uns nach der Kindschaft, der Erlösung unseres Leibes. (2Кор 5:2) 24 Denn wir sind gerettet auf Hoffnung hin. Die Hoffnung aber, die man sieht, ist nicht Hoffnung; denn wie kann man auf das hoffen, was man sieht? (2Кор 5:7) 25 Wenn wir aber auf das hoffen, was wir nicht sehen, so warten wir darauf in Geduld. (Гал 5:5) 26 Desgleichen hilft auch der Geist unsrer Schwachheit auf. Denn wir wissen nicht, was wir beten sollen, wie sich’s gebührt, sondern der Geist selbst tritt für uns ein mit unaussprechlichem Seufzen. 27 Der aber die Herzen erforscht, der weiß, worauf der Sinn des Geistes gerichtet ist; denn er tritt für die Heiligen ein, wie Gott es will. 28 Wir wissen aber, dass denen, die Gott lieben, alle Dinge zum Besten dienen, denen, die nach seinem Ratschluss berufen sind. (Еф 1:11) 29 Denn die er ausersehen hat, die hat er auch vorherbestimmt, dass sie gleich sein sollten dem Bild seines Sohnes, damit dieser der Erstgeborene sei unter vielen Brüdern. (Кол 1:18; Євр 1:6) 30 Die er aber vorherbestimmt hat, die hat er auch berufen; die er aber berufen hat, die hat er auch gerecht gemacht; die er aber gerecht gemacht hat, die hat er auch verherrlicht. (Рим 3:26; 2Сол 2:13) 31 Was wollen wir nun hierzu sagen? Ist Gott für uns, wer kann wider uns sein? (Пс 118:6) 32 Der auch seinen eigenen Sohn nicht verschont hat, sondern hat ihn für uns alle dahingegeben – wie sollte er uns mit ihm nicht alles schenken? (Бут 22:16; Ів 3:16) 33 Wer will die Auserwählten Gottes beschuldigen? Gott ist hier, der gerecht macht. (Іс 50:8) 34 Wer will verdammen? Christus Jesus ist hier, der gestorben ist, ja mehr noch, der auch auferweckt ist, der zur Rechten Gottes ist und für uns eintritt. (Пс 110:1; Дії 2:33; Кол 3:1; Євр 7:25; Євр 10:12; 1Ів 2:1)

Пс 110:1Дії 2:33Кол 3:1Євр 7:25Євр 10:121Ів 2:1

35 Wer will uns scheiden von der Liebe Christi? Trübsal oder Angst oder Verfolgung oder Hunger oder Blöße oder Gefahr oder Schwert? (Пс 73:23) 36 Wie geschrieben steht: »Um deinetwillen werden wir getötet den ganzen Tag; wir sind geachtet wie Schlachtschafe.« 37 Aber in dem allen überwinden wir weit durch den, der uns geliebt hat. (1Ів 5:4) 38 Denn ich bin gewiss, dass weder Tod noch Leben, weder Engel noch Mächte noch Gewalten, weder Gegenwärtiges noch Zukünftiges, (Еф 6:12; Кол 2:15) 39 weder Hohes noch Tiefes noch irgendeine andere Kreatur uns scheiden kann von der Liebe Gottes, die in Christus Jesus ist, unserm Herrn.