від Biblica1Керівнику хору. На мотив«Лілея». Свідчення. Псалом Асафів.2Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе3перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!4Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!5ГОСПОДИ, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?6Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,7зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.8Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!9Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.10Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.11Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.12Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки Євфрат – своє молоде галуззя.13Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?14Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.15Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,16це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя,[1] яке Ти зміцнив для Себе.17Вогнем обпалена, обсічена лоза, від докорів Твоїх гине люд Твій.18Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.19Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.20ГОСПОДИ, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!
1Ein Psalm Asafs. Gott, es sind Heiden in dein Erbe eingefallen; / die haben deinen heiligen Tempel entweiht und aus Jerusalem einen Steinhaufen gemacht.2Sie haben die Leichname deiner Knechte / den Vögeln unter dem Himmel zu fressen gegeben und das Fleisch deiner Heiligen den Tieren im Lande.3Sie haben ihr Blut vergossen um Jerusalem her wie Wasser, und da war niemand, der sie begrub.4Wir sind bei unsern Nachbarn zur Schmach geworden, zu Spott und Hohn bei denen, die um uns her sind. (Пс 44:14)5Wie lange, HERR, willst du immerfort zürnen? Wie lange wird dein Eifer brennen wie Feuer?6Schütte deinen Grimm auf die Völker, die dich nicht kennen, und auf die Königreiche, die deinen Namen nicht anrufen. (Єр 10:25)7Denn sie haben Jakob gefressen und seine Stätte verwüstet.8Rechne uns die Schuld der Väter nicht an, erbarme dich unser bald, denn wir sind sehr elend.9Hilf du uns, Gott, unser Helfer, um deines Namens Ehre willen! Errette uns und vergib uns unsre Sünden um deines Namens willen!10Warum lässt du die Heiden sagen: »Wo ist nun ihr Gott?« Lass unter den Heiden vor unsern Augen kundwerden die Vergeltung für das Blut deiner Knechte, das vergossen ist. (Пс 115:12; Йоіл 2:17)11Lass vor dich kommen das Seufzen der Gefangenen; durch deinen starken Arm erhalte die Kinder des Todes12und vergilt unsern Nachbarn siebenfach ihr Schmähen, mit dem sie dich, Herr, geschmäht haben. (Пс 137:7)13Wir aber, dein Volk, die Schafe deiner Weide, danken dir ewiglich und verkünden deinen Ruhm für und für.