від Biblica1Керівнику хору. Псалом Давидів.2Непохитно я надіявся на ГОСПОДА, і Він прихилився до мене й почув моє волання.3Він підняв мене зі згубної ями, із багнистої трясовини. Він поставив мої ноги на скелі, непохитними зробив мої стопи.4І вклав Він в уста мої нову пісню – хвалу нашому Богові. Багато хто побачить це й наповниться страхом, і на ГОСПОДА покладатися буде.5Блаженний той, хто поклав свою надію на ГОСПОДА й хто не звертається до пихатих і схильних до брехні.6Численні чудеса, які Ти, ГОСПОДИ, Боже мій, здійснив, і задуми Твої щодо нас! Немає того, хто став би нарівні з Тобою! Я сповіщав би та розповідав про них, та настільки численні вони, що не переповісти.7Не забажав Ти ані жертви, ані дару, та вуха мої зробив чуйними.[1] Ні цілопалення, ні жертви за гріх Ти не вимагав. (Євр 10:5)8Тоді сказав я: «Ось я прийшов, у сувої книги написано про мене.9Я бажаю виконати Твою волю, мій Боже, і Закон Твій у нутрі моєму».10Я звіщав правду у великому зібранні; вуст своїх я не стуляв – Ти, ГОСПОДИ, знаєш.11Праведність Твою я не приховував у моєму серці, говорив про вірність Твою й спасіння Твоє. Не затаїв я милості й істини Твоєї перед великим зібранням.12Ти ж, ГОСПОДИ, не стримуй Свого милосердя від мене, Твоя милість та істина нехай завжди мене оберігають.13Бо оточили мене біди – немає їм ліку! Настигли мене беззаконня мої, так що не можу я бачити. Вони стали численнішими за волосся на моїй голові; серце моє завмерло.[2]14Нехай бажанням Твоїм, ГОСПОДИ, буде визволити мене! ГОСПОДИ, поспіши мені на допомогу!15Нехай посоромляться й ганьбою вкриються ті, хто шукає душі моєї, щоб забрати її. Нехай відсахнуться назад і спіткнуться ті, хто бажає мені зла.16Нехай вжахнуться через свій сором ті, що говорять мені: «Ага! Ага!»17Нехай же веселяться й радіють Тобою всі, хто шукає Тебе. Нехай ті, хто любить спасіння Твоє, говорять безупинно: «Звеличився ГОСПОДЬ!»18Я ж принижений та бідний, нехай Владика думає про мене. Ти – Допомога моя і Визволитель мій; Боже мій, не зволікай!
1Ein Psalm Davids, vorzusingen, für Jedutun. (ЛЄр 25:1; ЛЄр 25:3)2Ich habe mir vorgenommen: Ich will mich hüten, dass ich nicht sündige mit meiner Zunge; ich will meinem Mund einen Zaum anlegen, solange ich den Frevler vor mir sehen muss.3Ich bin verstummt und still und schweige fern der Freude und muss mein Leid in mich fressen. (Пс 38:14)4Mein Herz ist entbrannt in meinem Leibe; / wenn ich seufze, brennt es wie Feuer. So rede ich mit meiner Zunge:5»HERR, lehre doch mich, / dass es ein Ende mit mir haben muss und mein Leben ein Ziel hat und ich davon muss. (Йов 14:5; Пс 90:12)6Siehe, meine Tage sind eine Handbreit bei dir, und mein Leben ist wie nichts vor dir. Ach, wie gar nichts sind alle Menschen, die doch so sicher leben! Sela. (Пс 90:5)7Sie gehen daher wie ein Schatten / und machen sich viel vergebliche Unruhe; sie sammeln und wissen nicht, wer es kriegen wird.« (Пс 49:17; Екл 2:18; Екл 2:21; Лк 12:15)8Nun, Herr, wes soll ich mich trösten? Ich hoffe auf dich.9Errette mich von aller meiner Sünde und lass mich nicht den Narren zum Spott werden.10Ich will schweigen und meinen Mund nicht auftun; denn du hast es getan.11Wende deine Plage von mir; ich vergehe, weil deine Hand nach mir greift.12Wenn du den Menschen züchtigst um der Sünde willen, / so verzehrst du seine Schönheit wie Motten ein Kleid. Ach, wie gar nichts sind doch alle Menschen. Sela.13Höre mein Gebet, HERR, und vernimm mein Schreien, schweige nicht zu meinen Tränen; denn ich bin ein Gast bei dir, ein Fremdling wie alle meine Väter. (Лев 25:23; Пс 119:19; Євр 11:13; 1Пет 2:11)14Lass ab von mir, dass ich mich erquicke, ehe ich dahinfahre und nicht mehr bin.