від Biblica1Псалом Давидів. Благословенний ГОСПОДЬ, скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни.2Він – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій.3ГОСПОДИ, хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього?4Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає.5ГОСПОДИ, нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться.6Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх.7Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців,8що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.[1]9Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю –10Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча.11Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.12Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу;13комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої будуть тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших;14бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому в стіні, ні виходу в полон, ані зойку на вулицях наших.[2]15Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – ГОСПОДЬ!
Bitte um Verschonung und Hilfe (Der siebente Bußpsalm)
1Ein Psalm Davids. HERR, erhöre mein Gebet, / vernimm mein Flehen um deiner Treue willen, erhöre mich um deiner Gerechtigkeit willen,2und geh nicht ins Gericht mit deinem Knecht; denn vor dir ist kein Lebendiger gerecht. (Йов 9:2; Пс 130:3; Рим 3:20)3Denn der Feind verfolgt meine Seele und schlägt mein Leben zu Boden, er legt mich ins Finstere wie die, die lange schon tot sind.4Und mein Geist ist in mir geängstet, mein Herz ist erstarrt in meinem Leibe.5Ich gedenke an die früheren Zeiten; / ich sinne nach über all deine Taten und spreche von den Werken deiner Hände. (Пс 77:6)6Ich breite meine Hände aus zu dir, meine Seele dürstet nach dir wie ein dürres Land. Sela. (Пс 42:2)7HERR, erhöre mich bald, mein Geist vergeht; verbirg dein Antlitz nicht vor mir, dass ich nicht gleich werde denen, die in die Grube fahren.8Lass mich am Morgen hören deine Gnade; denn ich hoffe auf dich. Tu mir kund den Weg, den ich gehen soll; denn mich verlangt nach dir.9Errette mich, HERR, von meinen Feinden; zu dir nehme ich meine Zuflucht.10Lehre mich tun nach deinem Wohlgefallen, / denn du bist mein Gott; dein guter Geist führe mich auf ebner Bahn.11HERR, erquicke mich um deines Namens willen; führe mich aus der Not um deiner Gerechtigkeit willen,12und vernichte meine Feinde um deiner Güte willen und bringe alle um, die mich bedrängen; denn ich bin dein Knecht.