Івана 20 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Воскресіння Ісуса

1 У перший день тижня^[1], рано-вранці, коли ще було темно, Марія Магдалина пішла до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений. 2 Вона побігла до Симона Петра та до іншого учня, якого любив Ісус, і сказала їм: «Забрали Господа з гробниці, і ми не знаємо, куди Його поклали!» 3 Тоді Петро та інший учень пішли до гробниці. 4 Вони обидва бігли, але другий учень випередив Петра й прибув до гробниці перший. 5 Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину, що лежала там, але не ввійшов. 6 Слідом за ним прибув Симон Петро і ввійшов у гробницю. Він побачив полотно, що лежало, 7 а також хустину, якою була обмотана голова Ісуса. Вона лежала не з полотном, але окремо, в іншому місці. 8 Тоді й другий учень, який першим прийшов до гробниці, також увійшов усередину. Він побачив і повірив. 9 (Бо вони ще не розуміли, що згідно з Писанням Ісус повинен був воскреснути з мертвих.)^[2] (Пс 15:10) 10 Потім учні повернулися до себе.

Ісус з’являється Марії Магдалині

11 Марія ж стояла біля гробу й плакала. Плачучи, вона нахилилася, щоб заглянути в гробницю, 12 і побачила двох ангелів у білому, що сиділи там, де лежало тіло Ісуса, – один у головах, а другий у ногах. 13 Вони запитали: ―Жінко, чому ти плачеш? Вона відповіла: ―Тому що взяли мого Господа, і не знаю, куди Його поклали. 14 Сказавши це, вона обернулася й побачила Ісуса, що стояв там, але не зрозуміла, що це Ісус. 15 Він запитав її: ―Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, сказала Йому: ―Пане, якщо Ти Його взяв, скажи мені, куди Ти Його поклав, і я заберу Його. 16 Ісус сказав їй: ―Маріє! Повернувшись до Нього, вона сказала єврейською: ―Раввуні! (Що означає«Учителю!») 17 Ісус сказав: ―Не затримуй Мене, бо Я ще не піднімався до Отця. А йди до Моїх братів і скажи їм: «Я піднімаюсь до Мого Отця й вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога». 18 Марія Магдалина пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа!» І вона розповіла їм, що Він сказав.

Ісус звертається до своїх учнів

19 Увечері того ж першого дня тижня, коли учні були разом, – а двері були зачинені зі страху перед юдейськими керівниками, – Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!» 20 Кажучи це, показав їм Свої руки й бік. Учні зраділи, побачивши Господа. 21 Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас». 22 Сказавши це, Він дихнув на них і сказав: «Прийміть Святого Духа!» 23 Кому ви будете прощати гріхи, тому вони будуть прощені, а кому залишите, тому будуть залишені.

Ісус з’являється Фомі

24 Але Фома, один із дванадцяти, якого ще звали Близнюком, не був з учнями, коли прийшов Ісус. 25 Інші учні сказали йому: ―Ми бачили Господа! Але він сказав їм: ―Якщо я не побачу на Його руках ран від цвяхів, не вкладу свого пальця в рани від цвяхів і не вкладу своєї руки в рану на Його боці, то не повірю. 26 Через тиждень учні Ісуса знову зібралися в домі, і Фома був із ними. І хоча двері були зачинені, прийшов Ісус, став посеред них і сказав: ―Мир вам! 27 Потім сказав Фомі: ―Поклади сюди свій палець. Подивися на Мої руки. Простягни свою руку й вклади її у Мій бік. І не будь невіруючим, а повір! 28 Фома відповів Йому: ―Господь мій і Бог мій! 29 Ісус сказав йому: ―Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й повірили.

Мета Євангелія від Івана

30 Ісус зробив багато інших знаків перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі. 31 Але це було написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім’я.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Der Ostermorgen

1 Am ersten Tag der Woche kommt Maria Magdalena früh, als es noch finster war, zum Grab und sieht, dass der Stein vom Grab weggenommen war. (Мт 28:1; Мр 16:1; Лк 24:1) 2 Da läuft sie und kommt zu Simon Petrus und zu dem andern Jünger, den Jesus lieb hatte, und spricht zu ihnen: Sie haben den Herrn weggenommen aus dem Grab, und wir wissen nicht, wo sie ihn hingelegt haben. (Ів 13:23) 3 Da gingen Petrus und der andere Jünger hinaus, und sie kamen zum Grab. 4 Es liefen aber die beiden miteinander, und der andere Jünger lief voraus, schneller als Petrus, und kam als Erster zum Grab, 5 schaut hinein und sieht die Leinentücher liegen; er ging aber nicht hinein. 6 Da kam Simon Petrus ihm nach und ging hinein in das Grab und sieht die Leinentücher liegen, 7 und das Schweißtuch, das auf Jesu Haupt gelegen hatte, nicht bei den Leinentüchern, sondern daneben, zusammengewickelt an einem besonderen Ort. (Ів 11:44) 8 Da ging auch der andere Jünger hinein, der als Erster zum Grab gekommen war, und sah und glaubte. 9 Denn sie verstanden die Schrift noch nicht, dass er von den Toten auferstehen müsste. (Мр 8:31; Лк 24:7; Лк 24:25; Дії 2:24; 1Кор 15:4)

Мр 8:31Лк 24:7Лк 24:25Дії 2:241Кор 15:4

10 Da gingen die Jünger wieder zu den anderen zurück.

Maria Magdalena

11 Maria aber stand draußen vor dem Grab und weinte. Als sie nun weinte, beugte sie sich in das Grab hinein 12 und sieht zwei Engel in weißen Gewändern sitzen, einen zu Häupten und den andern zu den Füßen, wo der Leichnam Jesu gelegen hatte. 13 Und die sprachen zu ihr: Frau, was weinst du? Sie spricht zu ihnen: Sie haben meinen Herrn weggenommen, und ich weiß nicht, wo sie ihn hingelegt haben. 14 Und als sie das sagte, wandte sie sich um und sieht Jesus stehen und weiß nicht, dass es Jesus ist. 15 Spricht Jesus zu ihr: Frau, was weinst du? Wen suchst du? Sie meint, es sei der Gärtner, und spricht zu ihm: Herr, hast du ihn weggetragen, so sage mir: Wo hast du ihn hingelegt? Dann will ich ihn holen. 16 Spricht Jesus zu ihr: Maria! Da wandte sie sich um und spricht zu ihm auf Hebräisch: Rabbuni!, das heißt: Meister! (Ів 1:38) 17 Spricht Jesus zu ihr: Rühre mich nicht an! Denn ich bin noch nicht aufgefahren zum Vater. Geh aber hin zu meinen Brüdern und sage ihnen: Ich fahre auf zu meinem Vater und eurem Vater, zu meinem Gott und eurem Gott. (Євр 2:11) 18 Maria Magdalena geht und verkündigt den Jüngern: »Ich habe den Herrn gesehen«, und was er zu ihr gesagt habe.

Die Vollmacht der Jünger

19 Am Abend aber dieses ersten Tages der Woche, da die Jünger versammelt und die Türen verschlossen waren aus Furcht vor den Juden, kam Jesus und trat mitten unter sie und spricht zu ihnen: Friede sei mit euch! (Мр 16:14; Лк 24:36) 20 Und als er das gesagt hatte, zeigte er ihnen die Hände und seine Seite. Da wurden die Jünger froh, dass sie den Herrn sahen. (1Ів 1:1) 21 Da sprach Jesus abermals zu ihnen: Friede sei mit euch! Wie mich der Vater gesandt hat, so sende ich euch. (Ів 17:18) 22 Und als er das gesagt hatte, blies er sie an und spricht zu ihnen: Nehmt hin den Heiligen Geist! 23 Welchen ihr die Sünden erlasst, denen sind sie erlassen; welchen ihr sie behaltet, denen sind sie behalten. (Мт 18:18)

Thomas

24 Thomas aber, einer der Zwölf, der Zwilling genannt wird, war nicht bei ihnen, als Jesus kam. (Ів 11:16; Ів 14:5; Ів 21:2) 25 Da sagten die andern Jünger zu ihm: Wir haben den Herrn gesehen. Er aber sprach zu ihnen: Wenn ich nicht in seinen Händen die Nägelmale sehe und lege meinen Finger in die Nägelmale und lege meine Hand in seine Seite, kann ich’s nicht glauben. (Ів 19:34) 26 Und nach acht Tagen waren seine Jünger abermals drinnen, und Thomas war bei ihnen. Kommt Jesus, als die Türen verschlossen waren, und tritt mitten unter sie und spricht: Friede sei mit euch! 27 Danach spricht er zu Thomas: Reiche deinen Finger her und sieh meine Hände, und reiche deine Hand her und lege sie in meine Seite, und sei nicht ungläubig, sondern gläubig! 28 Thomas antwortete und sprach zu ihm: Mein Herr und mein Gott! (Ів 1:1) 29 Spricht Jesus zu ihm: Weil du mich gesehen hast, darum glaubst du? Selig sind, die nicht sehen und doch glauben! (Євр 11:1; 1Пет 1:8) 30 Noch viele andere Zeichen tat Jesus vor seinen Jüngern, die nicht geschrieben sind in diesem Buch. (Ів 21:24) 31 Diese aber sind geschrieben, damit ihr glaubt, dass Jesus der Christus ist, der Sohn Gottes, und damit ihr, weil ihr glaubt, das Leben habt in seinem Namen. (1Ів 5:13)