від Biblica1Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом.2Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,3сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.4Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – глибоке розуміння.5Схилю своє вухо до притчі, відкрию під звуки арфи мою загадку:6Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –7тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?8Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові належного викупу[1] за нього.9Бо занадто дорогим був би викуп за його душу, тому повік не досягти того,10щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті[2].11Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.12Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!13Але ж людина не завжди перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.14Так, життєві дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.[3]15Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло[4] для них.16Але Бог викупить душу мою з-під влади царства мертвих, коли прийме мене до Себе. Села17Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.18Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним до царства мертвих.19Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –20однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.21Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
1Ein Lied. Ein Psalm. Von den Korachitern.2Groß ist der HERR und hoch zu loben
in der Stadt unseres Gottes. (Пс 95:3; Пс 96:4; Пс 145:3)3Sein heiliger Berg ragt herrlich empor;
er ist die Freude der ganzen Erde.
Der Berg Zion liegt weit im Norden;
er ist die Stadt des großen Königs. (Пс 50:2; Пс 78:68; Іс 14:13; ПлЄр 2:15)4Gott ist in ihren Palästen,
als sichere Burg erwiesen. (Пс 46:6)5Denn siehe: Könige traten zusammen,
gemeinsam rückten sie näher. (Суд 5:19)6Sie sahen auf, da erstarrten sie;
sie waren bestürzt und flohen.7Dort packte sie Zittern
wie Wehen eine Gebärende. (Вих 15:14)8Mit Sturm aus dem Osten
zerbrichst du die Schiffe von Tarschisch. (Іс 2:16)9Wie wir es gehört, so haben wir es gesehen /
in der Stadt des HERRN der Heerscharen, der Stadt unsres Gottes.
Gott macht sie fest auf ewig. [Sela]10Wir haben, Gott, deine Huld bedacht
inmitten deines Tempels.11Wie dein Name, Gott, /
so reicht dein Ruhm bis an die Enden der Erde;
deine Rechte ist voll von Gerechtigkeit. (Пс 113:3; Мал 1:11)12Der Berg Zion freue sich,
die Töchter Judas sollen über deine Urteile jubeln. (Пс 97:8)13Umkreist den Zion, umschreitet ihn,
zählt seine Türme! (Пс 122:3; Іс 26:1)14Betrachtet seine Wälle, /
geht in seinen Palästen umher,
damit ihr einem späteren Geschlecht erzählen könnt: (Пс 22:31)15Ja, das ist Gott, unser Gott /
für immer und ewig.
Über das Sterben hinaus wird er selbst uns leiten. (Пс 102:28)