1Ein Lied. Ein Psalm der Korachiter. Für den Chormeister. Nach der Weise Krankheit zu singen. Ein Weisheitslied Hemans, des Esrachiters.2HERR, du Gott meiner Rettung,
am Tag und in der Nacht schrei ich vor dir. (Ps 77,3)3Lass mein Bittgebet vor dein Angesicht kommen,
neige dein Ohr meinem Rufen! (Ps 17,6; Ps 119,170)4Denn mit Leid ist meine Seele gesättigt,
mein Leben berührt die Totenwelt. (Hi 17,1; Hi 33,22)5Schon zähle ich zu denen, die hinabsteigen in die Grube,
bin wie ein Mensch, in dem keine Kraft mehr ist. (Ps 143,7)6Ausgestoßen unter den Toten,
wie Erschlagene, die im Grab liegen,
derer du nicht mehr gedenkst,
abgeschnitten sind sie von deiner Hand.[1]7Du brachtest mich in die unterste Grube,
in Finsternisse, in Tiefen.8Auf mir lastet dein Grimm,
mit all deinen Wogen drückst du mich nieder. [Sela][2] (Ps 42,8)9Entfernt hast du von mir meine Vertrauten,
zum Abscheu machtest du mich ihnen.
Gefangen bin ich und komm nicht heraus. (Ps 31,12)10Mein Auge erlischt vor Elend.
Den ganzen Tag, HERR, ruf ich zu dir,
ich strecke nach dir meine Hände aus.11Wirst du an den Toten Wunder tun,
werden Schatten aufstehn, um dir zu danken? [Sela] (Ps 6,6)12Erzählt man im Grab von deiner Huld,
von deiner Treue im Totenreich?13Werden deine Wunder in der Finsternis erkannt,
deine Gerechtigkeit im Land des Vergessens?14Ich aber, HERR, ich schreie zu dir um Hilfe,
am Morgen komme zu dir mein Bittgebet. (Ps 5,4)15Warum, HERR, verstößt du mich,
verbirgst vor mir dein Angesicht? (Hi 13,24)16Elend bin ich, ein Sterbender von Jugend an,
ich trage deine Schrecken und erstarre. (Hi 6,4; Hi 20,25)17Über mich fuhr dahin die Glut deines Zorns,
deine Schrecken haben mich vernichtet.18Sie umfluten mich den ganzen Tag wie Wasser,
sie dringen auf mich ein von allen Seiten. (Ps 42,8)19Entfernt hast du von mir Freunde und Nachbarn,
mein Vertrauter ist nur noch die Finsternis. (Hi 17,13; Ps 31,12)
Psalm 88
Новий Переклад Українською
von Biblica1Роздуми Етана-езрахітянина.2Про милість ГОСПОДА повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.3Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.4«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:5навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід непохитно поставлю престол твій». Села6І небеса прославлять чудеса Твої, ГОСПОДИ, Твою вірність – на зібранні святих.7Бо хто на хмарах може стати в один ряд із ГОСПОДОМ? Хто серед синів Божих[1] міг би бути подібним до ГОСПОДА?8Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.9ГОСПОДИ, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.10Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.11Ти вразив Раава[2], немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх. (Ps 86,4)12Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.13Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.14Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.15Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.16Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, ГОСПОДИ, вони ходять.17Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.18Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.19Адже від ГОСПОДА – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.20Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.21Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.22Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.23Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.24Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.25Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.26Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.27Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“28Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.29Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.30Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.31Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,32якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,33то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.34Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.35Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.36Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же тепер скажу Я неправду Давидові?37Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,38як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». Села39Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.40Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.41Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.42Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.44Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.45Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.46Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. Села47Доки, ГОСПОДИ, ховатися будеш? Чи назавжди? Доки палатиме, як вогонь, гнів Твій?48Згадай, яке швидкоплинне життя моє![3] Для якого марного життя Ти створив усіх синів людських!49Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? Села50Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?51Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,52як безчестять вороги Твої, ГОСПОДИ, як неславлять сліди помазанця Твого.53Благословенний ГОСПОДЬ повіки! Амінь і амінь!