1.Korinther 11 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

1 Nehmt mich zum Vorbild, wie ich Christus zum Vorbild nehme! (1Kor 4,16; Phil 3,17; Phil 4,9)

MISSSTÄNDE BEIM GEMEINDEGOTTESDIENST

Unschickliches Auftreten der Frauen beim gottesdienstlichen Handeln

2 Ich lobe euch, dass ihr in allem an mich denkt und an den Überlieferungen festhaltet, wie ich sie euch übergeben habe. (2Thess 2,15) 3 Ihr sollt aber wissen, dass Christus das Haupt eines jeden Mannes ist, der Mann aber das Haupt der Frau und Gott das Haupt Christi. (1Mo 3,16; 1Kor 3,23; Eph 5,23) 4 Jeder Mann, der betet oder prophetisch redet und dabei sein Haupt bedeckt hat, entehrt sein Haupt. (1Kor 14,1) 5 Jede Frau aber, die betet oder prophetisch redet und dabei ihr Haupt nicht verhüllt, entehrt ihr Haupt. Sie unterscheidet sich dann in keiner Weise von einer Geschorenen. 6 Denn wenn eine Frau sich nicht verhüllt, soll sie sich doch gleich scheren lassen. Ist es aber für eine Frau eine Schande, sich die Haare abschneiden oder sich kahl scheren zu lassen, dann soll sie sich auch verhüllen. 7 Der Mann darf sein Haupt nicht verhüllen, weil er Bild und Abglanz Gottes ist; die Frau aber ist der Abglanz des Mannes. (1Mo 1,27) 8 Denn der Mann stammt nicht von der Frau, sondern die Frau vom Mann. (1Mo 2,22; 1Tim 2,13) 9 Der Mann wurde auch nicht für die Frau erschaffen, sondern die Frau für den Mann. (1Mo 2,18) 10 Deswegen soll die Frau Acht haben auf ihr Haupt um der Engel willen. 11 Doch im Herrn gibt es weder die Frau ohne den Mann noch den Mann ohne die Frau. 12 Denn wie die Frau vom Mann stammt, so kommt der Mann durch die Frau zur Welt; alles aber stammt von Gott. 13 Urteilt selber! Gehört es sich, dass eine Frau unverhüllt zu Gott betet? 14 Lehrt euch nicht schon die Natur, dass es für den Mann eine Schande, 15 für die Frau aber eine Ehre ist, lange Haare zu tragen? Denn der Frau ist das Haar als Hülle gegeben. 16 Wenn aber einer meint, er müsse darüber streiten: Wir und auch die Gemeinden Gottes kennen einen solchen Brauch nicht.

Unwürdiges Verhalten bei der Feier des Herrenmahls

17 Wenn ich schon Anweisungen gebe: Das kann ich nicht loben, dass ihr nicht zu eurem Nutzen, sondern zu eurem Schaden zusammenkommt. 18 Zunächst höre ich, dass es Spaltungen unter euch gibt, wenn ihr als Gemeinde zusammenkommt; zum Teil glaube ich das auch. (1Kor 1,10; 1Kor 3,3) 19 Denn es muss Parteiungen geben unter euch, damit die Bewährten unter euch offenkundig werden. 20 Wenn ihr euch versammelt, ist das kein Essen des Herrenmahls; 21 denn jeder nimmt beim Essen sein eigenes Mahl vorweg und dann hungert der eine, während der andere betrunken ist.^[1] 22 Könnt ihr denn nicht zu Hause essen und trinken? Oder verachtet ihr die Kirche Gottes? Wollt ihr jene demütigen, die nichts haben? Was soll ich dazu sagen? Soll ich euch etwa loben? In diesem Fall kann ich euch nicht loben. (Jak 2,5) 23 Denn ich habe vom Herrn empfangen, was ich euch dann überliefert habe: Jesus, der Herr, nahm in der Nacht, in der er ausgeliefert wurde, Brot, (Mt 26,26; Mk 14,22; Lk 22,19; 1Kor 15,3)

Mt 26,26Mk 14,22Lk 22,191Kor 15,3

24 sprach das Dankgebet, brach das Brot und sagte: Das ist mein Leib für euch. Tut dies zu meinem Gedächtnis!^[2] 25 Ebenso nahm er nach dem Mahl den Kelch und sagte: Dieser Kelch ist der neue Bund in meinem Blut. Tut dies, sooft ihr daraus trinkt, zu meinem Gedächtnis! (Jer 31,31) 26 Denn sooft ihr von diesem Brot esst und aus dem Kelch trinkt, verkündet ihr den Tod des Herrn, bis er kommt. (Mt 26,29; Mk 14,25; Lk 22,16) 27 Wer also unwürdig von dem Brot isst und aus dem Kelch des Herrn trinkt, macht sich schuldig am Leib und am Blut des Herrn. 28 Jeder soll sich selbst prüfen; erst dann soll er von dem Brot essen und aus dem Kelch trinken. 29 Denn wer davon isst und trinkt, ohne den Leib zu unterscheiden, der zieht sich das Gericht zu, indem er isst und trinkt. 30 Deswegen sind unter euch viele schwach und krank und nicht wenige sind schon entschlafen. 31 Gingen wir mit uns selbst ins Gericht, dann würden wir nicht gerichtet. 32 Doch wenn wir jetzt vom Herrn gerichtet werden, dann ist es eine Zurechtweisung, damit wir nicht zusammen mit der Welt verdammt werden. 33 Wenn ihr also zum Mahl zusammenkommt, meine Brüder und Schwestern, wartet aufeinander!^[3] 34 Wer Hunger hat, soll zu Hause essen; sonst wird euch die Zusammenkunft zum Gericht. Weitere Anordnungen werde ich treffen, wenn ich komme. (1Kor 16,5)

Новий Переклад Українською

von Biblica

1 Будьте моїми послідовниками, як і я наслідую Христа.

Про покривання голови

2 Хвалю вас за те, що ви в усьому згадуєте мене та дотримуєтесь настанов так, як я вам їх передав. 3 Проте я хочу, щоб ви знали: Головою кожного чоловіка є Христос, головою жінки – чоловік, а Головою Христа – Бог. 4 Кожен чоловік, що молиться або пророкує з покритою головою^[1], ганьбить свою Голову. 5 І кожна жінка, що молиться або пророкує з непокритою головою, ганьбить свою голову, бо для неї це те саме, що бути з поголеною головою. 6 Адже якщо жінка не покриває голови, то нехай і обстрижеться! Але якщо для жінки соромно бути обстриженою чи поголеною, то нехай покривається! 7 Чоловік, будучи образом і славою Бога, не повинен покривати голову, а жінка – це слава чоловіка. 8 Адже не чоловік походить від жінки, але жінка – від чоловіка, 9 і не чоловік був створений для жінки, але жінка – для чоловіка. 10 Тому жінка повинна мати на голові знак влади заради ангелів. 11 Однак у Господі – ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка. 12 Бо як жінка – від чоловіка, так і чоловік – через жінку, але все походить від Бога. 13 Судіть самі: чи годиться жінці молитися Богу непокритою? 14 Хіба сама природа речей не вчить вас, що для чоловіка ганебно мати довге волосся, 15 а якщо жінка має довге волосся, то це слава для неї? Бо волосся дано їй замість покривала. 16 Якщо ж хтось бажає посперечатися, то ні ми, ні Божі церкви такого звичаю не маємо.

Щодо Господньої Вечері

17 Даючи вам ці настанови, я не хвалю вас, бо ви збираєтеся разом не на користь, а на шкоду. 18 Передусім я чую, що коли ви збираєтеся разом у церкві, то між вами існують розділення, і я частково цьому вірю. 19 Звісно, так треба, щоб між вами були різні угрупування, аби виявилися перевірені^[2]. 20 Коли ви збираєтеся разом, ви не споживаєте Вечері Господньої, 21 адже, перш ніж споживати її, кожен їсть свою вечерю, тож хтось голодує, а хтось напивається. 22 Хіба ви не маєте домів, щоб їсти й пити? Чи, може, ви зневажаєте церкву Божу та хочете осоромити тих, що не мають нічого? Що мені вам сказати? Похвалити вас? За це я вас не похвалю. 23 Адже я прийняв від Господа те, чого вас навчив: Господь Ісус у ніч, коли був зраджений, узяв хліб 24 та, подякувавши, розламав і дав їм, кажучи: «Це є тіло Моє для вас. Чиніть це на згадку про Мене». 25 Так само після вечері взяв і чашу, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові. Кожного разу, як п’єте її, чиніть це на згадку про Мене». 26 Адже щоразу, коли ви їсте цей хліб і п’єте з цієї чаші, ви звіщаєте смерть Господа, поки Він не прийде. 27 Той, хто їстиме цей хліб і питиме цю чашу недостойно, буде винний перед тілом та кров’ю Господа. 28 Нехай людина перевірить себе й лише потім їсть із хліба та п’є з чаші. 29 Адже хто їсть і п’є негідно, не розрізняючи тіла Господнього, їсть і п’є на власний осуд. 30 Тому серед вас багато слабких і хворих, та чимало тих, що сплять^[3]. 31 Але якби ми перевіряли самих себе, то не були б судимі. 32 Проте коли Господь нас судить, то Він повчає^[4] нас, щоб ми не були судимі разом зі світом. 33 Тож, брати мої, збираючись, щоб їсти, чекайте одне одного. 34 Якщо хтось голодний, то нехай їсть вдома, щоб ви не збиралися для суду. Про інше я роздам указівки, коли прийду.