1.Korinther 10 | Einheitsübersetzung 2016

Einheitsübersetzung 2016

Israels Geschichte als Warnung

1 Ihr sollt wissen, Brüder und Schwestern, dass unsere Väter alle unter der Wolke waren, alle durch das Meer zogen (2Mo 13,21; 2Mo 14,22; Ps 78,13) 2 und alle auf Mose getauft wurden in der Wolke und im Meer. 3 Alle aßen auch die gleiche geistgeschenkte Speise (2Mo 16,4; Ps 78,24) 4 und alle tranken den gleichen geistgeschenkten Trank; denn sie tranken aus dem geistgeschenkten Felsen, der mit ihnen zog. Und dieser Fels war Christus. (2Mo 17,6; 4Mo 20,7; Ps 78,15) 5 Gott aber hatte an den meisten von ihnen kein Gefallen; denn er ließ sie in der Wüste umkommen. (4Mo 14,11) 6 Das aber geschah als warnendes Beispiel für uns: damit wir uns nicht von der Gier nach dem Bösen beherrschen lassen, wie jene sich von der Gier beherrschen ließen. (4Mo 11,4) 7 Werdet nicht Götzendiener wie einige von ihnen; denn es steht in der Schrift: Das Volk setzte sich zum Essen und Trinken; dann standen sie auf, um sich zu vergnügen. (2Mo 32,6) 8 Lasst uns nicht Unzucht treiben, wie einige von ihnen Unzucht trieben! Damals kamen an einem einzigen Tag dreiundzwanzigtausend Menschen um. (4Mo 25,1) 9 Lasst uns auch nicht Christus auf die Probe stellen, wie es einige von ihnen taten, die dann von Schlangen getötet wurden! (4Mo 21,5) 10 Murrt auch nicht, wie einige von ihnen murrten; sie wurden vom Verderber umgebracht! (2Mo 16,2; 4Mo 14,2; 4Mo 17,6) 11 Das aber geschah an ihnen, damit es uns als Beispiel dient; uns zur Warnung wurde es aufgeschrieben, uns, die das Ende der Zeiten erreicht hat. (Röm 15,4; 1Petr 4,7) 12 Wer also zu stehen meint, der gebe Acht, dass er nicht fällt. (Röm 11,20) 13 Noch ist keine Versuchung über euch gekommen, die den Menschen überfordert. Gott ist treu; er wird nicht zulassen, dass ihr über eure Kraft hinaus versucht werdet. Er wird euch mit der Versuchung auch einen Ausweg schaffen, sodass ihr sie bestehen könnt. (1Kor 1,8; 2Thess 3,3; Jak 1,13)

Unvereinbarkeit von Herrenmahl und Götzenopfermahl

14 Darum, meine Geliebten, meidet den Götzendienst! (1Joh 5,21) 15 Ich rede doch zu verständigen Menschen; urteilt selbst über das, was ich sage! 16 Ist der Kelch des Segens, über den wir den Segen sprechen, nicht Teilhabe am Blut Christi? Ist das Brot, das wir brechen, nicht Teilhabe am Leib Christi? (1Kor 11,24) 17 Ein Brot ist es. Darum sind wir viele ein Leib; denn wir alle haben teil an dem einen Brot. (Apg 2,42; Röm 12,5; 1Kor 12,12) 18 Schaut auf das irdische Israel: Haben die, welche von den Opfern essen, nicht teil am Altar? (3Mo 7,14; 4Mo 18,8; 5Mo 18,1; 1Kor 9,13)

3Mo 7,144Mo 18,85Mo 18,11Kor 9,13

19 Was meine ich damit? Dass Götzenopferfleisch wirklich etwas ist? Oder dass ein Götze wirklich etwas ist? (1Kor 8,4) 20 Nein, aber was man dort opfert, opfert man den Dämonen und nicht Gott. Ich will jedoch nicht, dass ihr Gemeinschaft mit Dämonen habt. (Ps 106,37) 21 Ihr könnt nicht den Kelch des Herrn trinken und den Kelch der Dämonen. Ihr könnt nicht teilhaben am Tisch des Herrn und am Tisch der Dämonen. (Mal 1,7; 2Kor 6,15) 22 Oder wollen wir die Eifersucht des Herrn wecken? Sind wir stärker als er? (5Mo 32,21)

Rücksicht auf das Gewissen des Anderen beim Verzehr von Götzenopferfleisch

23 Alles ist erlaubt - aber nicht alles nützt. Alles ist erlaubt - aber nicht alles baut auf.^[1] (1Kor 6,12) 24 Denkt dabei nicht an euch selbst, sondern an die anderen! (Röm 15,2; Phil 2,4) 25 Alles, was auf dem Fleischmarkt verkauft wird, das esst, ohne aus Gewissensgründen nachzuforschen. 26 Denn dem Herrn gehört die Erde und was sie erfüllt. (Ps 24,1) 27 Wenn ein Ungläubiger euch einlädt und ihr hingehen möchtet, dann esst, was euch vorgesetzt wird, ohne aus Gewissensgründen nachzuforschen! 28 Wenn euch aber jemand darauf hinweist: Das ist Opferfleisch!, dann esst nicht davon mit Rücksicht auf den, der euch aufmerksam gemacht hat, und auf das Gewissen; (1Kor 8,7) 29 ich meine aber nicht das eigene Gewissen, sondern das des anderen; denn warum soll meine Freiheit vom Gewissen eines anderen abhängig sein? 30 Wenn ich in Dankbarkeit mitesse, soll ich dann getadelt werden, dass ich etwas esse, wofür ich Dank sage? (Röm 14,6; 1Tim 4,3) 31 Ob ihr also esst oder trinkt oder etwas anderes tut: Tut alles zur Verherrlichung Gottes! (Kol 3,17) 32 Gebt weder Juden noch Griechen, noch der Kirche Gottes Anlass zu einem Vorwurf! (Röm 14,13) 33 Auch ich suche allen in allem entgegenzukommen; ich suche nicht meinen Nutzen, sondern den Nutzen aller, damit sie gerettet werden. (1Kor 9,20)

Новий Переклад Українською

von Biblica

Приклади з історії народу Ізраїля

1 Адже я б не хотів, брати, щоб ви не знали, що всі наші прабатьки були під хмарою, усі проходили через море 2 та всі були хрещені в Мойсея у хмарі та в морі, 3 усі їли ту саму духовну їжу 4 й усі пили той самий духовний напій, бо пили зі Скелі, Яка йшла за ними; а Скелею був Христос. 5 Але Бог не уподобав більшості з них, тож їхні тіла були розсіяні в пустелі. 6 Усе це сталося для нашого прикладу, щоб ми не були тими, хто прагне зла, як прагнули вони. 7 Не ставайте ідолопоклонниками, як деякі з них, адже написано: «Народ сів їсти й пити, а потім встали й почали веселитися»^[1]. 8 Не піддаваймося розпусті, як піддалися розпусті деякі з них, через це одного дня їх полягло двадцять три тисячі. 9 Не випробовуймо Христа^[2], як зробили деякі з них та були вбиті зміями. 10 І не нарікайте, як нарікали деякі з них та були знищені Згубником. 11 Це трапилося з ними для нашого прикладу та було написано для того, щоб попередити нас, кого досягнуло сповнення віків. 12 Тож хто вважає, що стоїть, нехай пильнує, аби не впав! 13 Вас не спіткало жодне випробування, яке б не було людським. Але вірний Бог, Який не дозволить вам бути випробуваними понад те, що ви можете витримати^[3], а разом із випробуванням підготував і шлях для виходу, щоб ви могли витримати.

Жертви, принесені ідолам, і Господня Вечеря

14 Тому, любі мої, тікайте від ідолопоклонства! 15 Кажу вам як мудрим: самі судіть, що кажу! 16 Хіба Чаша благословення, яку ми благословляємо, не є спільністю з кров’ю Христа? Хіба хліб, який ламаємо, не є спільністю з Христовим тілом? 17 Оскільки хліб один, то ми, хоч нас і багато, становимо одне тіло, бо всі розділяємо один хліб. 18 Подивіться на Ізраїль за тілом: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками жертовника? 19 Тож що я маю на увазі? Чи принесене в жертву ідолам має якесь значення або чи якийсь ідол має значення? 20 Ні, але я маю на увазі, що жертви язичників принесені демонам, а не Богу. Я не хочу, щоб ви були спільниками демонів! 21 Ви не можете пити чаші Господа й чаші демонів! Не можете бути спільниками столу Господнього та столу демонів! 22 Чи хочемо викликати Господні ревнощі? Хіба ми сильніші за Нього?

Усе на славу Бога

23 «Мені все дозволено», але не все йде на користь. «Мені все дозволено», але не все збудовує. 24 Нехай кожен шукає не свого блага, а блага іншого. 25 Їжте все, що продається на м’ясному ринку, ні про що не розпитуючи задля власного сумління, 26 адже«Господеві належить земля і все, що її наповнює»^[4]. (Ps 23,1) 27 Якщо хтось із невіруючих запросить вас до столу й ви забажаєте прийти, то їжте все, що вам подадуть, ні про що не розпитуючи задля власного сумління. 28 Але якщо хтось вам скаже: «Це було принесене в жертву ідолам!», тоді не їжте заради нього та заради сумління.^[5] 29 Я кажу не про ваше сумління, а про сумління іншого. Адже чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого? 30 Якщо я їм із вдячністю, то чому б мені бути зневаженим через те, за що я подякував? 31 Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи робите щось – усе робіть на славу Бога. 32 Не ставайте каменем спотикання ні для юдеїв, ні для язичників, ні для Церкви Божої, 33 як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи не своєї користі, але користі багатьох, щоб вони отримали спасіння.