Marek 8 | Český ekumenický překlad

Český ekumenický překlad

— Nasycení čtyř tisíců

1 Když s ním v těch dnech opět byl velký zástup a neměli co jíst, zavolal si učedníky a řekl jim: 2 „Je mi líto zástupu, neboť již tři dny jsou se mnou a nemají co jíst. 3 Když je pošlu domů hladové, zemdlí na cestě; vždyť někteří z nich jsou zdaleka.“ 4 Jeho učedníci mu odpověděli: „Odkud by kdo mohl tady na poušti vzít chléb, aby všecky nasytil?“ 5 Zeptal se jich: „Kolik chlebů máte?“ Řekli: „Sedm.“ 6 Nařídil tedy zástupu usednout na zem; vzal těch sedm chlebů, vzdal díky, lámal a dával svým učedníkům, aby je předkládali; oni je předložili zástupu. 7 Měli i několik rybiček; vzdal za ně díky a nařídil, aby je také předkládali. 8 I jedli, nasytili se a sebrali zbylých nalámaných chlebů sedm košů. 9 Těch lidí bylo asi čtyři tisíce. Pak je propustil. 10 Hned nato vstoupil se svými učedníky na loď a připlul do končin dalmanutských.

— Farizeové žádají znamení

11 Přišli farizeové a začali se s ním přít; žádali na něm znamení z nebe a tak ho pokoušeli. 12 V duchu si povzdechl a řekl: „Proč toto pokolení žádá znamení? Amen, pravím vám, tomuhle pokolení nebude dáno žádné znamení.“ 13 Odešel od nich, vstoupil opět na loď a odjel na druhý břeh.

— Varování před kvasem farizeů

14 Zapomněli si vzít s sebou chleby; na lodi měli jen jeden chléb. 15 Domlouval jim: „Hleďte se varovat kvasu farizeů a kvasu Herodova!“ 16 I začali mezi sebou rozmlouvat, že nemají chleba. 17 Když to Ježíš zpozoroval, řekl jim: „Proč mluvíte o tom, že nemáte chleba? Ještě nerozumíte a nechápete? Je vaše mysl zatvrzelá? 18 Oči máte, a nevidíte, uši máte, a neslyšíte! Nepamatujete se, 19 když jsem lámal těch pět chlebů pěti tisícům, kolik plných košů nalámaných chlebů jste sebrali?“ Řekli mu: „Dvanáct.“ 20 „A když sedm chlebů čtyřem tisícům, kolik plných košů nalámaných chlebů jste sebrali?“ Odpověděli mu: „Sedm.“ 21 Řekl jim: „Ještě nechápete?“

— Uzdravení slepého v Betsaidě

22 Přišli do Betsaidy. Přivedli k němu slepce a prosili jej, aby se ho dotkl. 23 I vzal toho slepého za ruku a vyvedl ho z vesnice; potřel mu slinou oči, vložil na něho ruce a ptal se ho: „Vidíš něco?“ 24 On pozvedl oči a řekl: „Vidím lidi, vypadají jako stromy, a chodí.“ 25 Potom mu znovu položil ruce na oči; slepý prohlédl, byl uzdraven a viděl všecko zcela zřetelně. 26 Ježíš ho poslal domů a přikázal mu: „Ale do vesnice nechoď!“

— Petrovo vyznání u Cesareje Filipovy

27 Ježíš se svými učedníky vyšel do vesnic u Cesareje Filipovy. Cestou se učedníků ptal: „Za koho mě lidé pokládají?“ 28 Řekli mu: „Za Jana Křtitele, jiní za Eliáše a někteří za jednoho z proroků.“ 29 Zeptal se jich: „A za koho mě pokládáte vy?“ Petr mu odpověděl: „Ty jsi Mesiáš.“ 30 I přikázal jim, aby nikomu o něm neříkali.

— První předpověď utrpení

31 A začal je učit, že Syn člověka musí mnoho trpět, být zavržen od starších, velekněží a zákoníků, být zabit a po třech dnech vstát. 32 A mluvil o tom otevřeně. Petr si ho vzal stranou a začal ho kárat. 33 On se však obrátil, podíval se na učedníky a pokáral Petra: „Jdi mi z cesty, satane; tvé smýšlení není z Boha, ale z člověka!“

— Následování

34 Zavolal k sobě zástup s učedníky a řekl jim: „Kdo chce jít se mnou, zapři sám sebe, vezmi svůj kříž a následuj mne. 35 Neboť kdo by chtěl zachránit svůj život, ten o něj přijde; kdo však přijde o život pro mne a pro evangelium, zachrání jej. 36 Co prospěje člověku, získá-li celý svět, ale ztratí svůj život? 37 Zač by mohl člověk získat zpět svůj život? 38 Kdo se stydí za mne a za má slova v tomto zpronevěřilém a hříšném pokolení, za toho se bude stydět i Syn člověka, až přijde v slávě svého Otce se svatými anděly.“

Новий Переклад Українською

od Biblica

Ісус годує чотири тисячі людей

1 У ті дні, коли знову зібралося багато людей і не мали, що їсти, Ісус покликав учнів та сказав їм: 2 ―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти. 3 І якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі прийшли здалека. 4 Учні відповіли Йому: ―Звідки в цій пустелі хтось зможе взяти стільки хліба, щоб нагодувати цих людей? 5 Ісус запитав: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім. 6 Ісус звелів людям сісти на землю. Потім узяв ті сім хлібів, подякував, розламав та дав Своїм учням, щоб вони роздали людям. 7 Ще мали й кілька малих рибин, Він благословив їх і звелів роздати й рибу. 8 Усі їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків. 9 Тих, що їли, було приблизно чотири тисячі. Потім відпустив їх. 10 Після цього Ісус відразу сів у човен разом зі своїми учнями та відплив до землі Далманутської.

Фарисеї вимагають знамення

11 До Ісуса підійшли фарисеї та почали сперечатися з Ним. Вони, випробовуючи Його, вимагали знамення з неба. 12 Ісус, глибоко зітхнувши у Своєму дусі, сказав: «Чому цей рід шукає знамення? Істинно кажу вам: цьому роду не дасться ніякого знамення». 13 І, залишивши їх, знову сів у човен та вирушив на другий бік моря.

Застереження від фарисейської закваски

14 Учні забули взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали в човні більше нічого 15 А Ісус застерігав їх: ―Дивіться та стережіться закваски фарисейської та закваски Ірода. 16 Вони міркували між собою: ―Він говорить так, тому що ми не маємо хлібів. 17 Знаючи про це, Ісус сказав: ―Чому ви міркуєте між собою, що не взяли хліба? Невже ви не збагнули й не розумієте? Невже ваше серце все ще закам’яніле? 18 Маєте очі, але не бачите? Маєте вуха, але не чуєте? Невже не пам’ятаєте? 19 Коли п’ять хлібів Я розділив для п’яти тисяч, то скільки повних кошиків залишків ви зібрали? Вони відповіли: ―Дванадцять. 20 ― А сім хлібів для чотирьох тисяч? І скільки повних кошиків із залишками ви зібрали? Вони відповіли: ―Сім. 21 Тоді Ісус сказав їм: ―Усе ще не розумієте?

Зцілення сліпого

22 Коли прийшли до Віфсаїди, привели до Ісуса сліпого й просили доторкнутись до нього. 23 Він узяв сліпого за руку, вивів за межі села й, послинивши йому очі, поклав на нього руки та запитав: ―Бачиш щось? 24 Подивившись, він сказав: ―Бачу людей, але вони мов дерева, що ходять. 25 Тоді Ісус знов поклав руки на його очі. Чоловік подивився уважно, його зір повернувся, і він бачив усе чітко 26 Ісус вислав його додому та сказав: ―Не заходь у село й не розповідай нікому.

Петро визнає Ісуса Христом

27 Ісус зі Своїми учнями прийшов до сіл довкола Кесарії Филипової. Дорогою Ісус запитав Своїх учнів: ―За кого вважають Мене люди? 28 Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків. 29 Тоді Ісус спитав їх: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро сказав Йому: ―Ти – Христос! 30 Тоді Він наказав їм нікому не казати про Нього.

Ісус звіщає Свою смерть та воскресіння

31 Потім почав навчати їх, що Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але через три дні Він воскресне. 32 Він говорив їм прямо про це. Тоді Петро, відкликавши Ісуса вбік, почав докоряти Йому. 33 Ісус же повернувся, подивився на Своїх учнів та докорив Петрові, кажучи: ―Відійди від Мене, сатано! Бо ти думаєш не про Боже, а про людське.

Ціна учнівства

34 І, покликавши до Себе народ разом зі Своїми учнями, сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та слідує за Мною. 35 Бо хто хоче спасти своє життя, той втратить його, а хто втратить його заради Мене та Доброї Звістки, той спасе його. 36 Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а душу свою втратить? 37 Або що дасть людина в обмін за свою душу? 38 Бо якщо хтось посоромиться Мене та Моїх слів перед цим грішним та невірним поколінням, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця разом зі святими ангелами».