1 Ježíš řekl svým učedníkům: „Není možné, aby nepřišla pokušení; běda však tomu, skrze koho přicházejí.2 Bylo by pro něho lépe, kdyby mu dali na krk mlýnský kámen a uvrhli ho do moře, než aby svedl k hříchu jednoho z těchto nepatrných.3 Mějte se na pozoru! Když tvůj bratr zhřeší, pokárej ho, a bude-li toho litovat, odpusť mu.
— O odpuštění
4 A jestliže proti tobě zhřeší sedmkrát za den a sedmkrát k tobě přijde s prosbou: ‚Je mi to líto,‘ odpustíš mu!“
— Výrok o síle víry
5 Apoštolové řekli Pánu: „Dej nám více víry!“6 Pán jim řekl: „Kdybyste měli víru jako zrnko hořčice, řekli byste této moruši: ‚Vyrvi se i s kořeny a přesaď se do moře,‘ a ona by vás poslechla.“
— O postavení služebníka
7 “Řekne snad někdo svému služebníku, který se vrátil z pole, kde oral nebo pásl: ‚Pojď si hned sednout ke stolu‘?8 Neřekne mu spíše: ‚Připrav mi něco k jídlu a přistroj se k obsluze, dokud se nenajím a nenapiji; pak budeš jíst a pít ty‘?9 Děkuje snad svému služebníku, že udělal, co mu bylo přikázáno?10 Tak i vy, když učiníte všechno, co vám bylo přikázáno, řekněte: ‚Jsme jenom služebníci, učinili jsme to, co jsme byli povinni učinit.“
— Uzdravení deseti malomocných
11 Na cestě do Jeruzaléma procházel Samařskem a Galileou.12 Když přicházel k jedné vesnici, šlo mu vstříc deset malomocných; zůstali stát opodál13 a hlasitě volali: „Ježíši, Mistře, smiluj se nad námi!“14 Když je uviděl, řekl jim: „Jděte a ukažte se kněžím!“ A když tam šli, byli očištěni.15 Jeden z nich, jakmile zpozoroval, že je uzdraven, hned se vrátil a velikým hlasem velebil Boha;16 padl tváří k Ježíšovým nohám a děkoval mu. A to byl Samařan.17 Nato Ježíš řekl: „Nebylo jich očištěno deset? Kde je těch devět?18 Nikdo z nich se nenašel, kdo by se vrátil a vzdal Bohu chválu, než tento cizinec?“19 Řekl mu: „Vstaň a jdi, tvá víra tě zachránila.“
— O příchodu Syna člověka
20 Když se ho farizeové otázali, kdy přijde Boží království, odpověděl jim: „Království Boží nepřichází tak, abyste to mohli vypozorovat;21 ani se nedá říci: ‚Hle, je tu‘ nebo ‚je tam‘! Vždyť království Boží je mezi vámi!“ 22 Svým učedníkům řekl: „Přijdou dny, kdy si budete toužebně přát, abyste spatřili aspoň jediný ze dnů Syna člověka, ale nespatříte.23 Řeknou vám: ‚Hle, tam je, hle, tu;‘ zůstaňte doma a nechoďte za nimi.24 Jako když se zableskne a rázem se osvětlí všecko pod nebem z jednoho konce nebe na druhý, tak bude Syn člověka ve svém dni.25 Ale nejprve musí mnoho trpět a být zavržen od tohoto pokolení.26 Jako bylo za dnů Noe, tak bude i za dnů Syna člověka:27 Jedli, pili, ženili se a vdávaly až do dne, kdy Noe vešel do korábu a přišla potopa a zahubila všechny.28 Stejně tak bylo za dnů Lotových: Jedli, pili, kupovali, prodávali, sázeli a stavěli;29 v ten den, kdy Lot vyšel ze Sodomy, spustil se oheň a síra z nebe a zahubil všechny.30 Právě tak bude v den, kdy se zjeví Syn člověka.31 Kdo bude v onen den na střeše, ale věci bude mít v domě, ať nesestupuje, aby si je vzal; a stejně tak kdo bude na poli, ať se nevrací zpět.32 Vzpomeňte na Lotovu ženu!33 Kdo by usiloval svůj život zachovat, ztratí jej, a kdo jej ztratí, zachová jej.34 Pravím vám: Té noci budou dva na jednom loži, jeden bude přijat, a druhý zanechán.35 Dvě budou mlít spolu obilí, jedna bude přijata, a druhá zanechána. 36 Dva budou na poli, jeden bude přijat, a druhý zanechán.“37 Když to slyšeli, otázali se ho: „Kde to bude, Pane?“ Řekl jim: „Kde bude tělo, tam se slétnou i supi.“
1Потім Ісус промовив до своїх учнів: ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить спокуса.2Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих.3Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його.4І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його.5Апостоли сказали Господеві: ―Додай нам віри!6Господь відповів: ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас.7Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?»8А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?»9Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ?10Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».
Зцілення десятьох прокажених
11Ідучи до Єрусалима, Ісус проходив між Самарією та Галілеєю.12І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік13та голосно прокричали: ―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!14Побачивши їх, Він сказав: ―Ідіть та покажіться священникам! І, коли вони йшли, очистилися.15Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога.16І припав лицем до ніг Ісуса, дякуючи Йому. Він був самарянином.17Ісус промовив: ―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять?18Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові?19Потім сказав йому: ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!
Прихід Царства Божого
20Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. Ісус відповів: ―Царство Боже прийде непомітно.21Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас.22Потім Він промовив до учнів: ―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите.23Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними!24Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій.25Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням.26Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського:27люди їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.[1]28Так само, як було й за днів Лота: люди їли, пили, продавали, купували, садили, будували;29але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх.[2]30Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться.31Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад.32Пам’ятайте про дружину Лота.[3]33Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже.34Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено.35Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено.36Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.[4]37Вони запитали: ―Де, Господи? Ісус відповів: ―Де буде тіло, там зберуться й орли.