1. Korintským 7

Český ekumenický překlad

od Česká biblická společnost
1  Pokud jde o to, co jste psali: Je pro muže lépe, když žije bez ženy.2  Abyste se však uvarovali smilstva, ať každý má svou ženu a každá svého muže.3  Muž ať prokazuje ženě, čím je jí povinen, a podobně i žena muži.4  Žena nemá své tělo pro sebe, ale pro svého muže. Podobně však ani muž nemá své tělo pro sebe, ale pro svou ženu.5  Neodpírejte se jeden druhému, leda se vzájemným souhlasem a jen na čas, abyste byli volni pro modlitbu. Potom zase buďte spolu, aby vás satan nepokoušel, když byste se nemohli ovládnout.6  To ovšem říkám jako ústupek, ne jako příkaz.7  Přál bych si totiž, aby všichni lidé byli jako já; ale každý má od Boha svůj vlastní dar, jeden tak, druhý jinak. 8  Svobodným a vdovám pravím, že je pro ně lépe, když zůstanou tak jako já.9  Je-li jim zatěžko žít zdrženlivě, ať vstoupí v manželství, neboť je lepší žít v manželství než se trápit.10  Těm, kteří žijí v manželství, přikazuji – ne já, ale Pán – aby žena od muže neodcházela.11  A když už odejde, ať zůstane neprovdána nebo se s mužem smíří; a muž ať ženu neopouští.12  Ostatním pravím já, a ne už Pán: Má-li někdo z bratří ženu nevěřící a ona je ochotna s ním zůstat, ať ji neopouští.13  A má-li žena muže nevěřícího a on je ochoten s ní zůstat, ať ho neopouští.14  Nevěřící muž je totiž posvěcen manželstvím s věřící ženou a nevěřící žena manželstvím s věřícím mužem, jinak by vaše děti byly nečisté; jsou však přece svaté!15  Chce-li nevěřící odejít, ať odejde. Věřící nejsou v takových případech vázáni. Bůh nás povolal k pokoji.16  Víš snad, ženo, zda se ti podaří přivést muže ke spáse? Víš snad, muži, zda se ti podaří přivést ženu ke spáse? 17  Každý ať žije v tom postavení, které měl od Pána, když ho povolal k víře. A tak to nařizuji v církvích všude.18  Jsi povolán jako žid? Nezatajuj svou obřízku. Jsi povolán jako pohan? Nedávej se obřezat.19  Nezáleží na tom, zda je někdo obřezán nebo není, ale na tom, zda zachovává Boží přikázání. 20  Nikdo ať neopouští postavení, v němž ho Bůh povolal.21  Byl jsi povolán jako otrok? Netrap se tím. Ale kdyby ses mohl stát svobodným, raději toho použij.22  Koho Pán povolal jako otroka, má v Pánu svobodu. Koho povolal jako svobodného, je v poddanství Kristově.23  Bylo za vás zaplaceno výkupné, nebuďte otroky lidí!24  V čem byl kdo povolán, bratří, v tom ať před Bohem zůstane. 25  Co se týká neprovdaných, nemám žádný rozkaz Páně, ale dávám jen radu jako ten, kdo je pro milosrdenství Páně hoden důvěry.26  Domnívám se, že vzhledem k tomu, co má přijít, je pro člověka nejlepší zůstat tak, jak je.27  Máš ženu? Nechtěj se s ní rozejít. Jsi bez ženy? Žádnou nehledej.28  Ale i když se oženíš, nezhřešíš. A vdá-li se dívka, nezhřeší. Dolehne však na ně tíseň tohoto času. Toho vás chci ušetřit.29  Chci říci, bratří, toto: Lhůta je krátká. Proto ti, kdo mají ženy, ať jsou, jako by je neměli,30  a kdo pláčou, jako by neplakali, a kdo jsou veselí, jako by nebyli, a kdo kupují, jako by nevlastnili,31  a kdo užívají věcí tohoto světa, jako by neužívali; neboť podoba tohoto světa pomíjí.32  Já bych však chtěl, abyste neměli starosti. Svobodný se stará o věci Páně, jak by se líbil Bohu,33  ale ženatý se stará o světské věci, jak by se zalíbil ženě, a je rozpolcen.34  Žena bez manžela nebo svobodná dívka se stará o věci Páně, aby byla svatá tělem i duchem. Provdaná se stará o světské věci, jak by se zalíbila muži.35  To vám říkám, abych vám pomohl, ne abych vás uvedl do nesnází, ale abyste žili důstojně a věrně lnuli k Pánu bez rozptylování. 36  Domnívá-li se někdo, že jedná nečestně vůči své snoubence, která je už ve zralém věku, a že se patří, aby si ji vzal, ať udělá, co chce: nehřeší. Ať se vezmou.37  Ale kdo je v nitru pevný, nic ho nenutí, má v moci svou vlastní vůli a pevně se rozhodl, že se s ní neožení, jedná dobře.38  Takže kdo se ožení se svou snoubenkou, jedná dobře, ale kdo se neožení, udělá lépe. 39  Žena je vázána zákonem, pokud žije její muž. Jestliže muž umře, je svobodná a může se vdát, za koho chce, ale jen v Kristu.40  Po mém soudu bude však pro ni lépe, zůstane-li tak; myslím, že i já mám Ducha Božího. 

1. Korintským 7

Новий Переклад Українською

od Biblica
1 Тепер про те, що ви писали: «Добре, якщо чоловік не торкається жінки».2 Однак через небезпеку статевої розпусти нехай кожен чоловік має свою дружину й кожна жінка нехай має свого чоловіка.[1]3 Нехай чоловік віддає належне дружині, а дружина – чоловікові.4 Не дружина володіє своїм тілом, а чоловік. Так само не чоловік володіє своїм тілом, а дружина.5 Не уникайте одне одного, хіба що за спільною згодою, тимчасово, щоб присвятити себе посту та молитві. І знову будьте разом, щоб сатана не спокусив вас через вашу нестриманість.6 Але я кажу вам це як поступку, а не як наказ.7 Мені б хотілося, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій дар від Бога: в одного – такий, у другого – інший.8 Неодруженим і вдовам кажу: краще, якби вони залишилися, як я.9 Проте якщо вони не можуть стриматись, то нехай одружаться, адже краще одружитися, аніж розпалюватися бажанням.10 А одруженим наказую, точніше не я, а Господь: дружина не повинна розлучатися з чоловіком.11 А якщо й розлучиться, то нехай залишиться неодруженою або примириться з чоловіком. І чоловікові не слід розлучатися з дружиною.12 Іншим же кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину й вона згідна жити з ним, то нехай не розлучається з нею.13 Також якщо якась жінка має невіруючого чоловіка, який згідний жити з нею, то нехай не розлучається з ним.14 Адже невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через чоловіка[2]. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.15 Але якщо невіруючий розлучається, то нехай розлучається. У таких випадках брат чи сестра не зв’язані. Бог покликав вас до миру.16 Звідки знаєш, жінко, чи не врятуєш свого чоловіка? І звідки знаєш, чоловіче, чи не врятуєш своєї дружини?17 Нехай кожен поводиться, як наказав Господь, і так, як покликав Бог. Так я навчаю в усіх церквах.18 Був хтось обрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає необрізаним! Був хтось необрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає обрізаним!19 Обрізання – це ніщо, так само як і необрізання – це ніщо. Головне – це зберігання Божих заповідей.20 Нехай кожен залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.21 Ти був покликаний, будучи рабом? Не переймайся! Але якщо можеш стати вільним, скористайся нагодою.22 Адже раб, покликаний у Господі, – вільний у Господі. Так само й той, хто був покликаний як вільний, є Христовим рабом.23 Ви куплені за високу ціну, тож не ставайте рабами людей.24 Брати, нехай кожен залишається перед Богом у такому стані, в якому був покликаний.25 Щодо незайманих, то я не маю жодного наказу від Господа, але скажу свою думку як той, хто помилуваний Господом і гідний довіри.26 Я вважаю, що з огляду на теперішні утиски, людині краще залишитися так, як є.27 Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розв’язання[3]! Не зв’язаний з дружиною? Не шукай дружини!28 Але якщо ти й одружишся, то не згрішиш. І якщо незаймана вийде заміж, також не згрішить. Однак вони матимуть земні страждання, а я намагаюся вас уберегти від них.29 Брати, я маю на увазі, що час скоротився. Відтепер ті, хто має дружину, нехай будуть як ті, хто її не має;30 а ті, хто плаче, нехай будуть як ті, хто не плаче; ті, хто радіє, – як ті, хто не радіє; ті, що купують, – як ті, хто нічим не володіє;31 і ті, хто користується світом, – як ті, хто не користується ним, адже образ цього світу минає.32 Я бажаю, щоб у вас не було турбот. Неодружений турбується про Господнє, як догодити Господеві.33 А одружений турбується земним, як догодити дружині,34 і він поділений. Незаміжня жінка й дівчина турбуються про Господнє, щоб бути святими тілом і духом. А заміжня турбується про світське: як догодити чоловікові.35 Я кажу це для вашої користі, а не для того, щоб обмежити вас, щоб ви гідно й завзято служили Господеві без відволікання.36 Але якщо хтось вважає, що поводиться неповажливо щодо своєї діви[4], і вона в зрілих літах і повинна так залишитись, нехай робить, як хоче, він не згрішить. Нехай одружаться.37 Хто ж без будь-якого примусу стоїть непохитний у своєму серці, може контролювати власні бажання й вирішив у своєму серці зберегти свою діву, чинить добре.38 Отже, хто видає заміж свою діву, добре робить, а хто не видає заміж своєї діви, робить краще.39 Жінка зв’язана зі своїм чоловіком, доки він ще живий, але якщо чоловік засне[5], вона вільна одружитися, з ким бажає, аби лише в Господі.40 Проте, на мою думку, вона буде блаженнішою, якщо залишиться, як є. Думаю, що і я маю Божого Духа.