od Česká biblická společnost1 My silní jsme povinni snášet slabosti slabých a nemít zalíbení sami v sobě.2 Každý z nás ať vychází vstříc bližnímu, aby to bylo k dobru společného růstu.3 Vždyť Kristus neměl zalíbení sám v sobě, nýbrž podle slov Písma: ‚Urážky těch, kdo tě tupí, padly na mne.‘ 4 Všecko, co je tam psáno, bylo napsáno k našemu poučení, abychom z trpělivosti a z povzbuzení, které nám dává Písmo, čerpali naději.5 Bůh trpělivosti a povzbuzení ať vám dá, abyste jedni i druzí stejně smýšleli po příkladu Krista Ježíše,6 a tak svorně jedněmi ústy slavili Boha a Otce našeho Pána Ježíše Krista. 7 Proto přijímejte jeden druhého, tak jako Kristus k slávě Boží přijal vás.8 Chci říci: Kristus se stal služebníkem židů, aby ukázal Boží věrnost a potvrdil sliby dané otcům9 a pohanské národy aby slavily Boha za jeho slitování, jak je psáno: ‚Proto vzdám tobě chválu mezi národy a jménu tvému žalmy zpívati budu.‘ 10 A dále je řečeno: ‚Radujte se, pohané, spolu s jeho lidem.‘ 11 A opět: ‚Chvalte Hospodina, všichni národové, a vzdej mu chválu, lid všech zemí.‘ 12 A Izaiáš k tomu říká: ‚Přijde potomek Isajův, povstane, aby vládl národům, v něj budou pohané doufat.‘ 13 Bůh naděje nechť vás naplní veškerou radostí a pokojem ve víře, aby se rozhojnila vaše naděje mocí Ducha svatého.
— Apoštolova služba a plány
14 Jsem přesvědčen také já o vás, bratří moji, že i vy jste plni dobroty, naplněni veškerým poznáním, takže sami můžete ukazovat cestu jeden druhému.15 V tomto dopise jsem se místy odvážil připomenout vám leccos ve jménu milosti, která mi byla dána od Boha,16 abych byl služebníkem Krista Ježíše mezi pohanskými národy. Konám tuto posvátnou službu kázáním Božího evangelia, abych pohany přinesl jako obětní dar milý Bohu, posvěcený Duchem svatým.17 To je má chlouba, kterou mám v Kristu Ježíši před Bohem.18 Neodvážil bych se totiž mluvit o něčem, co by nevykonal Kristus skrze mne, slovem i skutkem,19 v moci znamení a divů, v moci Ducha, aby pohané přijali evangelium. Tak jsem celý okruh od Jeruzaléma až po Illyrii naplnil Kristovým evangeliem.20 Zakládám si na tom, že kážu evangelium tam, kde o Kristu ještě neslyšeli; nechci stavět na cizím základu,21 ale jak je psáno: ‚Ti, jimž nebylo o něm zvěstováno, uvidí a ti, kteří neslyšeli, pochopí.‘ 22 To mi také mnohokrát zabránilo, abych k vám přišel.23 Nyní však už pro mne není žádné volné pole v těchto končinách; už mnoho let k vám toužím přijít,24 až se vydám do Hispanie. Doufám tedy, že se u vás zastavím a že mě vypravíte na další cestu, až aspoň trochu užiji radosti ze společenství s vámi.25 Zatím však se chystám do Jeruzaléma, abych přinesl pomoc tamějším bratřím.26 Makedonští a Achajští se totiž rozhodli vykonat sbírku ve prospěch chudých bratří v Jeruzalémě.27 Rozhodli se tak proto, že i oni jsou jejich dlužníky. Jestliže pohané dostali podíl na jejich duchovních darech, jsou zavázáni posloužit jim zase ve věcech hmotných.28 Až dokončím tento úkol a řádně jim odevzdám výtěžek sbírky, vydám se do Hispanie a zastavím se u vás.29 Jsem jist, že až k vám dojdu, přijdu s plností Kristova požehnání.30 Prosím vás, bratří, pro našeho Pána Ježíše Krista a pro lásku, která je z Ducha, pomáhejte mi v boji svými přímluvami u Boha,31 abych byl zachráněn před nevěřícími v Judsku a aby moje služba pro Jeruzalém byla tamějším bratřím vítaná.32 Pak budu moci z vůle Boží k vám přijít s radostí a najít mezi vámi chvíli odpočinku. 33 Bůh pokoje buď se všemi vámi. Amen.
Římanům 15
Новий Переклад Українською
od Biblica1Ми, сильні, повинні нести немочі слабких, а не собі лише догоджати.2Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро, для духовного збудування.3Бо і Христос не догоджав Собі, але, як написано: «Зневага тих, хто ганьбить Тебе, впала на Мене».[1] (Ž 68,10)4Усе, що було написано в минулому, написано для нашого навчання, щоб через терпіння та підбадьорення, яке дає Писання, ми мали надію.5Нехай Бог, Який дарує терпіння та підбадьорення, дарує вам бути однодумними між собою, за прикладом Ісуса Христа,6щоб ви однією думкою й одним голосом прославили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.7Тож приймайте одне одного так само, як Христос прийняв вас до слави Божої.8Бо я кажу вам: Христос став слугою обрізання для Божої істини, щоб підтвердити обітниці, дані патріархам,9і щоб язичники прославили Бога за Його милість. Як написано: «За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму хвалу».[2] (Ž 17,50)10І ще сказано: «Радійте, язичники, з Його народом!»[3]11І знов: «Славте Господа, усі народи! Хваліть Його, усі племена!»[4] (Ž 116,1)12І знов Ісая каже: «Прийде Корінь Єссея і стане панувати над народами, на Нього народи покладуть усю надію».[5]13Нехай Бог надії наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа були наповнені надією.
Павло – апостол язичників
14Я переконаний, брати мої, що ви самі сповнені добра, наповнені всяким знанням і можете навчити одне одного.15І все ж я написав вам, подекуди сміливіше, щоб нагадати вам про деякі речі через дану мені Богом благодать16бути служителем Ісуса Христа для язичників, виконувати священницьке служіння й проголошувати Добру Звістку Божу, щоб язичники стали приношенням жертовним, приємним та освяченим Святим Духом.17Отже, я маю, чим похвалитися в Ісусі Христі щодо служіння Богові.18Я б не наважився говорити ні про що, крім того, що Христос зробив через мене, – словом і ділом, – щоб привести язичників до послуху перед Богом через мої слова та вчинки,19а також силою ознак та чудес і силою Божого Духа. Отже, з Єрусалима й повсюди аж до Іллірика я повністю проголосив Добру Звістку Христа.20Моєю метою завжди було проповідувати Добру Звістку там, де Христос не був відомий, щоб не будувати на основі, закладеній кимось іншим,21як і написано: «Ті, кому про Нього не казали, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють».[6]22Тому я неодноразово стикався з перешкодами на шляху до вас.
Місіонерські плани Павла відвідати Рим
23Але тепер, не маючи більше такого місця в цих землях,[7] я вже кілька років прагну відвідати вас.24Я планую зробити це, коли вирушу до Іспанії, і сподіваюся побачити вас під час проїзду, щоб ви допомогли мені в моїй подорожі туди, після того, як я деякий час насолоджуватимусь вашим товариством.25Однак тепер я їду до Єрусалима, щоб послужити там святим,26бо Македонія та Ахая були раді зібрати деяку пожертву для бідних серед святих в Єрусалимі.27Вони були раді це зробити, адже були їхніми боржниками. Як юдеї поділилися духовними благами з язичниками, так і язичники зобов’язані послужити їм матеріально.28Отже, коли я це владнаю й переконаюся, що вони отримали цей дар, то вирушу в Іспанію й дорогою відвідаю вас.29Я знаю, що коли я прийду до вас, то прийду в повноті благословення Христа.30Я закликаю вас, брати, через Господа нашого Ісуса Христа й через любов Духа, щоб ви разом зі мною молилися за мене до Бога,31щоб я був врятований від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було до вподоби святим;32щоб я з радістю прийшов до вас, якщо на те воля Божа, і відпочив разом із вами.33Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.