1Оскільки багато і велике нам дане було через закон і пророків та інших, що за ними пішли, за що потрібно похвалити Ізраїль — за напоумлення і мудрість, і оскільки не тільки потрібно, щоб ті, що читають, стали розумнішими, але й щоб могли бути корисними для тих, що ззовні, які охочі до навчання, і тим, що читають і пишуть; мій дід Ісус, повністю віддавши себе на читання закону, пророків та інших батьківських книг, і, здобувши з них достатнє пізнання, він відчув потребу написати щось з того, що має відношення до напоумлення і мудрості, щоб ті, що люблять навчання, і цими стали дуже сильно захоплені, були ознайомлені з життям закону. Тож будьте заохочені з ревністю і дбайливістю читання чинити і мати вибачення за те, у чому вважатиметься, що ми у висловах працелюбної роботи слів не дописали. Адже не має тієї самої сили в собі те, що сказане по-єврейськи, коли воно перекладене на іншу мову. І не тільки це, але й сам закон і пророки, і решта книг мають немалу відмінність, коли сказані своєю мовою. Бо прийшовши до Єгипту в тридцять восьмому році за царя Еверґета і перебуваючи, я знайшов збірку немалого напоумлення, і я вважав за дуже потрібне і самому вкласти якусь клопітливість і працьовитість, щоб перекласти ту книгу, вклавши велике недосипання і вмілість у відрізку часу, аби, довівши книгу до кінця, подати і тим, що в переселенні бажають радо навчатися, що готуються за звичаями жити за законом. Уся мудрість — від Господа, і вона з Ним навіки.