2І, взявши золотий жезл, поклав на її шию, поцілував її і промовив: Говори до мене. І вона йому сказала: Я побачила тебе, пане, як Божого ангела, і моє серце жахнулося від страху твоєї слави. Адже ти, пане, дивовижний, твоє обличчя сповнене милості. А коли вона говорила, то впала від свого ослаблення, і цар налякався, і вся його служба її потішала.