Matthäus 21 | Новий Переклад Українською

Славетний в’їзд Ісуса в Єрусалим

1 Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів 2 та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене. 3 І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне». 4 Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком: 5 «Скажіть дочці Сіону: „Ось Цар твій їде до тебе, покірний, верхи на ослиці та осляті, синові під’яремної“».* 6 Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус. 7 Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи. 8 Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі. 9 Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна Синові Давидовому!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Осанна на Небесах!»* 10 Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?» 11 Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».

Очищення Храму

12 Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів. 13 Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви“,* а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»* 14 І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх. 15 Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися 16 й сказали Йому: ―Чуєш, що вони говорять? Ісус же відповів їм: ―Так! А хіба ви ніколи не читали: «Із вуст малих дітей і немовлят Ти приготував Собі хвалу».* 17 Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.

Ісус проклинає смоковницю

18 Вранці, повертаючись до міста, Ісус зголоднів. 19 І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла. 20 Побачивши це, учні здивувалися й запитали: ―Як смоковниця відразу всохла? 21 Ісус сказав у відповідь: ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться. 22 Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.

Питання про владу Ісуса

23 Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали: ―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу? 24 У відповідь Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю. 25 Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей? Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?» 26 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком. 27 Тож вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. Ісус сказав їм: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.

Притча про двох синів

28 «Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в моєму винограднику“. 29 Той відповів: „Не хочу!“ Але потім, розкаявшись, пішов. 30 Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я піду, господарю!“ Але не пішов. 31 Хто з цих двох виконав волю батька?» Вони відповіли: ―Перший. Тоді Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого. 32 Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.

Притча про виноградник та орендарів

33 Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож. 34 Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток. 35 Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням. 36 Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само. 37 Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!» 38 Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!» 39 Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили. 40 Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями? 41 Вони відповіли: ―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно. 42 Ісус сказав їм: ―Хіба ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах»?* 43 Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди. 44 Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений. 45 Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них, 46 і шукали нагоди схопити Ісуса, але боялися народу, який вважав Його пророком.

New International Version

Jesus comes to Jerusalem as king

1 As they approached Jerusalem and came to Bethphage on the Mount of Olives, Jesus sent two disciples, 2 saying to them, ‘Go to the village ahead of you, and at once you will find a donkey tied there, with her colt by her. Untie them and bring them to me. 3 If anyone says anything to you, say that the Lord needs them, and he will send them right away.’ 4 This took place to fulfil what was spoken through the prophet: 5 ‘Say to Daughter Zion, “See, your king comes to you, gentle and riding on a donkey, and on a colt, the foal of a donkey.” ’ 6 The disciples went and did as Jesus had instructed them. 7 They brought the donkey and the colt and placed their cloaks on them for Jesus to sit on. 8 A very large crowd spread their cloaks on the road, while others cut branches from the trees and spread them on the road. 9 The crowds that went ahead of him and those that followed shouted, ‘Hosanna* to the Son of David!’ ‘Blessed is he who comes in the name of the Lord!’ ‘Hosanna* in the highest heaven!’ 10 When Jesus entered Jerusalem, the whole city was stirred and asked, ‘Who is this?’ 11 The crowds answered, ‘This is Jesus, the prophet from Nazareth in Galilee.’

Jesus at the temple

12 Jesus entered the temple courts and drove out all who were buying and selling there. He overturned the tables of the money-changers and the benches of those selling doves. 13 ‘It is written,’ he said to them, ‘ “My house will be called a house of prayer,” but you are making it “a den of robbers.” ’ 14 The blind and the lame came to him at the temple, and he healed them. 15 But when the chief priests and the teachers of the law saw the wonderful things he did and the children shouting in the temple courts, ‘Hosanna to the Son of David,’ they were indignant. 16 ‘Do you hear what these children are saying?’ they asked him. ‘Yes,’ replied Jesus, ‘have you never read, ‘ “From the lips of children and infants you, Lord, have called forth your praise”*?’ 17 And he left them and went out of the city to Bethany, where he spent the night.

Jesus curses a fig-tree

18 Early in the morning, as Jesus was on his way back to the city, he was hungry. 19 Seeing a fig-tree by the road, he went up to it but found nothing on it except leaves. Then he said to it, ‘May you never bear fruit again!’ Immediately the tree withered. 20 When the disciples saw this, they were amazed. ‘How did the fig-tree wither so quickly?’ they asked. 21 Jesus replied, ‘Truly I tell you, if you have faith and do not doubt, not only can you do what was done to the fig-tree, but also you can say to this mountain, “Go, throw yourself into the sea,” and it will be done. 22 If you believe, you will receive whatever you ask for in prayer.’

The authority of Jesus questioned

23 Jesus entered the temple courts, and, while he was teaching, the chief priests and the elders of the people came to him. ‘By what authority are you doing these things?’ they asked. ‘And who gave you this authority?’ 24 Jesus replied, ‘I will also ask you one question. If you answer me, I will tell you by what authority I am doing these things. 25 John’s baptism – where did it come from? Was it from heaven, or of human origin?’ They discussed it among themselves and said, ‘If we say, “From heaven”, he will ask, “Then why didn’t you believe him?” 26 But if we say, “Of human origin” – we are afraid of the people, for they all hold that John was a prophet.’ 27 So they answered Jesus, ‘We don’t know.’ Then he said, ‘Neither will I tell you by what authority I am doing these things.

The parable of the two sons

28 ‘What do you think? There was a man who had two sons. He went to the first and said, “Son, go and work today in the vineyard.” 29 ‘ “I will not,” he answered, but later he changed his mind and went. 30 ‘Then the father went to the other son and said the same thing. He answered, “I will, sir,” but he did not go. 31 ‘Which of the two did what his father wanted?’ ‘The first,’ they answered. Jesus said to them, ‘Truly I tell you, the tax collectors and the prostitutes are entering the kingdom of God ahead of you. 32 For John came to you to show you the way of righteousness, and you did not believe him, but the tax collectors and the prostitutes did. And even after you saw this, you did not repent and believe him.

The parable of the tenants

33 ‘Listen to another parable: there was a landowner who planted a vineyard. He put a wall round it, dug a winepress in it and built a watchtower. Then he rented the vineyard to some farmers and moved to another place. 34 When the harvest time approached, he sent his servants to the tenants to collect his fruit. 35 ‘The tenants seized his servants; they beat one, killed another, and stoned a third. 36 Then he sent other servants to them, more than the first time, and the tenants treated them in the same way. 37 Last of all, he sent his son to them. “They will respect my son,” he said. 38 ‘But when the tenants saw the son, they said to each other, “This is the heir. Come, let’s kill him and take his inheritance.” 39 So they took him and threw him out of the vineyard and killed him. 40 ‘Therefore, when the owner of the vineyard comes, what will he do to those tenants?’ 41 ‘He will bring those wretches to a wretched end,’ they replied, ‘and he will rent the vineyard to other tenants, who will give him his share of the crop at harvest time.’ 42 Jesus said to them, ‘Have you never read in the Scriptures: ‘ “The stone the builders rejected has become the cornerstone; the Lord has done this, and it is marvellous in our eyes”? 43 ‘Therefore I tell you that the kingdom of God will be taken away from you and given to a people who will produce its fruit. 44 Anyone who falls on this stone will be broken to pieces; anyone on whom it falls will be crushed.’* 45 When the chief priests and the Pharisees heard Jesus’ parables, they knew he was talking about them. 46 They looked for a way to arrest him, but they were afraid of the crowd because the people held that he was a prophet.

Matthäus 21 | Новий Переклад Українською New International Version