Markus 11 | Новий Переклад Українською

В’їзд Ісуса в Єрусалим

1 Коли наблизились до Єрусалима, до Вітфагії та Віфанії, до Оливної гори, Він надіслав двох Своїх учнів 2 та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу, як зайдете, знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть. 3 І якщо хтось спитає вас: „Чому це робите?“, скажіть: „Господь потребує його й відразу відішле назад“». 4 Вони пішли й знайшли осля, прив’язане на вулиці біля воріт, і розв’язали його. 5 Дехто з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Чому відв’язуєте осля?» 6 Вони відповіли, як звелів їм Ісус; тоді відпустили їх. 7 І привели осля до Ісуса, поклали на нього свій одяг, і Він сів на нього. 8 Багато хто стелив свій одяг по дорозі, інші ж стелили по дорозі гілки, які відрізали на полях. 9 Ті, що йшли попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»* 10 «Благословенне Царство батька нашого Давида, яке надходить!» «Осанна на небесах!» 11 Коли Він увійшов у Єрусалим, то пішов до Храму й оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, вийшов разом із дванадцятьма та пішли до Віфанії.

Ісус проклинає смоковницю

12 Наступного дня, коли виходили з Віфанії, Ісус зголоднів. 13 І, побачивши здалека смоковницю, яка була вкрита листям, Він підійшов подивитися, чи немає на ній плодів. Але не знайшов нічого, окрім листя, бо не був ще час для смокви. 14 Тоді промовив до неї: «Нехай же повік ніхто не буде їсти твоїх плодів!» Його учні почули це.

Очищення Храму

15 Коли прийшли в Єрусалим, Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів. 16 Він не дозволяв нікому переносити через Храм будь-які речі. 17 Навчав і казав їм: «Хіба не написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви для всіх народів“?* А ви зробили з нього „притулок розбійників!“»* 18 Первосвященники та книжники почули про це й шукали нагоди вбити Ісуса, але боялися Його, бо весь народ був здивований Його вченням. 19 Коли наставав вечір, вони виходили з міста.

Сила віри

20 Вранці, проходячи повз смоковницю, вони побачили, що вона всохла від самого коріння. 21 Згадавши, що сталося напередодні, Петро сказав Йому: ―Равві*, ось смоковниця, яку Ти прокляв, всохла! 22 У відповідь Ісус сказав: ―Майте віру в Бога! 23 Істинно кажу вам: якщо хтось скаже цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – і не буде сумніватися у своєму серці, а буде вірити, що станеться, як сказав, то так і буде. 24 Тому кажу вам: усе, про що молитесь і просите, вірте, що ви вже отримали, – і буде дано вам. 25 І коли стоїте в молитві, то прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші. 26 Але якщо не прощаєте, і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших.*

Питання про владу Ісуса

27 Вони знову прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у Храмі, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини 28 й запитали Його: ―Якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу робити це? 29 Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені, і Я скажу вам, якою владою це роблю. 30 Іванове хрещення було з Неба чи від людей? Дайте Мені відповідь. 31 Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?» 32 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», – боїмося людей, бо всі вважали Івана пророком. 33 Вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.

New International Version

Jesus comes to Jerusalem as king

1 As they approached Jerusalem and came to Bethphage and Bethany at the Mount of Olives, Jesus sent two of his disciples, 2 saying to them, ‘Go to the village ahead of you, and just as you enter it, you will find a colt tied there, which no-one has ever ridden. Untie it and bring it here. 3 If anyone asks you, “Why are you doing this?” say, “The Lord needs it and will send it back here shortly.” ’ 4 They went and found a colt outside in the street, tied at a doorway. As they untied it, 5 some people standing there asked, ‘What are you doing, untying that colt?’ 6 They answered as Jesus had told them to, and the people let them go. 7 When they brought the colt to Jesus and threw their cloaks over it, he sat on it. 8 Many people spread their cloaks on the road, while others spread branches they had cut in the fields. 9 Those who went ahead and those who followed shouted, ‘Hosanna!*’ ‘Blessed is he who comes in the name of the Lord!’ 10 ‘Blessed is the coming kingdom of our father David!’ ‘Hosanna in the highest heaven!’ 11 Jesus entered Jerusalem and went into the temple courts. He looked around at everything, but since it was already late, he went out to Bethany with the Twelve.

Jesus curses a fig-tree and clears the temple courts

12 The next day as they were leaving Bethany, Jesus was hungry. 13 Seeing in the distance a fig-tree in leaf, he went to find out if it had any fruit. When he reached it, he found nothing but leaves, because it was not the season for figs. 14 Then he said to the tree, ‘May no-one ever eat fruit from you again.’ And his disciples heard him say it. 15 On reaching Jerusalem, Jesus entered the temple courts and began driving out those who were buying and selling there. He overturned the tables of the money-changers and the benches of those selling doves, 16 and would not allow anyone to carry merchandise through the temple courts. 17 And as he taught them, he said, ‘Is it not written: “My house will be called a house of prayer for all nations”? But you have made it “a den of robbers”. ’ 18 The chief priests and the teachers of the law heard this and began looking for a way to kill him, for they feared him, because the whole crowd was amazed at his teaching. 19 When evening came, Jesus and his disciples* went out of the city. 20 In the morning, as they went along, they saw the fig-tree withered from the roots. 21 Peter remembered and said to Jesus, ‘Rabbi, look! The fig-tree you cursed has withered!’ 22 ‘Have faith in God,’ Jesus answered. 23 ‘Truly* I tell you, if anyone says to this mountain, “Go, throw yourself into the sea,” and does not doubt in their heart but believes that what they say will happen, it will be done for them. 24 Therefore I tell you, whatever you ask for in prayer, believe that you have received it, and it will be yours. 25 And when you stand praying, if you hold anything against anyone, forgive them, so that your Father in heaven may forgive you your sins.’*

The authority of Jesus questioned

27 They arrived again in Jerusalem, and while Jesus was walking in the temple courts, the chief priests, the teachers of the law and the elders came to him. 28 ‘By what authority are you doing these things?’ they asked. ‘And who gave you authority to do this?’ 29 Jesus replied, ‘I will ask you one question. Answer me, and I will tell you by what authority I am doing these things. 30 John’s baptism – was it from heaven, or of human origin? Tell me!’ 31 They discussed it among themselves and said, ‘If we say, “From heaven,” he will ask, “Then why didn’t you believe him?” 32 But if we say, “Of human origin” …’ (They feared the people, for everyone held that John really was a prophet.) 33 So they answered Jesus, ‘We don’t know.’ Jesus said, ‘Neither will I tell you by what authority I am doing these things.’

Markus 11 | Новий Переклад Українською New International Version