Markus 12 | Новий Переклад Українською

Притча про виноградник та орендарів

1 Ісус почав говорити їм у притчах: ―Один чоловік посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож. 2 Коли настав час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб отримати свою частину врожаю. 3 Однак виноградарі схопили, побили його й відіслали назад ні з чим. 4 Тоді господар надіслав до них іншого раба. Але вони й тому розбили голову та відіслали з ганьбою. 5 Він надіслав ще одного, але вони його вбили. Також і багатьох інших: одних побили, а інших убили. 6 Нарешті надіслав до них свого єдиного улюбленого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!» 7 Але ті виноградарі сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина буде нашою!» 8 Вони схопили його, вбили та вивели з виноградника. 9 Що ж зробить господар виноградника? Він прийде та вб’є виноградарів, а виноградник віддасть іншим виноградарям. 10 Хіба ви не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. 11 Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах».* 12 Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу, і шукали нагоди схопити Ісуса, але боялися народу. Тому залишили Його й відійшли.

Питання про податок

13 Потім вони надіслали до Нього деяких фарисеїв та іродіан, щоб впіймати Його на слові. 14 Ті прийшли та запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху. Чи годиться платити податок Кесареві, чи ні? Платити чи не платити? 15 Ісус, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: ―Чому ви випробовуєте Мене? Дайте Мені динарій, щоб побачити. 16 Вони принесли: Він сказав: ―Чиє це зображення та напис? ―Кесаря! 17 Тоді Ісус сказав їм: ―Віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже! І вони дивувалися з Нього.

Питання про воскресіння

18 Прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння з мертвих, і запитали Його: 19 ―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину, не залишивши жодної дитини, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».* 20 Було семеро братів. Перший одружився та помер, не залишивши дітей. 21 Другий одружився з вдовою, але він помер, не залишивши дітей, також і третій. 22 І ніхто із сімох не залишив дітей. Після всіх померла й жінка. 23 При воскресінні, коли воскреснуть, дружиною котрого з них вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину. 24 Ісус сказав їм: ―Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ані Писання, ані сили Божої? 25 Бо коли воскресають з мертвих, не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі. 26 А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали в книзі Мойсея про те, що сказав йому Бог при полум’ї вогню тернового куща: «Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»?* 27 Він є Богом не мертвих, а живих! Дуже помиляєтесь!

Найбільша заповідь

28 Один із книжників, підійшовши, послухав, як вони говорили й, побачивши, що Ісус добре відповів садукеям, запитав Його: ―Яка заповідь перша з усіх? 29 Ісус відповів: ―Перша є: «Слухай Ізраїлю, Господь Бог твій – це єдиний Господь. 30 Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею, усім своїм розумом і всією силою своєю».* 31 А друга: «Люби ближнього свого, як самого себе».* Немає заповіді важливішої від цих двох. 32 Книжник сказав Йому: ―Добре, Учителю! Ти правильно сказав: Бог єдиний, і немає іншого, крім Нього. 33 І любити Його всім серцем, усім розумінням та всією силою, і любити ближнього, як самого себе, – це більше за всі цілопалення та жертви. 34 Побачивши, що він мудро відповів, Ісус сказав йому: ―Ти недалеко від Царства Божого! І більше ніхто не наважувався запитувати Його.

Чи є Христос Сином Давидовим?

35 У відповідь Ісус, навчаючи в Храмі, сказав: ―Чому книжники кажуть, що Христос є сином Давида? 36 Адже сам Давид через Духа Святого сказав: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».* 37 Якщо сам Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином? Багато людей слухало Його із задоволенням.

Ісус говорить про книжників

38 У Своєму навчанні Він сказав: «Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, 39 перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах. 40 Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».

Пожертва вдови

41 Ісус сів навпроти скрині для пожертв і дивився, як люди клали гроші в скриню. Чимало багатіїв клали багато. 42 Але підійшла одна бідна вдова, яка поклала дві лепти*, що разом складають один кодрант. 43 Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Істинно кажу вам: ця бідна вдова поклала в скриню більше, ніж поклали всі інші. 44 Адже всі клали зі свого достатку, а вона зі своєї бідності поклала все, що мала на прожиток».

New International Version

The parable of the tenants

1 Jesus then began to speak to them in parables: ‘A man planted a vineyard. He put a wall round it, dug a pit for the winepress and built a watchtower. Then he rented the vineyard to some farmers and moved to another place. 2 At harvest time he sent a servant to the tenants to collect from them some of the fruit of the vineyard. 3 But they seized him, beat him and sent him away empty-handed. 4 Then he sent another servant to them; they struck this man on the head and treated him shamefully. 5 He sent still another, and that one they killed. He sent many others; some of them they beat, others they killed. 6 ‘He had one left to send, a son, whom he loved. He sent him last of all, saying, “They will respect my son.” 7 ‘But the tenants said to one another, “This is the heir. Come, let’s kill him, and the inheritance will be ours.” 8 So they took him and killed him, and threw him out of the vineyard. 9 ‘What then will the owner of the vineyard do? He will come and kill those tenants and give the vineyard to others. 10 Haven’t you read this passage of Scripture: ‘ “The stone the builders rejected has become the cornerstone; 11 the Lord has done this, and it is marvellous in our eyes”?’ 12 Then the chief priests, the teachers of the law and the elders looked for a way to arrest him because they knew he had spoken the parable against them. But they were afraid of the crowd; so they left him and went away.

Paying the poll-tax to Caesar

13 Later they sent some of the Pharisees and Herodians to Jesus to catch him in his words. 14 They came to him and said, ‘Teacher, we know that you are a man of integrity. You aren’t swayed by others, because you pay no attention to who they are; but you teach the way of God in accordance with the truth. Is it right to pay the poll-tax* to Caesar or not? 15 Should we pay or shouldn’t we?’ But Jesus knew their hypocrisy. ‘Why are you trying to trap me?’ he asked. ‘Bring me a denarius and let me look at it.’ 16 They brought the coin, and he asked them, ‘Whose image is this? And whose inscription?’ ‘Caesar’s,’ they replied. 17 Then Jesus said to them, ‘Give back to Caesar what is Caesar’s and to God what is God’s.’ And they were amazed at him.

Marriage at the resurrection

18 Then the Sadducees, who say there is no resurrection, came to him with a question. 19 ‘Teacher,’ they said, ‘Moses wrote for us that if a man’s brother dies and leaves a wife but no children, the man must marry the widow and raise up offspring for his brother. 20 Now there were seven brothers. The first one married and died without leaving any children. 21 The second one married the widow, but he also died, leaving no child. It was the same with the third. 22 In fact, none of the seven left any children. Last of all, the woman died too. 23 At the resurrection* whose wife will she be, since the seven were married to her?’ 24 Jesus replied, ‘Are you not in error because you do not know the Scriptures or the power of God? 25 When the dead rise, they will neither marry nor be given in marriage; they will be like the angels in heaven. 26 Now about the dead rising – have you not read in the Book of Moses, in the account of the burning bush, how God said to him, “I am the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob”? 27 He is not the God of the dead, but of the living. You are badly mistaken!’

The greatest commandment

28 One of the teachers of the law came and heard them debating. Noticing that Jesus had given them a good answer, he asked him, ‘Of all the commandments, which is the most important?’ 29 ‘The most important one,’ answered Jesus, ‘is this: “Hear, O Israel: the Lord our God, the Lord is one.* 30 Love the Lord your God with all your heart and with all your soul and with all your mind and with all your strength.” 31 The second is this: “Love your neighbour as yourself.” There is no commandment greater than these.’ 32 ‘Well said, teacher,’ the man replied. ‘You are right in saying that God is one and there is no other but him. 33 To love him with all your heart, with all your understanding and with all your strength, and to love your neighbour as yourself is more important than all burnt offerings and sacrifices.’ 34 When Jesus saw that he had answered wisely, he said to him, ‘You are not far from the kingdom of God.’ And from then on no-one dared ask him any more questions.

Whose son is the Messiah?

35 While Jesus was teaching in the temple courts, he asked, ‘Why do the teachers of the law say that the Messiah is the son of David? 36 David himself, speaking by the Holy Spirit, declared: ‘ “The Lord said to my Lord: ‘Sit at my right hand until I put your enemies under your feet.’ ” 37 David himself calls him “Lord”. How then can he be his son?’ The large crowd listened to him with delight.

Warning against the teachers of the law

38 As he taught, Jesus said, ‘Watch out for the teachers of the law. They like to walk around in flowing robes and be greeted with respect in the market-places, 39 and have the most important seats in the synagogues and the places of honour at banquets. 40 They devour widows’ houses and for a show make lengthy prayers. These men will be punished most severely.’

The widow’s offering

41 Jesus sat down opposite the place where the offerings were put and watched the crowd putting their money into the temple treasury. Many rich people threw in large amounts. 42 But a poor widow came and put in two very small copper coins, worth only a few pence. 43 Calling his disciples to him, Jesus said, ‘Truly I tell you, this poor widow has put more into the treasury than all the others. 44 They all gave out of their wealth; but she, out of her poverty, put in everything – all she had to live on.’

Markus 12 | Новий Переклад Українською New International Version