1Доводиться хвалитися, однак це не корисно; тож перейду до Господніх видінь та об’явлень. (Lu 24:23; Ac 22:17; Ac 26:19)2Знаю чоловіка в Христі, який чотирнадцять років тому, — не знаю, чи в тілі, не знаю, чи без тіла, Бог знає, — був підхоплений аж до третього неба. (Ac 8:39; 2Co 11:11)3І знаю, що той чоловік, — чи в тілі, чи без тіла, не знаю, Бог знає, —4був підхоплений у рай і почув невимовні слова, яких людина не може висловити. (Lu 23:43; 1Co 2:9; Re 2:7)5Ось таким похвалюся, а собою — не хвалитимуся, хіба що своїми немочами. (2Co 11:30; 2Co 12:9)6Адже коли захочу хвалитися, то не виявлюся безумним, бо говоритиму правду; та стримаюся, щоби про мене хтось більше не подумав, крім того, що бачить у мені та що чує від мене. (2Co 10:8; 2Co 11:1)7І щоб я через численні об’явлення не пишався, то дано мені колючку в тіло — посланця сатани, — аби бити мене в обличчя, щоб я не величався. (Mt 25:41; Ga 4:14; Ga 6:17)8Задля цього тричі благав Господа, щоб він відступився від мене, (Mt 26:44; Lu 6:13)9та Він сказав мені: Досить тобі Моєї благодаті, адже [Моя] сила виявляється в немочі! Тому краще радо буду хвалитися своїми немочами, щоб оселилася в мені сила Христа. (Ro 5:3; 1Co 1:24; 2Co 12:5)10Через це радію в немочах, у клопотах, у нестатках, у вигнаннях та утисках за Христа, бо коли я немічний, — тоді я сильний. (1Co 4:11; Php 4:13)11[Хвалячись], став я нерозумним, — ви до того мене змусили. Бо ви мали б мене хвалити, оскільки я нічим не поступаюся архиапостолам, хоч я ніщо. (2Co 5:12; 2Co 11:1; 2Co 11:23)12Адже ознаки апостольства виявилися у вас у всякому терпінні, в ознаках, а також у чудесах і проявах сили. (Ac 5:12; Ro 15:19; 1Co 12:10; Heb 2:4)13Бо в чому ви поступаєтеся іншим Церквам? Хіба тільки в тому, що я не був для вас тягарем? Даруйте мені цю«провину». (2Co 7:2; 2Co 11:7; 2Co 11:9)14Оце втретє я готовий прийти до вас, та не буду тягарем, бо шукаю не вашого, а вас. Адже не діти повинні батькам збирати маєток, а батьки — дітям. (2Co 13:1; Php 4:17)15Я ж охоче потрачуся на вас і пожертвую собою за ваші душі, — і хоч дуже люблю вас, я менш улюблений. (Php 2:17)16Припустимо, що я не обтяжував вас, але, будучи хитрим, здобув вас підступом.17Хіба я коли-небудь використав вас через тих, кого до вас посилав? (2Co 7:2)18Я вмовив Тита й послав разом з ним брата, — чи використав вас Тит? Хіба не діяли ми в одному дусі? Хіба не ходили ми тими самими слідами? (Ro 4:12; 2Co 2:13; 2Co 8:18)19Може, ви знову думаєте, що ми виправдовуємося перед вами? Перед Богом у Христі кажемо: все чинимо, улюблені, для вашого збудування. (Ro 14:19; 1Co 9:3; 2Co 2:17; 2Co 10:8; 2Co 13:10)20Та боюся, аби часом, коли прийду, не знайти вас такими, якими б не хотів, і щоб сам не був для вас таким, якого б ви не бажали. Щоб не було сварок, заздрощів, обурення, суперництва, обмов, пліток, пихи, безладдя; (Ro 1:29; Ro 2:8; 1Co 1:11; 1Co 4:6; 2Co 10:11; 1Pe 2:1)21щоби знову, коли прийду, не впокорив мене мій Бог перед вами, і я не оплакував би багатьох, які раніше згрішили та не покаялися в нечистоті, у розпусті, у безсоромності, що їх учинили. (1Co 5:1; 2Co 2:1; 2Co 13:2)