2 Коринтян 10

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society
1 Тож я, Павло, сам закликаю вас лагідністю і покірністю Христа, — я, який«покірний, коли присутній» між вами, «а коли відсутній — відважний» стосовно вас. (Мт 11:29; 2Кор 10:10; Гал 5:2)2 Тож прошу: коли я прийду, то щоб мені не довелося вдатися до сміливості, яку розраховую рішуче виявити щодо деяких, котрі вважають, що ми чинимо по-тілесному. (1Кор 4:21; 2Кор 1:17; 2Кор 10:11)3 Але, перебуваючи в тілі, ми не по-тілесному воюємо! (Гал 2:20)4 Бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна завдяки Богові, щоби знищити твердині; ми руйнуємо задуми (Рим 13:12; 2Кор 10:8; 2Кор 13:10)5 та всяку гордість, що повстає проти Божого пізнання; ми підпорядковуємо кожний задум на послух Христові; (Рим 16:26)6 ми готові відплатити за будь-який непослух, коли сповниться ваш послух. (2Кор 2:9)7 Ви дивитеся на обличчя. Коли хто переконаний, що він належить Христові, тоді нехай сам врахує ось що: як він, так і ми — Христові. (1Кор 1:12)8 Якби ж я значно більше хвалився нашою владою, яку дав [нам] Господь для вашого збудування, а не для руйнування, то не був би засоромлений. (1Кор 5:4; 2Кор 10:4; 2Кор 11:16; 2Кор 12:6; 2Кор 12:19; 2Кор 13:10)9 Втім, хай вам не здається, ніби я хочу залякати вас посланнями. (2Пет 3:16)10 Адже мої послання, кажуть, «вагомі та сильні», а коли я«особисто присутній, — то немічний», і мова моя жалюгідна. (1Кор 2:3; 2Кор 10:1; 2Кор 11:6)11 Та нехай знає такий, що які ми на словах у посланнях, коли відсутні, такі ми й на ділі, коли присутні. (2Кор 10:2; 2Кор 12:20; 2Кор 13:2; 2Кор 13:10)12 Не сміємо судити чи рівняти себе до інших, які вихваляють самі себе; але ті, котрі самі себе міряють по собі та порівнюють себе із собою, не є розумними. (2Кор 5:12)13 Ми ж не будемо безмірно хвалитися, але згідно з мірою еталона, що його дав нам Бог як міру, яку застосовуємо і до вас. (Рим 12:3; 2Кор 10:15; Гал 2:9)14 Тож не сягаємо занадто, наче ми не досягли вас: адже ми досягли вас Євангелієм Христа!15 Надмірно не хвалимося чужою працею, а маємо надію, що коли у вас зросте ваша віра, ми надміру звеличимося, згідно з нашим взірцем, (Рим 15:20; 2Кор 10:13)16 щоби звіщати Євангеліє далеко за вашими околицями, а не хвалитися готовим на чужому полі. (Дії 19:21; Рим 15:23)17 Хто ж хвалиться, нехай хвалиться в Господі. (1Кор 1:31)18 Бо досвідчений не той, хто сам себе ставить, а той, кого ставить Господь. (Рим 14:8; 2Кор 5:12)