1Старшому не докоряй, але вмовляй, як батька, молодих — як братів; (Тит 2:2; 1Пет 5:5)2старших жінок — наче матерів; дівчат — наче сестер, з усякою чистотою. (1Тим 4:12; Тит 2:3)
Про вдів
3Шануй вдів, — але справжніх вдів. (1Тим 5:5; 1Тим 5:16)4Якщо ж якась вдова має дітей чи внуків, хай вони спочатку вчаться побожно шанувати свою родину й бути вдячними батькам, бо це до вподоби Богові.5Справжня і самотня вдова надіється на Бога, день і ніч перебуває в молитвах і благаннях. (Лк 2:37; Лк 18:7; 1Тим 5:3)6А та, яка розкошує, померла ще за життя.7І від цього застерігай, щоб вони були бездоганні. (1Тим 4:11)8Якщо хто про своїх, а найбільше про домашніх, не дбає, той зрікся віри і є ще гірший від невірного.9Нехай вдовою рахується та, яка має не менше шістдесяти років і була дружиною одного чоловіка,10котра відома своїми добрими ділами: якщо виховала дітей, якщо приймала подорожніх, якщо вмивала ноги святим, якщо втішала пригнічених, якщо виконувала всяке добре діло. (Лк 7:44; Ів 13:14; Рим 12:13; 1Тим 2:10; 1Тим 3:7)11Молодших же вдів оминай, бо коли через пристрасть погорджують Христом, то хочуть виходити заміж.12Цим накликають на себе осуд, бо зреклися першої віри. (Об 2:4)13До того ж вони нероби: привчаються ходити по хатах, і не тільки нічого не роблять, а й розносять плітки та надто цікаві; говорять те, чого не личить. (2Сол 3:11)14Тому молодшим наказую виходити заміж, народжувати дітей, управляти домом і не давати жодного приводу противникові, щоб лихословити. (1Кор 7:9; 1Тим 2:15)15Бо деякі вже пішли за сатаною.16Якщо якийсь [віруючий або] якась віруюча мають вдів, то хай їм допомагають і не обтяжують Церкви, щоби допомагала справжнім вдовам. (1Тим 5:3)
Повага до пресвітера
17А пресвітери, які добре керують, хай удостояться подвійної честі, особливо ті, які працюють у слові й навчанні. (Рим 12:8; 1Кор 16:16)18Адже Писання каже: Не в’яжи рота волові, який молотить; і: Працівник гідний своєї нагороди. (Мт 10:10; 1Кор 9:9)19На пресвітера не приймай скарги, хіба що при двох або трьох свідках. (Мт 18:16)
Взаємовідносини між людьми
20Тих, хто грішить, картай прилюдно, — хай також й інші мають страх. (Гал 2:14; Еф 5:11; 2Тим 4:2; Тит 1:9; Тит 1:13)21Засвідчую тобі перед Богом і [Господом] Ісусом Христом та вибраними ангелами, щоб ти зберіг це без пересуду, нічого не роблячи з упередженням. (Лк 9:26; 2Тим 4:1)22Рук поспішно не покладай ні на кого, не бери участі в чужих гріхах. Бережи себе чистим. (Дії 6:6; 2Ів 1:11)23Води більше не пий, але вживай трохи вина задля [свого] шлунка і своїх частих захворювань.24Гріхи деяких людей очевидні й випереджають їх ще до суду, а за деякими вони йдуть слідом.25Так само й добрі діла очевидні; коли ж вони не добрі, то сховатися не можуть.