1Старшому не докоряй, але вмовляй, як батька, молодих — як братів; (Tit 2:2; 1Pe 5:5)2старших жінок — наче матерів; дівчат — наче сестер, з усякою чистотою. (1Ti 4:12; Tit 2:3)
Про вдів
3Шануй вдів, — але справжніх вдів. (1Ti 5:5; 1Ti 5:16)4Якщо ж якась вдова має дітей чи внуків, хай вони спочатку вчаться побожно шанувати свою родину й бути вдячними батькам, бо це до вподоби Богові.5Справжня і самотня вдова надіється на Бога, день і ніч перебуває в молитвах і благаннях. (Lu 2:37; Lu 18:7; 1Ti 5:3)6А та, яка розкошує, померла ще за життя.7І від цього застерігай, щоб вони були бездоганні. (1Ti 4:11)8Якщо хто про своїх, а найбільше про домашніх, не дбає, той зрікся віри і є ще гірший від невірного.9Нехай вдовою рахується та, яка має не менше шістдесяти років і була дружиною одного чоловіка,10котра відома своїми добрими ділами: якщо виховала дітей, якщо приймала подорожніх, якщо вмивала ноги святим, якщо втішала пригнічених, якщо виконувала всяке добре діло. (Lu 7:44; Joh 13:14; Ro 12:13; 1Ti 2:10; 1Ti 3:7)11Молодших же вдів оминай, бо коли через пристрасть погорджують Христом, то хочуть виходити заміж.12Цим накликають на себе осуд, бо зреклися першої віри. (Re 2:4)13До того ж вони нероби: привчаються ходити по хатах, і не тільки нічого не роблять, а й розносять плітки та надто цікаві; говорять те, чого не личить. (2Th 3:11)14Тому молодшим наказую виходити заміж, народжувати дітей, управляти домом і не давати жодного приводу противникові, щоб лихословити. (1Co 7:9; 1Ti 2:15)15Бо деякі вже пішли за сатаною.16Якщо якийсь [віруючий або] якась віруюча мають вдів, то хай їм допомагають і не обтяжують Церкви, щоби допомагала справжнім вдовам. (1Ti 5:3)
Повага до пресвітера
17А пресвітери, які добре керують, хай удостояться подвійної честі, особливо ті, які працюють у слові й навчанні. (Ro 12:8; 1Co 16:16)18Адже Писання каже: Не в’яжи рота волові, який молотить; і: Працівник гідний своєї нагороди. (Mt 10:10; 1Co 9:9)19На пресвітера не приймай скарги, хіба що при двох або трьох свідках. (Mt 18:16)
Взаємовідносини між людьми
20Тих, хто грішить, картай прилюдно, — хай також й інші мають страх. (Ga 2:14; Eph 5:11; 2Ti 4:2; Tit 1:9; Tit 1:13)21Засвідчую тобі перед Богом і [Господом] Ісусом Христом та вибраними ангелами, щоб ти зберіг це без пересуду, нічого не роблячи з упередженням. (Lu 9:26; 2Ti 4:1)22Рук поспішно не покладай ні на кого, не бери участі в чужих гріхах. Бережи себе чистим. (Ac 6:6; 2Jo 1:11)23Води більше не пий, але вживай трохи вина задля [свого] шлунка і своїх частих захворювань.24Гріхи деяких людей очевидні й випереджають їх ще до суду, а за деякими вони йдуть слідом.25Так само й добрі діла очевидні; коли ж вони не добрі, то сховатися не можуть.