1Дбайте про любов, прагніть до духовного, особливо, щоби пророкувати. (1Co 11:4; 1Co 12:1; 1Co 12:10; 1Co 12:31; 1Co 14:12; 1Co 14:39; 1Th 5:20)2Як хто говорить мовами, той говорить не людям, а Богові, бо ніхто не розуміє; він же духом говорить таємне. (Mr 16:17; Ro 11:25; Ro 16:25; 1Co 2:1; 1Co 2:7; 1Co 4:1; 1Co 13:2; 1Co 14:28; 1Co 15:51)3А хто пророкує, той промовляє до людей для збудування, втіхи і розради. (Ac 9:31; Ro 12:8; 1Th 2:12)4Хто говорить мовами, той збудовує себе, а хто пророкує, той збудовує Церкву. (1Co 14:12)5Бажаю, щоб ви всі говорили мовами, але краще — щоби пророкували, адже той більший, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами; хіба що хтось пояснює, щоби Церкві було на збудування. (1Co 12:10; 1Co 14:12; 1Co 14:13)6Тепер же, брати, коли прийду до вас і буду говорити мовами, то яку користь вам принесу, якщо не говоритиму вам або відкриттям, або знанням, або пророцтвом, або повчанням? (1Co 12:8; 1Co 14:26)7Бо й бездушні речі, які видають звук, — чи то сопілка, чи то арфа, — якщо вони не звучать по-різному, то як зрозуміти, що грає або що звучить? (Re 5:8)8Бо якщо й сурма дасть непевний звук, то хто готуватиметься до бою?9Так і ви: якщо язиком не вимовите зрозумілого слова, то як дізнатися, про що йдеться? Ви будете говорити на вітер. (1Co 9:26)10Хоч справді є багато мов у світі, та жодна [з них] не без значення.11Отже, якщо не розумію значення слів, то буду чужинцем для того, хто говорить, а той, хто промовляє, — чужинцем для мене.12Так само і ви: оскільки прагнете духовних дарів, — просіть, щоб мати їх щедро на збудування Церкви. (Ro 14:19; 1Co 12:31; 1Co 14:1; 1Co 14:5)13Той, хто говорить мовами, нехай молиться, щоб умів пояснити. (1Co 12:10; 1Co 14:5; 1Co 14:27)14Адже коли молюся мовою, молиться мій дух, а мій розум без плоду.15Як же тоді бути? Помолюся духом — помолюся і розумом; заспіваю духом — заспіваю і розумом. (Eph 5:19)16Бо коли благословляєш духом, то як після твоєї подяки скаже амінь[1] той, хто є на місці простої людини? Адже не зрозуміє, що ти говориш! (2Co 1:20)17Ти добре дякуєш, але інший не будується.18Дякую Богові, що більше за всіх вас розмовляю мовами. (1Co 1:14)19Але в Церкві волію п’ять слів сказати своїм розумом, щоб і інших навчити, ніж десятки тисяч слів незрозумілою мовою.20Брати, не будьте дітьми розумом. Будьте дітьми щодо зла, а розумом ставайте досконалими. (Mt 5:48; Ro 16:19; 1Co 2:6; 1Co 13:11; Eph 4:14)21У Законі написано: Іншими мовами й іншими вустами заговорю до цього народу, але й тоді вони Мене не послухають, — каже Господь.22Тож мови є знаком не для вірних, а для невірних, пророцтво ж не для невірних, а для вірних. (Mt 12:39)23Коли зійдеться вся Церква разом, і всі говоритимуть мовами, а ввійдуть туди прості або невіруючі люди, то хіба вони не скажуть, що ви збожеволіли? (Ac 2:13; Ac 4:13; 1Co 11:20)24Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий або простий, то його всі звинуватять і всі засудять; (Joh 16:8; 1Co 2:15; Eph 5:13)25отже, приховане в його серці виявиться: він упаде ниць, поклониться Богові, заявляючи, що справді є Бог між вами. (1Co 4:5; 2Co 4:2; 1Pe 3:4)26Як же тоді бути, брати? Коли сходитеся, кожний [з вас] має псалом, має повчання, має мову, має відкриття, має пояснення, — то все нехай служить на збудування. (1Co 11:18; 1Co 12:7; 1Co 14:6; 1Co 14:12; 1Co 14:13; Eph 4:12)27Якщо хто говорить мовою, говоріть по двоє або найбільше по троє, і то по черзі, а один нехай пояснює.28Якщо ж не буде того, хто пояснює, нехай у Церкві мовчить, а говорить собі та Богові. (1Co 14:2)29А пророки хай промовляють по двоє або по троє, а інші хай розмірковують. (1Th 5:19)30Коли ж іншому з тих, які сидять, буде відкриття, то першому слід замовкнути.31Бо всі можете один за одним пророкувати, щоб усі навчалися і всі втішалися.
Бог миру і порядку
32Адже духи пророків коряться пророкам, (Re 22:6)33тому що Бог не є Богом безладдя, але миру. Як і по всіх святих Церквах, (Ro 15:33; 1Co 4:17; 1Co 11:3; Eph 5:22; 1Ti 2:11; Tit 2:5; 1Pe 3:1; 1Pe 3:5)34хай [ваші] жінки в Церкві мовчать. Бо їм не дозволяється говорити, а тільки коритися, як про це і Закон каже. (1Co 11:5)35Якщо ж хочуть чогось навчитися, хай удома запитують своїх чоловіків, бо не личить жінці в Церкві говорити. (1Co 7:2)36Хіба від вас вийшло Боже Слово? Чи прийшло воно до вас одних?37Якщо хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що оце пишу я вам, бо то — Господня заповідь. (1Co 7:10)38Коли хто не розуміє, — хай не розуміє.39Тому, брати [мої], майте ревність пророкувати, та не забороняйте говорити мовами. (1Co 14:1)40Але все нехай відбувається пристойно і організовано. (1Co 16:14; Col 2:5; 1Th 4:12)